Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Подання інформації в комп’ютері

Кодування символів

Кількісні закономірності, що повязані з передаванням, обробкою, отриманням і зберіганням інформації вивчає теорія інформації. Одним з завдань теорії інформації є визначення найекономніших методів кодування, які надають змогу передавати певну інформацію, використовуючі мінімальну кількість знаків.

Основні поняття теорії інформації.

Система числення – показує, за якими правилами будуть записуваться числа та виконуватися над ними дії.

Основа системи числення – це кількість цифр, що використовується для зображення чисел.

Розряд – це місце цифри у числі.

Розрядність - це кількість цифр у числі.

Існують такі системи числення: двійкова, вісімькова, десяткова та інші. У комп’ютерній техніці застосовується двійкова система числення. В цієї системі числення за одиницю інформації прийнято максимальну інформацію, що може вміщувати повідомлення з допомогою одного двійкового знаку. Така одиниця інформації називається біт. Біт – це двійковий інформаційний елемент, здатний набувати значення «1» або «0». У комп’ютері вся інформація зображується у цифровому вигляді, через набори бітів. Такий процес називається кодуван­ням інформації. Код установлює відповідність між елементами повідомлень та сигналами і є комбінацією цифр 0 та 1. За міжнародний стандарт прийнята кодова таблиця ASCII (American Standard Code for Information Interchange).

Для зручності кожен значущий символ перетворюється на десяткове число в діапазоні від 0 до 256, яке зберігається в кодовій таблиці. Перша половина якої зберігає коди всіх існуючих символів, а друга — при­значається для розміщення символів національних алфавітів. Кожному символу відповідає свій власний код. Символи з кодами від 0 до 31 є керуючими (для функціональних клавіш).

Кодування зображень.

Існують два види зображень: растрові та векторні.

Перші розкладаються на точки (пікселі), що впорядковані в рядки і стовпці. Кожному кольору відповідає певний код. Комбінація бітів створює кольорове зображення. - таке зображення називають растровим. Недоліком цього типу зображень є велика ємність пам'яті, яку вони займа­ють, а також зниження якості зображення при масштабуванні (зменшенні або збільшенні). Растрові зображення створюються засобами спеціальних програм за допомогою таких вбудованих інструментів: гумка, олівець, пензель, розпилювач та інші. Найбільш відомі програми для створення таких зображень — це Paint, CorelPhoto, Adobe Photoshop та інші)

Другим способом створення зображень є векторне кодування. Воно полягає в тому, що зображення розкладається на геометричні фігури (криві та прямі лінії) параметри яких зберігаються в пам'яті комп'ютера у вигляді математичних формул або числових коефіцієнтів. Завдяки цьому, зображення масштабується множенням пара­метрів графічних елементів на коефіцієнт масштабування. Найбільш відомі програми для створення таких зображень - це CorelDraw, Adobe Illustrator, FreeHand та інші.

3. Структурна схема сучасних ПК.

СИСТЕМНИЙ БЛОК

Апаратні засоби — сукупність усіх пристроїв, з яких складається комп'ютер, або які можуть додаватися до нього за необхідності.

Структура ПК – це сукупність основних пристроїв ПК та зв’язків між ними.

Системний блок конструктивно об’єднує центральні пристрої ПК (процесор, оперативна та зовнішня пам’ять, системна шина).

Центральний процесор – керує всіма вузлами комп’ютера, виконує всі основні операції щодо обробки інформації.

· Оперативну пам’ять - призначено для розміщення програм і даних, що використовуються на даний час у процесі вирішення певних конкретних завдань.

· Пристрої зовнішньої пам’яті - призначено для накопичення інформації та її тривалого зберігання.

· Системна шина – це сукупність каналів, за допомогою яких передаються сигнали між центральними та периферійними пристроями ПК.

Периферійні пристрої – це пристрої введення-виведення даних, які конструктивно відокремлені від центральної частини ПК і підключаються до системного блоку через спеціальні пристрої - це адаптери та порти введення-виведення.

Адаптер периферійного пристрою виконує функцію управління периферійним пристроєм згідно з запитами від центрального процесора та забезпечує узгодження інтерфейсу периферійного пристрою з системною шиною.

Порт введення-виведення забезпечує безпосереднє підключення адаптера периферійного пристрою до системної шини.

Коротка технічна характеристика основних пристроїв сучасних ПК.

Самостійна робота студента:

2. Коротка технічна характеристика основних пристроїв сучасних ПК.

До основних пристроїв комп'ютера належать:

• системний, блок. До його складу входять: материнська плата; жорсткий диск (вінчестер); пристрої для роботи з накопичувачами інформації (CD, DVD, FLESH, гнучкі дискети); блок живлення.

До складу материнської плати входять такі основні компоненти:

1) процесор, який виконує всі розрахунки та оброб­лення інформації. Параметрами процесора є так­това частота і тип (модель). Тактова частота харак­теризує швидкість роботи процесора і виражаєть­ся в мегагерцах.

2) оперативна пам'ять (RAM) — містить програми ОС, прикладні програми, а також результати робо­ти процесора. Обмін інформацією відбувається ду­же швидко, оперативно, але дані зберігаються тіль­ки до перезавантаження або вимикання комп'ютера, тобто тимчасово. Ємність RAM — 16, 32, 64, 128, 256, 512 Мбайт;

3) відеокарта — використовується для роботи з гра­фічними зображеннями. Має ємність пам'яті до 64 Мбайт;

4) звукова карта — виконує оброблення звуків, мови;

5) мережна карта — застосовується при роботі в ком­п'ютерній мережі;

6) перезаписуючий постійний запам'ятовуючий при­стрій (ППЗП) — містить програми та дані, зане­сені під час виготовлення комп'ютера, за допомо­гою яких відбуваються вмикання комп'ютера та тестування його пристроїв. У ППЗП зберігається базова система введення-виведення (BIOS), що конт­ролює роботу всіх складових комп'ютера;

7) адаптери — електроні плати для виконання обміну даними між процесором і зовнішніми пристроями. Адаптери взаємодіють із процесором та опера­тивною пам'яттю через системну магістраль передачі даних, яка називається шиною;

8) порт — засіб для підключення периферійних пристроїв до материнської плати. Остан­нім часом набуває популярності порт USB, який дає змогу підключати до 256 пристроїв.

Жорсткий диск (вінчестер ). Він використовуєть­ся для постійного зберігання інформації.

При форматуванні диска на ньому формуються кон­центричні кола — доріжки, які розбиваються на сек­тори. Обмін інформацією між оперативною пам'яттю та диском відбувається секторами. Сектор стандартно­го розміру зберігає 512 байтів даних. Кожний системний диск містить власну систему для збереження файлів, яка називається таблицею розмі­щення файлів (File Allocation Table, скорочено FAT). Вінчестер характеризується інтерфейсом, ємністю пам'яті, розміром кеш-пам'яті, часом пошуку, швидкістю обміну даними, шу­мовим рівнем та деякими іншими параметрами.

Сучасні жорсткі диски можуть зберігати такі обся­ги інформації: 10,2; 17,2; 25; 60; 80 Гбайт. Кеш-пам'ять значно збільшує (на 40—90%) швид­кодію вінчестера і може мати ємність від 64 Кбайт до 2 Мбайт.

Джерело безперебійного живлення — пристрій, який протягом певного часу забезпечує комп'ютер електрострумом при його зникненні в електромережі. Він дає змогу коректно завершити всі працю­ючі програми комп'ютера. Залежно від потужності цього пристрою та потужності комп'ютера робота може тривати кілька годин;

• монітор. Він призначається для відображення тек­стової, графічної та відеоінформації. Основними харак­теристиками дисплея є роздільна здатність, кількість ко­льорів (палітра), розмір екрана.

У текстовому режимі на екран виводяться тільки символи (25 рядків, у кожному — 80 символів). Поточ­не місце екрана для введення символів позначається блимаючим значком, який називається курсором.

У графічному режимі на екран виводяться зобра­ження, що складаються із точок (пікселів). Кількість точок характеризує роздільну здатність дисплея. У свою чергу, роздільна здатність залежить від ємності відео-пам'яті, яка може становити 16, 32, 64 Мбайт. Роздільна здатність дисплея може мати такі значення: 640x480, 1024x676 точок/дюйм та ін.

Кількість кольорів дисплея — 65 536 (High Color), 16 млн. (True Color).

Розмір екрана дисплея виражаєть­ся в дюймах (1 дюйм = 2,54 см). Використовуються 14, І5, 17,19, 20, 21, 27-дюймові екрани.

• клавіатура. Вона служить для введення в комп'ю­тер інформації від користувача. Клавіатуру умовно мо­жна поділити на такі блоки:

• функціональні клавіші;

• алфавітно-цифровий блок;

• блок клавішей керування курсором;

• блок цифрової клавіатури.

Блок функціональних клавішей. Цей блок об'єднує клавіші Fl—F12, призначення яких залежить від програмного забезпечення, з яким працює користувач.

Алфавітно-цифровий блок. Цей блок містить клавіші з літерами кирилиці та латині, клавіші з цифрами і спеціальні клавіші. Перемикан­ня між клавішами кирилиці та латині відбувається за допомогою активізації комбінації клавішей, залежно від установленого драйвера (програми). У режимі введення латинсь­ких літер при натисненні на будь-яку алфавітно-циф­рову клавішу вводиться латинська літера або символ, зображені в лівій верхній частині клавіші (ці літери та символи нанесено на клавішах чорним кольором), а в режимі введення кирилиці — вводиться літера або символ, зображені в правій нижній частині клавіші (ці літери і символи нанесено на клавішах черво­ним або синім кольором).

Введення великих та малих літер. Для введення ве­ликих літер та інших символів, розміщених на верхньо­му регістрі клавіатури, використовується клавіша Shift. За допомогою клавіші Shift та клавішей із зображен­ням цифр вводять спеціальні символи.

Клавіша CapsLock служить для фіксації режиму великих літер. У цьому режимі при звичайному натисненні на клавіші літер вводяться великі літери, а при натиснутій клавіші Shift — малі (це протилежно тому, що виконується у звичайному режимі). Режим вели­ких літер (або режим CapsLock) використовується при введенні тексту, що складається з таких літер. Повторне натиснення на клавішу CapsLock змінює режим вве­дення літер.

Клавіша Enter використовується для виконання певної дії.

Клавіша Backspace вона вилучає сим­вол, що знаходиться ліворуч від курсора.

Клавіша Esc застосовується для скасування будь-йкої дії, виходу з режиму програми та ін.

Клавіша Tab у процесі редагування текстів викори­стовується для переходу до наступної позиції табуляціїі а під час роботи з вікнами — для переходу з одного поля в інше.

Клавіша із символом Windows активізує команди кнопки Пуск.

Блок клавішей керування курсором. Цей блок містить клавіші Home, End, Page Up (PgUp), Page Down (PgDn), а також клавіші зі стрілками (←↑→↓), які називаються клавішами керування курсором.

Натиснення на ці клавіші приводить до переміщен­ня курсора (покажчика поточного місця в документі, що обробляється) у відповідному напрямку на початок (Home) або кінець (End) рядка, на символ ліворуч (←) або праворуч (→), на рядок угору (↑) або вниз (↓), на сторінку вгору (PgUp) або вниз (PgDn).

Клавіша Del (Delete — вилучення) використовуєть­ся для вилучення символів праворуч від курсора або виділеного фрагмента тексту.

Клавіша Ins (Insert — вставлення) застосовується або для вставлення символів, або для перемикання між двома режимами введення символів: введення із зсу­вом символів (вставлення) і введення із заміщенням ра­ніше введених символів (заміна).

Клавіша Print Screen використовується для друку­вання змісту екрана або копіювання його в буфер обміну.

Блок цифрової клавіатури. Цей блок розташований у правій частині клавіатури і застосовується у двох випадках. У режимі блокуван­ня цифр (клавіша Num Lock) виконується введення числової інформації та знаків арифметичних дій. В цьому режимі клавішами блока вводяться цифри від 0 до 9 і крапка. А якщо режим блокування цифр (клавіша Num Lock) вимкнений, то ці клавіші дублю­ють дії клавішей керування курсором, а також клаві­шей Insert і Delete. Вмикання та вимикання режиму блокування цифр здійснюються натисненням на кла­вішу Num Lock.

Індикатори режимів. У правому верхньому кутку клавіатури є індикатори режиму блокування цифр (Num Lock), режиму великих літер (Caps Lock) та режиму блокування прокручування (Scroll Lock). Ці індикатори світяться при вмиканні відповідних режимів, а при їх вимиканні — гаснуть. Вмикання і вимикання ука­заних режимів здійснюються натисненням на одноймен­ні клавіші Num Lock, Caps Lock, Scroll Lock.

Додатково до комп'ютера можна підключити:

1) принтер — пристрій для виведення інформації на паперовий аркуш або на спеціальну термостійку плівку. Принтери бувають матричні, струминні, лазерні, світлодіодні. Характеристикою принтера є швидкість (кількість сторінок за хвилину) та якість друку (роздільна здатність). Роздільна зда­тність матричних принтерів — 244 точки на дюйм (dpi) або 360 dpi, струминних — 1440x720 dpi, ла­зерних — 1200x1200 dpi;

2) маніпулятор “миша” — пристрій для керування положенням курсору на екрані дисплея та для роботи з програмами;

3) сканер — пристрій для введення з паперових носі­їв у комп'ютер графічних зображень і тексту. Ха­рактеристика — роздільна здатність (1200x2400, 2400x2400 dpi); розрядність кольору, який оброб­ляється (42 або 48 бітів); швидкість попереднього перегляду (4 с.); час розпізнавання повної сторін­ки тексту (25 с.) або рисунка (20 с.);

4) пристрій для роботи з накопичувачами інформації великих обсягів (CD, DVD, FLESH);

• пристрій для роботи з JAZ-накопичувачами єм­ністю 1 або 2 Гбайт;

• пристрій для роботи з накопичуваними великих обсягів інформації (ZIP) ємністю 100 або 250 Мбайт;

5) пристрої мультимедіа. Мультимедіа — це спеці­альна технологія, яка за допомогою програмного забезпечення і технічних засобів дає змогу вико­ристовувати на комп'ютері інформацію у вигляді звуків та рухомих зображень (відео). Апаратними складовими мультимедіа є акустичний адаптер, мі­крофон, акустичні колонки;

6) модем — пристрій для обміну інформацією між комп'ютерами за допомогою каналів зв'язку (те­лефонні лінії, виділені канали);

7) відеопроектор — пристрій для передачі зображен­ня з екрана комп'ютера на настінний екран або на спеціальну відеостіну. Використовується у на­вчальних і диспетчерських центрах транспортних підприємств, виставкових, концертних, презентацій-них залах;

8) ТВ-тюнер — пристрій для перегляду на екрані комп'ютера телевізійних передач;

9) Web-камера — застосовується при проведенні відео-конференцій в мережі Internet;

10) плотер — пристрій для виведення графічної інфор­мації на спеціальну плівку або пластик. Застосову­ється при виконанні проектно-конструкторських ро­біт, виготовленні рекламних проектів тощо;

Контрольні запитання:

1. Що таке комп’ютер і з яких двох частин він складається?

2. Які основні особливості побудови персональних комп’ютерів і в чому полягає принцип відкритої архітектури?

3. Назвіть основні переваги персональних комп’ютерів.

4. Назвіть основні сфери застосування персональних комп’ютерів.

5. Які основні пристрої входять до складу структурної схеми ПК?

6. Які пристрої ПК належать до центральних? Назвіть їх призначення та дайте їм коротку характеристику.

7. Які пристрої ПК належать до периферійних? Назвіть їх призначення та дайте коротку характеристику.

8. Які основні види запам’ятовуючих пристроїв входять до складу ПК? Назвіть їх призначення та основні характеристики.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.Економічна інформатика: Навч.посібник. Ч.1 / В.Т.Сусіденко, О.О.Коваленко, Л.Б.Ліщинська та інш.; За ред. Сусіденка В.Т. – К.: ВАТ ”Віноблдрукарня”, 2002.- 363с.

2.Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навч. закладів.- К: Академія, 2003.-320с.

3.Інформатика та комп’ютерна техніка:Навч.- методич. посібник / О.Ф.Клименко, Н.Р.Головко, О.Д.Шарапов; За ред. Шарапова О.Д. – К.: КНЕУ,2002.- 534с.

4.Інформатика та комп’ютерна техніка. Опорний конспект лекцій. Ч.1 / Укл. Цензура М.О., Шанюк В.С., Рассамакін В.Я., Богданевич М.А. – К.: КНТЕУ,2003.- 100с.

5.Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. Пушкаря О.І. – К.: Видавничий центр ”Академія”, 2003.- 704с.

6.Макарова В.М., Карнаухова Г.В., Запара С.В. Інформатика та комп’ютерна техніка:Навч. посібник / За ред.Макарової М.В. – Суми: ВТД ”Університетська книга”, 2003.- 642с.

7.В.М.Беспалов, А.Ю.Вакула, А.М.Гострик, С.Г.Діордіца, С.М.Таракановський, Є.В.Тиханович Інформатика для економістів: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів економічних спеціальностей.- К.: ЦУЛ,2003.- 788с.