Читайте также:
|
|
В завершении – пара слов о тактике.
Убийце следует помнить о двух вещах.
Во-первых, ему следует помнить, что нападать следует именно на проблемных подростков, только их он может отправить на тот свет. Поэтому ему нужно внимательно следить за поведением своих потенциальных жертв и слушать их рассказы о себе и друг о друге.
Во-вторых, каждые сутки выводят из числа подозреваемых сразу двоих – жертву нападения и «сдавшего анализ ДНК». Следовательно, убийце нужно торопиться, чтобы убить хоть кого-нибудь, прежде чем его поймают.
Подросткам следует помнить, что им выгоднее быть благополучными – тогда они не погибнут, если на них нападет убийца. Для этого нужно стремиться поддерживать свой «благополучный» статус и как можно быстрее избавляться от «проблемного» статуса.
Полицейским следует просто стремиться выявить убийцу за наименьшее число попыток.
Роз друк. у 3 екземп.
ГОРБАЧОВСЬКА «ПЕРЕБУДОВА». РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ (1985-1991 рр.) ТА ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
ПЛАН
· Політичні зміни в СРСР з приходом до влади М. Горбачова та УРСР.
· Погіршення економічної та екологічної ситуації у другій половині 80-х років.
· Зростання громадсько-політичної активності населення в Україні наприкінці 80-х років.
· Україна у 1990-1991 роках. Відновлення незалежності України.
По смерті Л. Брежнєва (1982 р.) найвищі державні пости послідовно займали:
· тяжко хворий колишній голова КДБ Юрій Андропов (1982-1984 рр.), який запам'ятався боротьбою з корупцією у Середній Азії та Росії, посиленням трудової дисципліни репресивними методами та дешевою горілкою-«андроповкою»;
· 73-річний Костянтин Черненко (1984-1985 рр.). якого вже виводили під руки на офіційні заходи.
Обидва лідери не змогли покращити становище країни, хоча спроби Андропова «навести порядок»
11 березня 1985 р. новий Генсек - Михайло Горбачов, вважав за необхідне проведення реформ, метою яких стало б підвищення економічної і політичної ролі СРСР у світі, пришвидшення економічного розвитку країни, демократизація суспільно - політичне життя.
Було проголошено курс на:
· «перебудову» радянського суспільства (квітень 1985 р.) - у вну- трішній політиці: демократизацію та лібералізацію радянського режиму при збереженні «основ соціалізму», у зовнішній політиці - припинення «холодної війни»;
· «прискорення» соціально-економічного розвитку шляхом переходу від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних, в соціальній сфері - поліпшення матеріального становища населення;
· розширення «гласності» (обмеженої свободи слова) та поступова ліквідація цензури.
Історики виділяють два етапи в розвитку процесу перебудови радянського суспільства:
· 1985-1987 рр. — період розробки концепції перебудови і здійснення економічних реформ, що
· у червні 1990 р. прийнято програму переходу до регульованої ринкової економіки, яка передбачала впровадження елементів ринкового механізму при збереженні левової частки державної власності.
Метою радянського керівництва на першому етапі (1985-1987 рр.) було прискорення соціально - економічного розвитку СРСР шляхом впровадження досягнень НІР; реорганізації управління виробництвом; підвищення продуктивності праці: надання пріоритетного розвитку машинобудуванню: впровадження соціальних програм - житлової, продовольчої, ліквідація товарного дефіциту.
На цьому етапі відбулися політичні зміни: розпочалася амністія політв'язнів (1986 р.), започаткована політика гласності, почалося відкриття «білих плям» в історії, публікація творів «заборонених» письменників, звільнено найбільш корумпованих керівників.
В економіці зміни розпочалися з 1985 р. постановою ЦК КПРС про боротьбу з алкоголізмом; поширенням безалкогольних кафе, налагодженням виробництва соків та лимонадів, обмеження продажу алкоголю. Водночас відбувалася вирубка десятків тисяч першокласних виноградників, закриття виноробних господарств, поширення самогоноваріння. XXVII зїзд КПРС (1986 р.) поставив завдання подвоїти національний дохід за найближчі 15 років за рахунок підвищення продуктивності праці без змін у системі господарювання. XXVII з'їзд КПУ ухвалив це рішення. У цьому ж році прийняті житлова програма, відповідно до якої до 2000 р. кожна родина повинна була отримати окрему квартиру і «Комплексна програма розвитку виробництва товарів народного споживання». Паралельно розпочалася боротьба з «нетрудовими доходами», спрямована проти тих, хто займався напівзаконною трудовою діяльністю.
Спроба провести економічну - реформу відбулася 1987 р. («реформа Рижкова - Абаткіна»), суть якої полягала в запровадженні принципу «Три С» -
· самостійність,
· самоокупність,
· самофінансування.
Було прийнято «Закон про державне підприємство (об'єднання)», за яким вводився госпрозрахунок, зарплата прив'язувалася до результатів роботи підприємства; дозволявся розвиток кооперативів у сфері громадського харчування, послуг, торгівлі, зроблена спроба впровадити досягнення НТР. У цьому ж році уведено державне приймання випущеної продукції, яке мало на меті відбраковувати неякісний товар, а також впроваджено виборність директорів підприємств, начальників цехів та інших керівників на виробництві.
Однак економічні реформи виявилися утопічними, непослідовними, половинчастими, проводилися некардинально й тому зазнали краху.
1989 р. пленум ЦК КПУ звільнив В. Щербицького з посади Першого секретаря КПУ, новим секретарем обрано Володимира Івашка.
У лютому 1990 р. було скасовано ст. 6 Конституції СРСР про керівну й спрямовуючу роль КПРС, а у березні 1990 р. введено посаду Президента СРСР, яку зайняв М. Горбачов.
Продовжили зміни в економіці, які мали на меті перехід до регульованої ринкової економіки:
· у 1988 р. дозволено різні форми власності - орендні підприємства, концерни, асоціації, малі підприємства, «спільні підприємства» з іноземними фірмами;
· 1989 р. прийнято рішення про розвиток фермерських господарств, розширення різних форм оренди, створення сільськогосподарських кооперативів;
На другому етапі (1988-1991 рр.) «перебудови» на ХІХ-й партійній конференції (1988 р.) ухвалено рішення про реформування політичної системи.
Результатом реформ в економіці став початок економічної кризи - національний доходу вперше за повоєнну історію скоротився (в СРСР на 4,5 %, в Україні - на 1,5%). Політичним наслідками стали: підрив монополії КПРС на владу, зародження багатопартійності, розвал СРСР.
Головними причинами поразки «перебудови» стали:
· відсутність чіткої та послідовної стратегії реформ;
· прагнення поєднати несумісні моделі - адміністративно-командну й ринкову;
· некомпетентність керівництва при проведенні реформ;
· засилля воєнно-промислового комплексу;
· опір консервативних сил в партії і суспільстві.
· Політика керівництва України в період «перебудови». Україна, завдяки консервативній позиції В. Щербицького, ще довго залишалася «заповідником застою». 27 березня 1985 р. було скликано першу сесію Верховної Ради УРСР ХІ-го скликання. Головою Президії Верховної Ради обрана В. Шевченко, а головою Ради Міністрів - В. Ляшко. КПУ на чолі з В. Щербицьким довгий час не реагувала на події у Москві Після звільнення з посади В. Щербицького під тиском опозиції в 1990 р. були проведені перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР.
2. Погіршення економічної та екологічної ситуації у другій половині 80-х років.
Екологічна ситуація в Україні. Протягом 70-80-х рр. в Україні склалася катастрофічна екологічна ситуація, однак інформація про це трималася у суворій таємниці від народу. У республіці, площа якої становить 2,7 відсотка території колишнього СРСР, було зосереджено майже чверть союзного індустріального потенціалуЗастаріле обладнання, відсутність на багатьох виробництвах очисних споруд призвело до викидів в атмосферу 11-12 млн. тонн шкідливих речовин щороку. У десятках міст і промислових центрів, таких як Донецьк, Дніпропетровськ, Київ, Керч, Маріуполь, Кривий Ріг, Черкаси та інші, забрудненість повітря значно перевищувало гранично допустимі концентрації. Надмірно забрудненими стали Дніпро, Дністер, Південний Бут, сотні середніх річок, акваторія Чорного моря. Гине найпродуктивніше з морів — Азовське. В Україні було сконцентровано близько 40 % атомних електростанцій колишнього СРСР.
Чорнобильська катастрофа. Непоправної шкоди здоров'ю українців та всього людства нанесла катастрофа на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року. Вона не тільки змінила довкілля, але й світосприйняття великої частини радянського суспільства, нанесла рішучий удар вірі в правлячу комуністичну партію, стала однією з вагомих причин падіння авторитету КПРС.
Внаслідок аварії:
· загину ло понад 30 чоловік;
· 135 тисяч залишило місця свого проживання через надзвичайну забрудненість територій;
· мільйони людей відчули на власному здоров'ї негативний вплив вибуху - зросла кількість онкохворих і рівень смертності;
· забруднені сотні тисяч гектарів землі та лісу, мільйони гектарів грунту.;
· утворена 30-кілометрова зона відчуження;
· прямі витрати на подолання наслідків катастрофи у 1986-1990 рр. склали 20 млрд. карбованців.
Ще одним злочином радянської тоталітарної системи було приховування від населення самого факту вибуху та його наслідків. 1 травня 1986 р. у всіх містах України відбулися традиційні демонстрації та велосипедний пробіг, хоча радіаційний фон у сотні разів перевищував норму.
Лише 15 грудня 2000 р. Чорнобильську АЕС було закрито.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 221 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |