Читайте также:
|
1. Основная литература:
1. Курс экономической теории: учебник / под ред. М.Н. Чепурина, Е.А. Киселевой. – Киров: Изд-во АСА, 2010. – 874 с.
2. Макроэкономика / под общ. ред. В.С. Видяпина, А.И. Добрынина, Г.П. Журавлевой, Л.С. Тарасевича. – М.: ИНФРА, 2008.
3. Экономика. Макроэкономика: учебное пособие / под ред. И.В. Дегтяревой – М.: Изд-во УГАТУ, 2011. – 228 с.
2. Дополнительная литература:
1. Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика – М.: Дело и Сервис, 2007. – 448 с.
2. Тарасевич Л.С., Гребенников П.И. Макроэкономика: учебник для вузов. - Москва: Высшее образование, 2011, cерия «Университеты России», 701 с.
3. Фахретдинова Г.Р., Яковлева Т.Н. Экономика. Макроэкономика: учебное пособие к практическим и семинарским занятиям. – 2-е изд., испр. и доп. – Уфа: Изд-во УГАТУ, 2011 г. – 167 с.
4. Методические указания к написанию и оформлению рефератов и курсовых работ по дисциплине «Макроэкономика» / сост. И.В. Дегтярева, Т.В. Сиднева. – Уфа: Изд-во УГАТУ, 2009. – 32 с.
4. Журналы «Вопросы экономики», «Общество и экономика» «Российский экономический журнал», «ЭКО», «Экономика и управление», «Экономист».
3. Интернет-ресурсы (электронные учебно-методические издания, лицензионное программное обеспечение):
1. Вестник московского университета. Серия 6: Экономика (Москва) – научный журнал. Страница журнала на официальном сайте МГУ:
http://msu.ru/depts/MSUPubl2005/journ.htmj#VMU
2. Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 5: Экономика (Санкт-Петербург) – научно-теоретический журнал. Сайт Издательского Дома: http://vesty.unipress.ru
3. Вопросы экономики (Москва) – журнал института экономики РАН. Сайт журнала: http://www.vopreco.ru
4. Мировая экономика и международные отношения (Москва) – научный журнал. Cтраница журнала на сайте Института Мировой экономики и международных отношений: http://www.imemo.ru/meimo
5. Национальные интересы: приоритеты и безопасность – научно-практический и теоретический журнал. Сайт журнала: http://www.fin-izdat.ru
6. Российский экономический журнал (Москва) – специализированный экономический журнал. Сайт издательства: http://www.finstal.ru
7. Общество и экономика (Москва) – международный научный и общественно-политический журнал. Страница журнала на сайте:
http://www.transecon.ru/RU/show_articles.php?izdan=12
8. Экономическая наука современной России (Москва). Страница журнала на сайте ЦЭМИ: http://www.cemi.rssi.ru/ecr
9. ЭКО: Экономика и организация промышленного производства (Новосибирск) – научный журнал. Сайт журнала: http://www.econom.nsc.ru/eco
10. Сайт Федеральной службы государственной статистики: www.gks.ru
11. Сайт Министерства финансов РФ: www.minfin.ru
12. Сайт Президента РФ: www.kremlin.ru
13. Сайт Правительства РФ: www.goverment.ru
14. Сайт Государственной Думы РФ: www.duma.gov.ru
15. Сайт Министерства РФ по налогам и сборам: www.nalog.ru
Вступ
У наш час туризм є потужною світовою галуззю індустрії. За швидкі темпи росту він визнаний економічним феноменом сторіччя. У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні ВВП, створенні додаткових робочих місць, забезпеченні зайнятості. Туризм робить величезний вплив на такі ключові галузі економіки як транспорт, зв'язок, будівництво, сільське господарство, тобто виступає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку.
Значення туризму, як джерела валютних надходжень і розширення міжнародних контактів, постійно зростає.За даними ВТО, внесок туризму у світову економіку становить 10,9% світового ВВП. До обслуговування такої кількості подорожуючих по всьому світу людей, залучається ще більша кількість фахівців багатьох суміжних з туризмом галузей, які і складають суть індустрії та інфраструктури туризму. У туризмі зайнято 130 млн. осіб (кожен 15-й).
Для того щоб туризм став масовим явищем і втягнув значні верстви населення, необхідним є достаток в матеріальних благах, що дозволяє виділяти з сімейного бюджету деяку частину коштів на забезпечення відпочинку. Як правило, на короткочасний відпочинок потрібно значно більше коштів, ніж на звичайне проживання та режим праці, що пов'язано з витратами на переміщення, проживання в іншому місці, харчування і розваги.
Зростаючий рівень життя в розвинених індустріальних країнах світу веде до зростання тривалості відпусток і достатньо високому рівню пенсійного забезпечення, що також значно впливає на розвиток туризму.
Франція, яку відвідує щорічно 82 млн. іноземних туристів, залишається найпопулярнішим туристичним напрямом у світі. Це пояснюється її великим природним розмаїттям, красою її пейзажів, неповторним виглядом її сіл, а також надзвичайно багатою культурною спадщиною. Крім того, Франція займає третє місце після США і Іспанії за рівнем надходжень від туризму.Франція має добре розвинену туристичну інфраструктуру, яка включає транспорт, заклади харчування, готелі, а також організацію турів, забезпеченість інформацією, картами, сувенірами тощо. Останнім часом усе більшого значення набувають об'єкти для проведення конференцій, нарад, симпозіумів, а також індустрія розваг.
Для збільшення потоку гостей оптимізуються транспортні маршрути.Завдяки умам багатьох вчених транспортні засоби розвинули швидкість, технічно перетворилися і знаходяться в стадії постійного розвитку. Французька Республіка є однією з найбільш розвиненою країною Європи і світу. Вона має найдовшу мережу залізничих і автодоріг в Європі, а національна компанія AirFrance займає третє місце в світі за обсягом пасажирських перевезень.
Завдяки розвинутій транспортній системі, індустрії розваг у Франції розвинутий подієвий туризм.
Саме тому актуальність обраної теми визначається значенням родієвого туризму Франції у міжнародному туризмі, особливостями організації і проведення родієвих турів.
Мета курсової роботи обґрунтування туристичної привабливості країни, актуальність розвитку подієвого туризму в Франції.
Завдання курсової роботи наступні:
- дослідити вплив природних та соціально – економічних факторів для розвиткуподієвого туризму у Франції;
- дати оцінку природних, культурно – пізнавальних ресурсів для розвитку подієвого туризму;
- визначити сучасний станподієвого туризму;
- охарактеризувати розвиток туристичної інфраструктури;
- довести перспектив подієвого туризму у Франції;
Об’єктом – ресурси та рівень розвитку родієвого туризму в країні.
Предметом є передумови ставлення туризму в країні, формування туристичної інфраструктури.
Методи дослідження:
- аналітичний
- статистичний
- порівняльний
- аналізу і синтезу
- картографічний
- індукцій і дедукцій
Розділ 1.Природні та соціально – економічні фактори розвитку подієвого туризму в світі та Франції
1.1.Особливості подієвого туризму та його місце в туристичній індустрії світу
Подієвий туризм -порівняномолодий і цікавийнапрямокміжнародного туризму, сутність якого полягає у тому, що основна мета поїздки приурочена до певноїподії.. Унікальні тури, що поєднують в собі традиційний відпочинок і участь в самих видовищних заходах планети, поступово завойовують велику популярність. Подієвий туризм - це нескороминуща атмосфера свята, індивідуальні умови відпочинку і незабутні враження. Головна особливість подієвого туризму - безліч яскравих неповторних моментів. Це перспективний вид туризму, що динамічно розвивається.
Під час святзавждиспостерігаєтьсявеличезнийсплесквідвідуваностіміста, де вони проводяться. Такіпоїздкидужецікаві та, як правило, залишаютьнайбільшяскравіспогади, тому щосупроводжуютьсясвятковою атмосферою. До того ж, подієвий туризм передбачаєвідвідування конкретної події.
Та варторозуміти, щоподієвий туризм належить до категоріївідпочинку «не з дешевих». Всійогопринадипороджують великий попит і, як наслідок підвищенняцін. Тому міста-господарі таких заходіввсіляконамагаютьсяїхпопуляризувати. Турфірми ж надаютьспеціальні тури, приурочені до цихподій, зіспеціальнимиумовами та відповіднимицінами.
Подієвий туризм можнакласифікувати за масштабом події (національногоабоміжнародногорівня) та за тематикою події.
На наш погляд, в подієвомутуризміможнавиділитикількатематичнихвидів:
1) національніфестивалі і свята:
- фестиваль Св. Патріка в Лондоні (Великобританія);
- фестиваль Св. Патріка в Дубліні (Ірландія);
- фестиваль культур в Берліні (Німеччина);
- парад сексуальнихменшинPrideLondon в Лондоні (Великобританія);
- парад кохання (LoveParade) в Берліні (Німеччина);
- парад сексуальнихменшинPrideAmsterdam в Амстердамі (Нідерланди);
- парад військовихтатуювань в Единбурзі (Шотландія);
- святкування дня народження Наполеона Бонапарта, Аяччо (Корсика);
2) театралізовані шоу:
- свято на льоду, шоу Romanza (Німеччина);
- шоу LordoftheDance (Великобританія);
- свято на льоду, шоу Mystery (Німеччина);
- фестиваль "Цирк майбутнього", Париж (Франція);
- свято на льоду, шоу Romanza, Відень (Австрія);
3) фестивалікіно і театру:
- фестиваль короткометражнихфільміввОберхаузені (Німеччина);
- Каннський фестиваль, Канни (Франція);
- театралізований фестиваль Spierlart, Мюнхен (Німеччина);
- фестиваль "Вишневийліс", Москва (Росія);
- фестиваль оперного мистецтва, Верона (Італія);
4) гастрономічніфестивалі:
- міжнародний фестиваль пива, Берлін (Німеччина);
- великий британський фестиваль, Лондон (Великобританія);
- Октоберфест, Мюнхен (Німеччина);
- фестиваль морепродуктів, про Гров (Іспанія);
- свято молодого вина БожолеНуво (Франція);
- паризький салон шоколаду, Париж (Франція);
5) фестивалі і виставкиквітів:
- виставкаквітів у Челсі, Лондон (Великобританія);
- виставкаквітів у палаціХемптон Корт, Лондон (Великобританія);
- фестиваль хризантем (Японія);
- виставкатюльпанів (Нідерланди);
- фестиваль бонсай, Нара (Японія);
6) модніпокази:
- ReadytoWear, Париж (Франція);
- Men s Fashion, Париж (Франція);
- MilanoModaBouna, Мілан (Італія);
7) аукціони:
- аукціониСотбі;
- аукціониКрісті;
- аукціониДрюо, Париж (Франція);
8) фестивалімузики і музичніконкурси:
- фестиваль Capricies, Кранс Монтана (Швейцарія);
- фестиваль ArsMusica, Брюссель (Бельгія);
- фестиваль "Сніг і Симфонія", Санкт-Моріц (Швейцарія);
- фестиваль TDK TIME WARP, Маннхайм (Німеччина);
- фестиваль поп музикиPinkPop, Ландграаф (Нідерланди);
- фестиваль джазу в Монтре (Швейцарія);
- фестиваль музики і мистецтв в Хенлі (Великобританія);
- фестиваль джазу в Стокгольмі (Швеція);
- музичний конкурс ім. П.І. Чайковського, Москва (Росія);
- музичний конкурс "Євробачення";
9) спортивніподії:
- Олімпіади та міжнароднізмагання;
- автоперегони Формула 1;
- автогонки NASCAR, США;
- ралі;
- мотогонки;
10) міжнароднітехнічнісалони:
- авіасалон в Ле Бурже, Париж (Франція);
- авіакосмічний салон в Жуковському (Росія);
- авіасалон в Чжухаї (КНР);
- авіасалон на островіЛангкаві (Малайзія);
- автосалон в Женеві (Швейцарія);
- автосалон в Москві (Росія);
- "Салон годинників", Женева, Цюріх (Швейцарія).
Учасники подієвих турів пред'являють підвищені вимоги до засобів розміщення, особливо до їх класичного типу - готелів, транспорту (зручність доставки до місця події), підприємствам громадського харчування та послуг гідів перекладачів. Особливістьподієвого туризму в тому, щощорокувінпоповнюєтьсяновимиподієвими турами. Міцнемісце в подієвомутуризмізайнялаОлімпіада - літні та зимовіОлімпійськіігри. В даний час великим і стабільним сегментом подієвого туризму є "карнавальні" тури.
При організації "карнавальних" турів слід враховувати цілий ряд вимог туристів:
- місце розташування готелю - поруч з місцем, де проходять карнавальні заходи;
- наявність ресторанів і якісного живлення;
- архітектура готелю - старовинний стиль;
- інтер'єр номерів і колірна гамма;
- кількість обслуговуючого персоналу;
- наявність магазинів або пунктів прокату карнавальних костюмів.
Репутацією "святкових" країн користується Італія. Самим популярним є карнавал у Венеції, який щорічно проходить в лютому. Протягом 10 днів в місті відтворюється святкова атмосфера XVIII ст. - кавалькади, традиційні церемонії, різноманітні паради і маскаради невтомно змінюють один одного на галасливих і строкатих вулицях. Щорічно на карнавал у Венеціїприїжджаютьбільше 500 тис. туристів з різнихкраїнсвіту. Карнавал відкривається святом FestadelleMarie, якийприсвяченийзвільненнювенеціанськихдівчат, викраденихпіратами з Істрії. Святкова хода починаєтьсявід палацу Св. Петра і закінчується на площі Св. Марка, де спалюєтьсясимволічнеопудало. Свято триваєтанцями та салютом ізконфетті.
У лютому також проходить карнавалВіареджо. Вінпочинається на ПьяццаМацини, де проходятьсвяткові ходи, маскарад, виступаютьоркестри і музичнігрупи. Цезнаменитий карнавал заучастювеличезнихляльокдвійників, пародіюєзнаменитих і відомих людей політичнихдіячів. Кількаднівтриваєпарад, щоскладається з безлічівозів з ляльками. Парад закінчуєтьсяфеєрверком.
МістоЧенто (область ЕміліяРоманья) - побратим Ріо де Жанейро, тому тут на святковихгулянняхтанцюютьбразильськібалерини.
У містіИврея карнавал закінчуєтьсяапельсиновимбоєм. Цятрадиціябере початок в 1195 р., коли мешканкамістаВіолеттавиступилапроти "дворянського права першоїшлюбноїночі" і відрубила голову своємупанові і кинула її з балкона. Народ їїпідтримав і закидав дворян квасолею. Зплиномчасівквасолюзамінили на апельсини.
У Франціїзнаменитий карнавал з 1294 р. проходить в Ніцці в кінцілютого - на початку березня. У ньомузазвичайбере участь близько 1 млнтуристів. Вибирають короля і королеву. Центральніподії - "квітковібитви" і "Парад голів" (величезнімакетиголів вагою до 2 т і розміром до 12 м рухаються по містунавізках).
В Іспанії центром карнавалів є Канарськіострови (Санта Круз - столиця острова Тенеріфе). Здругоїполовини XVIII ст. тут проводятьсямаскарадні ходи. Такожпопулярні "яєчнібої" (яйцянаповнювалисяборошномабо пудрою). У нашідні "битви" проходятьіззастосуваннямконфетті та серпантину. Центральнеподія - битва на верблюдах, а також знаменита церемонія "похорон сардини".
У Бразилії карнавал теж проходить на початку лютого. Вінтриває 7 днів і завершується "Парадом чемпіонів". У парадіберуть участь представникирізнихтанцювальнихшкілсамби. У 1984 р. бувпобудованийспеціальнийсамбодром з алеєюдовжиною 700 м і шириною 13 м. Дуже часто участь у карнаваліпоєднується з круїзомБуенос Айрес - Монтевідео (Уругвай) - Порто Бело (Бразилія) - Бузгос (Бразилія) - Ріо де Жанейро.
Таким чином, види подієвого туризму достатньо обширні і часто стикаються один з одним. Подієвий туризм - це унікальний шанс стати живим свідком найбільших подій у світі спорту, культури і мистецтва в будь-якій точці світу.
Таким чином, туризм - це економічна категорія оскільки він безпосередньо пов'язаний з продажем послуг туристам, отриманням від цього доходів створенням робочих місць.Подієвий туризм є унікальним видом туризму. Ряд експертів вважає, що в недалекому майбутньому число учасників подієвих турів перевищить число учасників екскурсійних турів. Тож варто зазначити, що подієвий туризм користується сьогодні попитом серед населення багатьох країн. Пріоритетами подієвого туризму можна віднести і те, що щорічно він поповнюється новими подійними турами. Туристи, які відвідують регіон з метою стати учасником події, є потенційними споживачами та інших видів туризму в регіоні.
1.2.ГП та загальна характеристика Франції
Франція - найбільша за територією країна в Західній Європі площею 551 500 квадратних кілометрів (площа суші дорівнює 545 630 квадратним кілометрам).За площею займає перше місце серед західноєвропейських країн. Франції належить острів Корсика в Середземному морі. Столиця - Париж
Країна межує з п'ятьма країнами Європейського Союзу та зі Швейцарією, а тунель під Ла-Маншем з'єднує її з Великобританією. На заході Франція омивається Атлантичним океаном (Біскайський затоку і протоку Ла-Манш), а на сході - Середземним морем.Франція на півдні межує з Іспанією (довжина кордону 623 км) та Андоррою (60 км), на південному сході з Монако (4,4 км), на північному сході з Бельгією (620 км) і Люксембургом (73 км), на сході зі Швейцарією (573 км) та Італією (488 км), з Німеччиною (451км) на сході і північному сході.
Рисунок 1.2.1карта з межами Франції
Центральна Франція складається з 22 областей та чотирьох острівних територій: Гваделупи, Гайани, Мартініки і Реюньона.
Більше 2 мільйонів жителів проживає на острівних французьких територіях, три чверті яких живуть в DOM TOM (у французьких департаментах і острівних територіях).
Франція володіє великим географічним різноманітністю. На півночі країни простираються великі рівнини. Юра, Вогези, Центральний масив, Альпи, дуже древні гірські ланцюги формують хребет уздовж всієї східної частини країни.
Західна частина країни пологіша і багата ріками. Річки відносно невеликі. Наприклад, Сена, Ионна, Марна і Уаза. Вони течуть у напрямку Атлантичного океану і Ла-Маншу. Рейн тече на північ, а Сона і Рона впадає в Середземне море.
Франція — друга за площею (після України) європейська держава, яка займає крайній захід Західної Європи. Через територію держави проходять залізничні й автомобільні шляхи, що з'єднують країни Європи з важливими портами Атлантики.
За кількістю населення Франція посідає трете місце серед європейських країн. Тривалий час природний приріст населення в країні, завдяки демографічній політиці уряду, став дещо вищим, ніж в інших розвинутих державах Європи. Середня тривалість життя французів — 79 років (83— жінки, 75— чоловіки). Останніми роками у Франції кількість населення збільшується, завдяки імміграції населення з колишніх колоній, країн Східної Європи і Північної Африки, Італії та Туреччини.
Франція однонаціональна держава. Близько 85 % населення становлять французи, які належать до романської мовної групи індоєвропейської мовної сім'ї. Найчисленніші національні'меншини — корсиканці, баски, ельзасці, бретонці, фламандці та вихідці з країн Північної й Західної Африки. Більшість віруючих складають християни-католики.
Розміщене населення нерівномірно. Середня його густота — близько 120 осіб на 1кв км. У промислово розвинутих районах вона сягає до 300 осіб на 1кв км, тоді як у горах густота становить 20—ЗО осіб на 1кв км. 73 % населення — це міські жителі, які в основному проживають у 50 міських агломераціях країни (понад 60% населення країни). Близько 1/5 жителів Франції (10,3 млн осіб) проживає в Паризькій агломерації. Центрами великих агломерацій є Ліон, Марсель, Лілль, які вже мають понад мільйон жителів. Сільське населення переважно живе в невеликих населених пунктах і хуторах.
У структурі зайнятості переважає сфера послуг (71 %), у промисловості — близько 25 %, у сільському господарстві — 4 % економічно активного населення.Досить високий рівень безробіття (майже 10%).
Особливістю національного господарського комплексу Франції є значна частка у ньому державного сектора. На державних підприємствах працює 25 % зайнятого населення. Державні монополії контролюють 25 % промислового виробництва. Велику роль у розвитку економіки країни відіграють іноземні монополії.
Франція — високорозвинута постіндустріальна країна з потужним агропромисловим комплексом. Однак у структурі ВНП питома вага, промислової продукції в декілька разів перевищує частку продукції аграрного сектора.
На частку Франції припадає 17% промислового і 20% сільськогосподарського виробництва Західної Європи.
Сучасна французька економіка - одна з найбільш потужних у світі. На рубежі XX і XXI ст. Франція займає серед провідних країн Заходу 5-е місце в світі за ВВП на душу населення, 5-е - за питомою вагою в світовому промисловому виробництві, 4-е - по частці в світовому експорті, однак за рівнем економічного розвитку поступається ФРН і цілому ряду малих країн (Норвегії, Данії, Швейцарії, Люксембургу).
Характерною тенденцією розвитку промисловості Франції в останні роки є високі темпи розвитку галузей, що визначають НТП. Для цього країна має висококваліфіковані кадри, транспортні комунікації, нове технологічне устаткування. Значну роль відіграють галузі, що переробляють сільськогосподарську продукцію.
Сільське господарство Франції за загальним обсягом виробництва сільськогосподарської продукції посідає перше місце серед європейських країн, а у світі поступається тільки США та Канаді. Більшу частку її виробляють дрібні господарства (до 20 га землі). Однак в умовах посилення конкуренції з боку країн ЄС все більшого значення набувають великі господарства, що користуються підтримкою держави.
Провідними галузями тваринництва Франції є скотарство м'ясо-молочного напрямку, свинарство і вівчарство. Зосереджене воно переважно у Західному та Центральному районах. Високим рівнем інтенсивності характеризується тваринництво Північного та Паризького районів. Рибальство є галуззю спеціалізації районів, що розмішуються уздовж атлантичного узбережжя.
Транспортний комплекс Франції є одним із найрозвинутіших в Європі. Залізничний транспорт посідає друге місце за вантажообігом, хоча його значення останнім часом зменшується. Протяжність залізничних колій — понад ЗО тис. км, половина з них електрифікована.
Провідну роль відіграє автомобільний транспорт, який здійснює перевезення більшої частини пасажирів та вантажів. Країна забезпечена густою мережею автомобільних шляхів високої якості.
Неухильне зростання впливу подієвого туризму як на світову економіку в цілому, так і на економіку окремих країн і регіонів є однією з найбільш значних, постійних і довгострокових тенденцій, які супроводжують формуванню та розвитку світового господарства. Сьогодні ефективне функціонування системи подієвого туризму неможливо без планування, регулювання, координації і контролю з боку структур, відповідальних за його розвиток. Таким чином, від правильної побудови та ефективної реалізації туристської політики залежать роль і місце конкретної держави на ринку міжнародного туризму. У світі існує величезна кількість міст, що володіють багатим культурним, історичним і природним потенціалом. Але більша частина туристських ресурсів цих регіонів є потенційною і незатребуваною в силу або недоступність і відсутності туристичної індустрії, або неможливості генерації та організації споживання туристичного продукту з яких-небудь інших об'єктивних або суб'єктивних факторів. Тому перед туристичними фірмами стоїть завдання цільового та розумного використання всіх туристських ресурсів регіону
1.3. Соціально-економічні фактори для розвитку туризму в Франції:
Франція - неподільна, світська, демократична і соціальна держава з республіканською формою правління. В адміністративному відношенні Франція ділиться на 22 регіони, 96 департаментів, 36 565 комун. Найбільші міста - Париж, Ліон (1,3 млн), Лілль (1,0 млн), Ніцца (0,8 млн), Тулуза (0,8 млн), Бордо (0,7 млн).
Діє Конституція, ухвалена шляхом референдуму в 1958 р.
Форма правління з 1958р напівпрезидентська республіка: в Конституції чітко позначений принцип пріоритету президента, який не відповідальний перед парламентом, але й не є главою уряду.6 травня 2012 рокупрезидентом Франції бувобраний Франсуа Олланд.
У французькій політичній системі президент - ключова фігура. Президент обирається на 5-річний термін на мажоритарній основі прямим загальним голосуванням (право голосу мають всі громадяни після досягнення 18-річного віку).
Основна функція президента - спостереження за дотриманням Конституції, виконання ролі національного арбітра, що забезпечує регулярну і належну діяльність виконавчої влади і спадкоємність держави. Президент - гарант національної незалежності і територіальної цілісності, дотримання Францією прийнятих нею міжнародних зобов'язань, він верховний головнокомандувач, представляє країну на міжнародній арені, призначає вищих цивільних і військових посадових осіб. Призначає прем'єр-міністра, спільно з ним формує кабінет і припиняє повноваження останнього при його відставці. Президент головує на засіданнях кабінету і затверджує його рішення.
Традиційна особливість французької економічної політики - велика частка державного сектора, особливо в стратегічно важливих областях - нафтогазової промисловості, транспорті. У 2013 році 56% економічно активного населення було зайнято в держсекторі, що є рекордом для європейських країн. Існує планування, але воно носить не нормативний, а індикативний характер. Велика частка в економіці іноземного капіталу (промисловість до 40%, нерухомість близько 27,5%, торгівля - 20%, сфера послуг - 9%). На підприємствах з іноземним капіталом працюють понад 20% трудящих. Особливо велика частка іноземного капіталу в інформатиці та інших галузях передових технологій (понад 50%).
Істотну частину ВВП дає промислове виробництво - 20%, воно забезпечує більш 30% робочих місць, 40% інвестицій, 80% експорту. Франція має значними запасами корисних копалин: залізних і уранових руд, бокситів, калійних солей та ін. Це створює базу для гірничодобувної і важкої промисловості. За рівнем розвитку кольорової металургії країна займає лідируючі місця в світових рейтингах, з виплавки сталі знаходиться на третьому місці в Західній Європі. Основні галузі: машинобудування (2,6% світового виробництва), хімічна (четверте місце в світовому експорті), авіакосмічна (Франція грає провідну роль в Європейському космічному агентстві), автомобільна (десяте місце у світі з випуску автомобілів), харчова (за обсягом експорту на другому місці в світі після США), радіоелектронна, інформатика, суднобудування, електротехнічна. Відносно незначну роль в загальному обсязі економіки, але важливу для престижу країни грає виробництво і продаж предметів розкоші. Одна з найбільш передових країн в галузі розвитку атомної енергетики: понад 75% енергії отримують на АЕС.
Сільське господарство є найбільш опікуваної державою галуззю, хоча основа його - приватне землеволодіння. Вирішальну частку продукції дають великі господарства (з наділом 20-100 гектарів), але чисельно переважають дрібні і середні. За обсягом виробленої продукції Франція посідає 1-е місце в Західній Європі і 3-е місце в світі після США і Канади. Це найбільший європейський виробник пшениці, вершкового масла, яловичини, сирів (більше 400 сортів). Більше 50% продукції дає тваринництво (скотарство). Традиційно висока частка вин в експорті. Французькі фермери є головними противниками впровадження генетично зміненою продукції в Європі, так як французька продукція традиційно високо цінується через якість. «Золотий вік» французького експорту припав на період 1992-1999 років, коли сальдо торгового балансу Франції було максимальним і країна володіла механізмами для його коригування (девальвація франка). Після вступу до Єврозони французька економіка стала швидко втрачати конкурентоспроможність в результаті втрати такого інструменту, і, як наслідок, посилення експортного тиску з боку Німеччини, Китаю, країн Східної Європи.
Туризм є важливою статтею доходу французької економіки. Франція залишається найбільш відвідуваною країною світу (81900000 іноземних туристів в 2013 році), випереджаючи Іспанію (58,5 млн в 2013) і США (51100000 в 2013). Дані виключають транзитних пасажирів (менше 24 години).
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 203 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |