Читайте также:
|
|
Економічна реформа в нашій країні пов'язана зі зміною форм та методів управління виробництвом. Організаційна структура економіки держави не зовсім відповідає новим формам володіння і розпорядження майном та привласнення результатів.
Поняття "структура" згідно з тлумаченнями енциклопедичних джерел визначає певну побудову, розміщення, певний порядок компонентів множини, які мають зв'язки, що забезпечують цілісність і тотожність об'єкта до самого себе, тобто збереження властивостей за певних умов зовнішнього оточення і внутрішніх чинників.
Реструктуризація є зміною структури і пристосування її до нових умов економічних відносин. В умовах країн із розвиненою ринковою економікою реструктуризація є перманентним процесом, що повільно спричинює зміни в структурі виробництва, підкоряючись тенденціям організаційного дарвінізму, структурної еластичності в умовах динамічних ринкових відносин.
Сучасній структурі виробництва розвинутих країн характерне співіснування великих транснаціональних і національних об'єднань та великих, середніх, малих і дрібних виробничих та будівельних організацій.
У колишньому СРСР в умовах централізованої економіки склалася така структура галузей виробництва, у тому числі будівельного комплексу і будівельної індустрії, що відповідала ідеї і вимогам високої централізації. У загальному вигляді галузеві структури являли собою чіткі ієрархічні піраміди, в яких процедури і правила передбачали проходження команд по скалярному ланцюгу від гори до низу.
Історично склалося, що з набуттям самостійності нашою державою, виникла низка важливих проблем реструктуризації економіки в цілому галузей виробництва і в тому числі будівельної індустрії.
До важливих проблем у будівельній галузі України належали:
створення вільного виробника, який став би "мотором" утворення підрядного ринку;
запобігання умовам виникнення монополії чи навіть олігополії на ринку підрядних робіт;
утворення конкурентного середовища на підрядному ринку, що регулюється державою;
підвищення рівня спеціалізації будівельних організацій і на цій основі підвищення технічного рівня й якості будівництва;
роздержавлення виробничих будівельних структур і зміна їх відношень із замовниками.
Україна має розвинену і відповідно до ринкових умов структуровану галузь будівництва. Вона мусить включати дрібні, малі, середні і великі будівельні організації.*
Практика будівництва в Україні підтверджує життєдіяльність малих фірм із погляду технології й організації робіт на об'єктах (зведення димових труб, пробивання свердловин на воду, будівництво простих сільськогосподарських приміщень тощо).
Підприємства малого та середнього бізнесу в будівництві можуть створюватись різними шляхами, які включають відокремлення малих структур від великих шляхом приватизації середніх первинних виробничих організацій тощо.
Стратегічною метою спеціалізації дрібних і малих фірм є створення великої кількості вільних виробників, що працюватимуть у конкурентному середовищі, наближених до споживача будівельних послуг. Цей процес може бути інтенсивним, якщо суб'єкти ініціативи (потенційні підприємці) матимуть доступні обґрунтування дій, отримають допомогу, в тому числі і консультативну та підтримку державних та місцевих органів влади, працівники яких будуть свідомі загальної корисності такого шляху реструктуризації галузі будівництва.
Суб'єкт підприємницької ініціативи (підприємець) розраховує на підтримку державних і муніципальних органів, які зацікавлені в надходженні податків, створенні нових робочих місць. У державних органах працюють люди і їх дії можуть бути активнішими, коли мотивами будуть не абстрактні числа і декларації, а конкретні обґрунтування на основі економіко-математичного апарату.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 151 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |