Читайте также:
|
Аналіз використання робочого часу в організаціях дає змогу виявити втрати часу та їхні причини з метою досягнення раціонального використання праці персоналу. Ефективність витрат робочого часу оцінюють на основі порівняння фактичних витрат робочого часу з обґрунтованою мірою праці.
Виявлення резервів і використання робочого часу, ефективність усіх етапів виробництва залежать від обліку робочого часу. Незалежно від режиму роботи на кожному підприємстві, має бути організовано табельний облік використання робочого часу (типова форма № П-12 «Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати за ____ рік», затверджена наказом Мінстату України від 9 жовтня 1995 р. № 253). У табель вносять дані про усіх постійних і тимчасових працівників, які перебувають у списочному складі організації.
Облік використання робочого часу може здійснюватися або методом безперервної реєстрації, або за відхиленнями, тобто тільки відміткою неявки, запізнень, прогулів. У цьому разі наприкінці місяця рахують загальний календарний фонд робочого часу, час невиходів та інших втрат. Із загального календарного фонду відраховують усі втрати й отримують фактично відпрацьований час.
Ефективність використання цілоденного робочого часу аналізують на базі даних табельного обліку. Використання внутрізмінного робочого часу визначають проведенням періодичних і одночасних обстежень (фотографій і самофотографій робочого дня, моментних спостережень).
· Фотографія проводиться для одержання даних для виявлення втрат робочого часу з різних причин та розроблення організаційно-технічних заходів з удосконалення використання робочого часу. Її виконують за існуючої організації праці з усіма її недоліками. Фотографія здійснюється спостерігачем або самим працівником (самофотографія) методом безпосередніх вимірів під час виконання виробничого завдання на робочому місці. На підставі матеріалів фотографії складається фактичний баланс робочого часу у хвилинах і відсотках, який порівнюється з нормативним. Фотографія робочого часу дає змогу виявляти як наявні, так і невидимі, приховані, втрати робочого часу для його продуктивнішого використання.
· За допомогою методу моментних спостережень спостерігач через неоднакові проміжки часу (моменти) фіксує те, що відбувається на робочих місцях в обраній зоні спостереження. За цього методу значно зростає кількість спостережуваних об’єктів, поліпшується оперативність одержання потрібної інформації, забезпечується достатня точність результатів спостереження. Недоліком цього методу є неможливість точного визначення обсягу певних видів втрат робочого часу протягом зміни загалом та в розрахунку на кожного конкретного працівника внаслідок того, що облік моментоспостережень ведеться на всю сукупність спостережуваних об’єктів.
Ефективність використання робочого часу протягом місяця, кварталу, року аналізують за даними форми статистичної звітності № 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу».
Використання робочого часу працівників оцінюють за допомогою таких показників:
· середня кількість днів, відпрацьованих робітником за звітний період (місяць, квартал, рік);
· середня тривалість робочого дня (зміни).
Ці показники можна обчислюють на підставі даних звіту організації з праці. Слід зазначити, що при їх визначенні доцільно враховувати сукупність факторів, що впливають на витрати робочого часу (табл. 10.4).
Таблиця 10.4
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 51 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |