Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема № 10: Загальні положення досудового розслідування

Составные части (этапы) внутреннего НП:

1) анализ проблем и постановка задач;

2) выбор инструментария для НП;

3) создание схемы;

4) ее реализация в финансово-хозяйственной деятельности.

1) Анализ проблем и постановка задач налогового планирования

Содержание этого этапа НП сводится к изучению (анализу) налоговых проблем организации и постановке задачи, для решения которой определяется инструментарий и разрабатываются схемы НП. Налоговый анализ включает:

- определение особенностей финансово-хозяйственной деятельности хозяйствующего субъекта,

- формирование налогового поля (перечень основных налогов, надлежащих уплате, их ставки, размеры, распределение между бюджетами различных уровней и налоговые льготы),

- анализ системы договорных отношений и типичных хозяйственных ситуаций (в том числе бухгалтерских записей),

- оценку суммы налоговых обязательств в условиях текущего хозяйствования и др.

Задачей налогового планирования может быть признана минимизация налоговых потерь по конкретному налогу или сбору; по совокупности налогов, исчисляемых на базе одного и того же объекта налогообложения (например, оборотных налогов с выручки); по всей совокупности налогов и сборов, плательщиком которых выступает организация, и т.д.

2) Определение основного инструментария налогового планирования

Действующее налоговое законодательство предоставляет хозяйствующим субъектам ряд возможностей для практической реализации НП.

Инструменты НП — налоговые льготы, специальные налоговые режимы, зоны льготного налогообложения на территории РФ и за рубежом, соглашения об избежании двойного налогообложения, позволяющие реализовать предусмотренные законом наиболее выгодные, с точки зрения налоговых последствий, условия хозяйствования.

Основные инструменты НП:

1.налоговые льготы, предусмотренные законом (например, льготы по налогу на имущество организаций, среди работников которых инвалиды составляет более 50%);

2. оптимальная с позиций налоговых последствий форма договорных отношений (например, реализация продукции самостоятельно или через комиссионера; производство готовой продукции из собственного или из давальческого сырья);

3. цена сделок (например, увеличение покупных или снижение продажных цен по сделкам с контрагентами);

4. отдельные элементы налогообложения (например, дифференциация налоговых ставок по прибыли (доходу) у индивидуальных предпринимателей и у юридических лиц);

5. специальные налоговые режимы (ст. 18 НК РФ) и особые системы налогообложения (например, упрощенная система налогообложения субъектов малого предпринимательства, система налогообложения в свободных экономических зонах, единый налог на вмененный доход);

6. льготы, предусмотренные соглашениями об избежание двойного налогообложения и иными международными договорами и соглашениями (например, взаимодействие в своей коммерческой деятельности фирм, зарегистрированных в иностранных государствах и имеющих режим льготного налогообложения);

7. элементы бухгалтерского учета и учетная политика в целях налогообложения (например, метод определения выручки от реализации «по оплате» или «по отгрузке», оценка материально-производственных запасов и расчет их фактической себестоимости при списании в производство, порядок переоценки основных средств, наличие (отсутствие) резервов предстоящих расходов и платежей).

3) Создание схемы налогового планирования

При осуществлении НП организация создает определенную схему, в соответствии с которой она намеривается осуществлять финансово-хозяйственную деятельность. Основная задача организации — правильно применить и сгруппировать используемые инструменты НП с целью построения системы, позволяющей реализовать его наилучшим образом. Схема НП — это оптимальная структура организации хозяйственной деятельности хозяйствующего субъекта, выработанная на основе закона в качестве варианта оптимизации налогообложения согласно поставленным целям.

При осуществлении НП необходимо учитывать вероятность изменения налогового законодательства, обусловленного развитием налоговой политики, введением новых форм и режимов налогообложения, корректировкой налоговых ставок, отменой налоговых льгот и т.д. Оценить вероятность наступления таких событий помогут имеющаяся информация, а также существующие в налоговой теории и политике тенденций.

4) Финансово-хозяйственная деятельность организации в соответствии с разработанной схемой НП

При разработке схемы НП организация использует определенный набор инструментов. Для определения эффективности этой схемы целесообразно сопоставить общие размеры налоговой экономии от применения всех инструментов НП и налоговых потерь, которые организация понесет при ее практической реализации.

4) Классификация налогового планирования

Особое внимание следует уделять текущему и стратегическому планированию.

Текущее налоговое планирование

Мероприятия:

- обзор нормативно-правовой базы и комментариев специалистов по налоговой тематике (в том числе по СМИ);

- составление прогнозов налоговых обязательств организации и последствий планируемых схем сделок;

- составление графика соответствия исполнения налоговых обязательств и изменения финансовых ресурсов организации;

- прогноз и исследование возможных причин резких отклонений от среднестатистических показателей деятельности организации и налоговых последствий инноваций или проводимой сделки.

Инструменты:

- экспертные правовые системы, базы данных по налоговой тематике (в том числе по СМИ);

- формирование запросов в налоговые инспекции; ФНС РФ, Министерство финансов и иные государственные органы;

- специальная литература;

- арбитражная и общегражданская судебная практика;

- разъяснения специализированных консалтинговых компаний.

Стратегическое налоговое планирование

Мероприятия:

- обзор и прогноз обычаев делового оборота и судебной практики, нормативно-правовой базы и ее изменения на планируемый период;

- составление прогнозов налоговых обязательств организации, в том числе при наступлении форс-мажорных обстоятельств;

- варианты (не менее двух) схем финансовых, документарных и товарно-материальных потоков;

- составление сетевого графика соответствия исполнения налоговых, финансовых и коммерческих обязательств организации;

- письменное обоснование применяемых схем и, в особенности, узких мест, с точки зрения налоговых последствий.

- варианты возможных причин резких отклонений от расчетных показателей деятельности организации. Прогноз эффективности применяемых мер, оценка риска различных программ действий.

Инструменты:

- экспертные правовые системы, базы данных по налоговой тематике (в том числе по СМИ);

- формирование запросов в налоговые инспекции; ФНС РФ, Министерство финансов и иные государственные органы;

- специальная литература;

- арбитражная и общегражданская судебная практика;

- разъяснения и разработки специализированных консалтинговых компаний.

Тема № 10: Загальні положення досудового розслідування

Вступ

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ст. 124 Конституції України). Проте законність, обґрунтованість і вмотивованість розгляду кримінального провадження в суді та його вирішення потребують великої і кваліфікованої підготовчої роботи. Тому за законом переважна більшість кримінальних проваджень повинна проходити стадію досудового розслідування.

Успішне виконання завдань стадії досудового розслідування залежить не тільки від професійної майстерності працівників органів розслідування та оперативних підрозділів, але й законодавчого врегулювання їх діяльності. В свою чергу швидке і якісно проведене розслідування є дійовим засобом у боротьбі зі злочинністю, втіленням в життя принципу невідворотності покарання за скоєне.

Адже тільки успішне завершення досудового розслідування є передумовою здійснення правосуддя, реалізації судом своїх виняткових повноважень щодо визнання особи винуватою чи невинуватою та можливості призначення їй покарання.

Питання 1. Поняття стадії досудового розслідування

Досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Називаючи розслідування «досудовим», законодавець тим самим вказує на його співвідношення з основною частиною судового розгляду - судовим слідством. Досудове розслідування передує провадженню в суді і покликане забезпечити його успішне проведення, однак його не можна розглядати тільки як стадію, провадження якої здійснюється до суду і для суду. Ця стадія має особливості, що свідчать про її самостійний характер, зокрема, вона:

1) має свої самостійні завдання, які випливають із загальних завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК);

2) чітко окреслені межі в системі кримінального процесу - з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до винесення рішення, яким завершується провадження розслідування (в ряді випадків кримінальне провадження отримує й своє вирішення по суті, коли провадження в ньому закривається при наявності до того законних підстав);

3) свій зміст та свою процесуальну форму;

4) характеризується колом суб’єктів, які беруть в ній участь;

5) характеризується колом специфічних рішень, що можуть бути прийняті після закінчення досудового розслідування: закриття кримінального провадження, звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

Висновок з питання:

Отже, КПК об’єднує нині відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну – досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, яка обов’язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Необхідність прийняття формального акта для порушення кримінальної справи (нині – постанова про порушення кримінальної справи) КПК також не передбачена.

Питання 2. Форми досудового розслідування: дізнання та досудове слідство

Досудове розслідування є основною формою досудової підготовки матеріалів кримінального провадження, яке здійснюється у формі дізнання та досудового слідства.

Дізнання – це одна з форм досудового розслідування, яка представляє собою врегульовану кримінально-процесуальним законодавством діяльність слідчого, співробітників інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, що полягає в провадженні досудового розслідування кримінальних проступків, з метою досягнення завдань кримінального судочинства.

Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені КПК, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.

Слідчий зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один з зазначених процесуальних документів:

1) проект рішення про закриття кримінального провадження;

2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру;

4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених КПК.

У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити вищезазначені процесуальні документи.

Прокурор зобов’язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну з зазначених дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.

Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Слідчий, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:

1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Досудове слідство є основною формою досудового розслідування, яка забезпечує максимальні гарантії встановлення істини та забезпечення прав учасників процесу.

Воно провадиться у всіх кримінальних провадженнях, за винятком проваджень щодо кримінальних проступків.

Досудове слідство провадиться, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, слідчими органів безпеки. Згідно перехідних положень КПК до дня введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402–421, 423–435 (злочини проти встановленого порядку несення військової служби) Кримінального кодексу України, частини четвертої статті 216 КПК (слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів), повноваження щодо досудового розслідування передбачених ними кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених КПК.

Після введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402– 421, 423–435 Кримінального кодексу України), четвертої статті 216 КПК матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної КПК.

Серед суб’єктів права на розслідування кримінальних правопорушень слід назвати також начальника слідчого відділу, який має право брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого (ст. 39 КПК), і прокурора, який має право брати участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадити окремі слідчі дії або брати в них участь.

Ніякі інші особи, в тому числі співробітники приватних розшукових бюро, детективних служб, правом розслідування кримінальних правопорушень не наділені.

Висновок з питання:

Таким чином, законодавець віддає перевагу в розслідуванні органам досудового слідства – слідчим, розслідування для яких – це основна форма діяльності.

Питання 3. Поняття та характеристика загальних положень досудового розслідування

Загальні положення досудового розслідування – це встановлені законом правила, що відображають найбільш характерні риси та особливості досудового розслідування, визначають найбільш суттєві вимоги, які пред’являються до порядку провадження процесуальних дій і прийняття рішень. В них містяться правові вимоги, які забезпечують виконання в цій стадії принципів і завдань кримінального процесу.