Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Предмет інформатики та поняття економічної інформації

Читайте также:
  1. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  2. II подразделение — производство предметов потребления.
  3. II. Предмет, задачи физиологии растений
  4. II. Предметы ведомства и пределы власти волостного суда
  5. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  6. IV. Концептуальные подходы образовательных стандартов по предмету
  7. IV. Рекомендации по составлению рабочих программ учебных курсов, предметов, дисциплин (модулей) общеобразовательного учреждения
  8. Quot;Запишу-ка это ложкой", или Об игровом употреблении предметов от 2 до 8 лет
  9. Quot;Нематериальные активы - предметы лизинга".
  10. Quot;пейоративный выражение\" - это языковое выражение для обозначения определенного предмета, заведомо содержит его негативную оценку

Термін «інформація» визначає відомості, повідомлення або знання про реально існуючі процеси і об’єкти, а також про їх зв’язки та взаємодію, що доступні для практичного використання людиною.

Важливою властивістю інформації є те, що вона збільшує рівень знань про об’єкти та явища реального всесвіту, тобто інформація є категорією зменшення невизначеності про об’єкти.

Таким чином, інформація – це відомості про осіб, предмети, події, явища, про­цеси, які використовуються з метою здобуття знань і прийняття практичних рішень.

В залежності від сфери використання інформація може бути економічної, технічної та іншою.

Збирання, оброблення та передача інформації ста­новлять інформаційний процес.

На сучасному етапі розвитку економіки основним фактором впливу науково- технічного прогресу на усі сфери діяльності людини є використання нових інформаційних технологій.

Інформаційна технологія – це технологія опрацювання інформації, яка складається з сукупності технологічних елементів: збирання, накопичення, пошуку та передавання інформації користувачам на основі сучасних технічних засобів.

Нові інформаційні технології сприяли появі наукового та прикладного напряму, який має назву інформатика. З сучасної точки зору інформатику можна розглядати як науку, і як прикладну дисципліну, і як галузь народного господарства.

Інформатика – як фундаментальна природна наука, вивчає структуру та загальні властивості інформації, а також питання, що пов’язані з процесами одержання, зберігання, пошуку, передачі, перетворення, переробки та використання інформації у різних сферах діяльності людини. Інформатика може бути віднесена до класу природних наук, оскільки закони обробки інформації в суспільних, біологічних та інженерних системах єдині.

Інформатика об’єднує групу дисциплін, таких як: прикладна математика, програмування, програмне забезпечення, штучний інтелект, архітектура комп’ютерів і комп’ютерні мережі.

Основна категорія інформатики – це інформація.

Економічна інформатика – це наука, яка вивчає методи автоматизованої обробки економічної інформації за допомогою засобів обчислювальної техніки.

Предметом економічної інформатики є: вивчення структури, загальних властивостей економічної інформації і питань, пов’язаних з її збиранням, обробкою, зберіганням, пошуком, передаванням та використанням на базі сучасних комп’ютерів та комп’ютерних мереж.

Під економічною інформацією розуміють інформацію, яка характеризує виробничі відносини у суспільстві. До неї відносяться відомості, які циркулюють в економічної системі: о процесах виробництва, матеріальних ресурсах, процесах управління виробництвом, фінансових процесах, а також відомості економічного характеру якими обмінюються між собою різні системи управління.

Характеристики економічної інформації:

1) великі обсяги;

2) багаторазове повторення циклів її отримання і перетворення у визначені часові періоди (місяць, квартал, рік і т.п.);

3) процедури, які вимагають значних затрат (часу та людей) під час їх опрацювання;

4) різноманіття джерел і споживачів.

Вимоги до економічної інформації:

1) точність – інформація забезпечує її однозначне сприйняття всім споживачам.

2) достовірність – визначає допустимий рівень спотворення, як вхідної так і вихідної інформації, при якому зберігається ефективність функціонування системи.

3) оперативність – відображає актуальність інформації для необхідних розрахунків та прийняття рішень в умовах змін.

Економічну інформацію розділяють по таким основним ознакам (види економічної інформації):

1) функціям управління;

2) рівням управління (місцю виникнення).

По функціям управління економічна інформація розділяється на: планово - облікову, нормативно - довідкову, звітно - статистичну.

По рівням управління економічна інформація класифікується на вхідну та вихідну. Вхідна інформація – це та, яка поступає у структурний підрозділ зовні і використовується як первинна інформація для реалізації економічних та управлінських функцій і задач. Вихідна інформація – це та, яка поступає з однієї системи управління в іншу.

Інформація за допомогою процедур формалізованого опису перетворюється у дані. Дані – це інформація, що подана у формалізованому вигляді, прийнятому для опрацювання автоматичними засобами за можливою участю людини.

До процедур формалізованого опису відносяться:

1)класифікація – це поділ множини об’єктів на частини за їхньою подібністю чи розбіжністю, згідно з прийнятими методами.

Існує два методи класифікації: ієрархічний та фасетний. Ієрархічний – це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні групування, між якими встановлюються відношення підпорядкованості. Фасетний – це паралельний (однорівневий) поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні групування. Множина об’єктів, що характеризується певним набором однакових для всіх об’єктів ознак (фасет), може поділятися багаторазово і незалежно.

2)кодування – це процес створення кодів (набору цифр, літер та цифр і літер) та присвоєння їх підмножинам об’єктів, отриманих під час класифікації.

Види кодування: реєстраційний і класифікаційний. Реєстраційний розділяється на порядковий (це створення коду із чисел натурального ряду) та серійно – порядковий (це створення коду із чисел натурального ряду із закріпленням окремих серій чи діапазонів цих чисел за об’єктами класифікації з однаковими ознаками). Класифікаційний розділяється на послідовний (це створення коду класифікаційного групування з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих групувань, отриманих за ієрархічним методом класифікації) та паралельний (це створення коду класифікаційного групування з використанням кодів незалежних групувань, отриманих фасетним методом класифікації).

3)моделювання елементів – дозволяє умовно (абстрактно) відобразити реальні об’єкти і процеси за допомогою мовних, графічних та інших засобів для полегшення їх сприймання та аналізу.




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 134 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав