Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Контроль за концентрацією суб'єктів підприємницької діяльності на Внутрішньому ринку Європейського Союзу

За умов жорсткої конкурентної боротьби будь-яка концентра­ція кількох підприємств може призвести до серйозних змін на ринку: зміни структури ринку, об'єднання капіталів і техноло­гічних ресурсів, що дозволяє суб'єктам підприємницької діяль­ності ЄС, які злилися, успішніше конкурувати. Природно, що учасниками концентрації є дрібні підприємства, які з труд­нощами змагаються з великими монополіями, — таке форму­вання позитивно впливає на конкуренцію на території Внутрішнього ринку ЄС. Водночас, коли об'єднуються великі підпри­ємства; внаслідок чого входять до групи лідерів або ж займають (посилюють) домінуюче становище, таке формування може не­гативно вплинути на добросовісну конкуренцію в межах ЄС. Саме зважаючи на цей можливий негативний вплив у праві ЄЄ запроваджено контроль за концентрацією суб'єктів під­приємницької діяльності шляхом установлення обов'язку отри­мувати дозвіл на здійснення концентрації.

Статті 101 та 102 Договору про діяльність ЄС спеціально не виділяють концентрацію різних суб'єктів підприємницької діяльності. Стаття 102 Договору про діяльність ЄС регулює діяльність підприємств, які вже мають домінуюче становище на ринку, та передбачає механізм контролю після факту скоєння зловживання домінуючим становищем. Контроль за концентра­цією, в цьому сенсі, можна назвати попереднім, оскільки ще до набуття домінуючого становища або скоєння дій, що при зведуть до посилення існуючого домінування на ринку, необ­хідною є перевірка майбутніх дій з концентрації на предмет спричинення ними значного негативного впливу на конкурен­цію. Нині діюча система контролю за концентрацією передба­чена Регламентом Ради Міністрів 139/04, який закріплює обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності у відповідних випадках отримувати дозвіл Європейської Комісії на здійснення концентрації.

Відповідно до Регламенту 139/04 злиття, поглинання суб'єктів підприємницької діяльності або створення сумісних підпри­ємств, які на сталій основі виконуватимуть функції автономного економічного підприємства, що призводить до сталої зміни контролю, визнається концентрацією. Лише концентрація певного фінансового розміру (англ. community dimension) підлягає обов'язковій попередній нотифікації до Європейської Комісії та потребує отримання дозволу на її здійснення. Регламентом 139/04 визначено розмір, за умови досягнення якого нотифікація має бути зроблена саме до Європейської Комісії, а не до кон­курентного органу держави-члена. Так, за загальним правилом положення Регламенту 139/04 поширюються на концентрацію суб'єктів підприємницької діяльності якщо: 1) загальний су­купний світовий обіг усіх учасників концентрації становить більш ніж 5 млрд євро, при цьому сукупний обіг у межах ЄС кожного хоча б із 2 учасників концентрації має становити понад 250 млн. євро, або 2) загальний сукупний світовий обіг усіх учасників концентрації становить понад 2 млрд. 500 млн. євро. При цьому в кожній щонайменш з 3 держав-членів ЄС загаль­ний сукупний обіг усіх учасників концентрації становить понад 100 млн. євро, та сукупний обіг кожного з щонайменш 2 учас­ників концентрації — понад 25 млн. євро (у цих же державах-членах) та сукупний обіг у межах ЄС кожного з щонайменш 2 учасників концентрації становить понад 100 млн. євро.

Європейська Комісія перевіряє майбутню концентрацію суб'єктів підприємницької ЄС діяльності відповідно до про­цедури, визначеної Регламентом 139/04 з метою встановити, чи буде запропонована концентрація суттєво перешкоджати ефективній конкуренції в межах Внутрішнього ринку ЄС через створення або посилення домінуючого становища (англ. siguifi cantly impede effective competition — SIEC-тест). Концентрація, що призводитиме до такого ефекту, визнається несумісною зі Внутрішнім ринком ЄС, а отже, забороняється Європейською Комісією.

Якщо концентрація не досягає встановленого Регламентом 139/04 фінансового розміру, а також у випадку, якщо всі учас­ники концентрації досягають понад 2/3 сукупного обігу в одній і тій же державі-члені, то така концентрація нотифікується до національного конкурентного органу відповідно до внутрішніх норм конкурентного права цієї держави. Отже, таким чином виключається ситуація, коли учасники майбутньої концентра­ції мають звертатися за дозволом до Європейської Комісії або до національного конкурентного органу, принцип "паралельного застосування (розгляду)" (англ. parallel enforcement)/) щодо кон­центрацій не діє. Чітко визначена підлеглість справ щодо кон­центрації конкретному органу (англ. "one-stop-shop" principle).

Регламентом 139/04 визначені випадки, коли концентрація, що відповідно до результатів перевірки суттєво перешкоджа­тиме ефективній конкуренції в межах Внутрішнього ринку ЄС, все ж таки може бути дозволена Європейською Комісією. Для отримання такого дозволу відповідні суб'єкти підприємниць­кої діяльності мають здійснити певні поступки, наприклад відмовитись від певного виду підприємницької/господарської діяльності.

Конкурентне законодавство ЄС регулює:

1) горизонтальне злиття — об'єднання суб'єктів підприєм­ницької діяльності ЄС, які випускають подібну продукцію та працюють у тому самому секторі ринку;

2) вертикальне злиття — об'єднання суб'єктів підприєм­ницької діяльності, що діють на різних рівнях розповсюдження (дистрибуції) того самого ринку товарів;

3) змішане злиття — об'єднання суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють на різних товарних ринках тa на різних рівнях розповсюдження товарів.

Найбільш небезпечними для Внутрішнього ринку ЄС вва­жаються горизонтальні злиття. Вони можуть суттєво знизити конкуренцію, особливо якщо ринок вже концентрований, а суб'єкти підприємницької діяльності, що прагнуть до злиття, є досить великими. У цьому випадку вони мають можливість установлювати економічно необгрунтовані ціни та контролювати випуск продукції, так само, як це робить монополіст, та з тими самими наслідками для споживача.

Більш спірним визнається значення вертикальної концентра­ції. Фактично вона є однією з форм вертикальної інтеграції: суб'єкт підприємницької діяльності може налагодити зв'язки з іншими, що мають інший рівень розповсюдження товарів, у довільний спосіб (починаючи від звичного ексклюзивного договору та закінчуючи повним вертикальним об'єднанням). З одного боку, це може призвести до закриття торгівельної мережі об'єднаних суб'єктів підприємницької діяльності для інших виробників. Але, водночас таке злиття поліпшує доставку та розповсюдження товарів, тим самим сприяючи внутрішньо­видовій конкуренції.

Змішана концентрація дозволяє субсидіювати окремі галузі виробництва, що дає можливість послаблення конкуренції. Проте, як показує практика, таке субсидіювання найчастіше не є довгостроковим, продовжується протягом обмеженого часу, а відтак не здатне заподіяти серйозної шкоди ринковим меха­нізмам.

У ЄС й досі тривають дискусії про роль концентрації суб'єк­тів підприємницької діяльності. її супротивники вказують на суперечності інтересів об'єднань та регіональної політики, бо суб'єкти підприємницької діяльності ЄС, які діють сумісно, прагнуть раціоналізувати виробництво, що найчастіше при­зводить до безробіття, а це суперечить інтересам суспільства в цілому. Прихильники злиття вказують на його економічну до­цільність, бо раціоналізація призводить до скорочення зайвих виробничих циклів та до зниження собівартості продукції. Крім того, об'єднання дозволяють поліпшити розповсюдження това­рів. Наприклад, для товаровиробника доцільніше об'єднатися з дистриб'ютором, який вже працює, та скористатися його торго­вельною мережею, замість того, щоб пробувати створити власну. Поза тим, об'єднання сприяють підвищенню ефективності управління. Тут діє принцип "корпоративного контролю", який полягає в тому, що коли власники часток (акціонери, заснов­ники) задоволені роботою управління, вони не продаватимуть своїх акцій, а це призводить до вдосконалення керування, а відтак й конкуренції.

Розвиток конкурентного права ЄС сприяє належному функціюванню Внутрішнього ринку ЄС та встановленню добро­совісного, "чесного" змагання як в окремих державах-членах ЄС, так і в цілому в межах ЄС. Ця галузь права є дуже гнучкою та дозволяє, у більшості випадків, запобігти вузькоформальному тлумаченню норм права.

Інститути ЄС дуже обережно підходять до процесу прийняття додаткових правил конкуренції. Це пояснюється вразливістю ринкових механізмів, бо встановлення занадто жорстких рамок може позбавити суб'єктів підприємницької діяльності економічних стимулів розвитку. Тому конкурентне право ЄС має ба­лансувати між внутрішніми інтересами суб'єктів підприємниць­кої діяльності та інтересами ЄС в цілому.