Читайте также:
|
Педагог у своїй роботі має справу не лише з окремими учнями, а, головним чином, з класним колективом. Одне з головних завдань учителя — формування згуртованого колективу. У зв'язку з цим педагогу необхідно знати психолого-педагогічні закономірності формування дитячого колективу, вміти аналізувати його структуру, ступінь розвитку та скерованості.
Починати вивчення класного колективу треба із встановлення його складу: кількості дівчаток і хлопців; знайомства з активом класу.
Безпосередньо спостерігаючи клас, а також шляхом проведення консультацій, бесід з учителями, класним керівником, з активом класу, студент-практикант з'ясовує характерні риси цього дитячого колективу. Спостереження слід організувати широко: вони повинні проводитися під час уроків у класі, на перерві, в позакласній роботі, під час екскурсій та походів. Слід глибоко вивчати результати діяльності дітей: їх письмові роботи, зокрема, твори, малюнки, роботи, виконані в шкільних майстернях та ін.
Результати поточних спостережень найкраще заносити в щоденник у вільній формі. Це опис епізодів із життя класу, вчинків окремих учнів, навіть їх висловлювання. Якщо окремі спостереження суперечать іншим, то цих протиріч не слід згладжувати, а тим більше уникати. Осмислення таких протиріч дає змогу глибше зрозуміти діалектику становлення колективу.
Характеристика має бути написана на основі великого фактичного матеріалу, який слід глибоко проаналізувати з точки зору психології та педагогіки.
При дослідженні класного колективу слід використати різноманітні методи педагогічної та соціальної психології:
а) систематичне спостереження за класом на уроці, на перерві, під час позакласної та
позашкільної роботи;
б) вивчення особових справ учнів класу;
в) аналіз документації, протоколів класних зборів;
г) аналіз результатів діяльності учнів, а саме: творів про життя класу, наслідків та характеру суспільно корисної праці учнів. Зокрема, можна використати твори на такі теми: «Що заважає дружбі в нашому класі?», «Життя нашого класу», «Що дає мені наш клас?»;
д) бесіди з класними керівниками, вчителями, самими учнями, їх батьками;
є) анкетування;
ж) соціометричне вивчення становища кожного учня в класному колективі.
На основі зібраного матеріалу студент-практикант зобов’язаний показати соціально-психоло-гічні особливості учнівського колективу, розкрити причини, що зумовили їх виникнення, та вказати шляхи, які допоможуть розвинути позитивні та подолати негативні риси в житті цього класу.
З тим, щоб надати роботі по вивченню класного колективу цілеспрямованого характеру, пропонуємо нижчезазначену програму дослідження:
1. Загальні відомості про школу, в склад якої входить класний колектив. В якій частині міста вона розташована, її оточення, санітарно-гігієнічний стан. Як впливає школа на життя міста, які її зв’язки з підприємствами, як налагоджені контакти з батьками.
2. Структура класу. Кількість учнів, стать, соціальне положення батьків. Скільки учнів позбавлено турбот одного з батьків внаслідок смерті або розлучення.
3. Характеристика класу як колективу. Ступінь розвитку колективу. Взаємодопомога та
вимогливість у житті класу. Згуртованість та організованість класу в боротьбі за глибокі знання і високу дисциплінованість. Традиції колективу. Настрій, що переважає (мажорний, мінорний, спокійно-діловий і т.п.). Спрямованість неофіційної громадської думки (що схвалюють і що засуджують учні). Відповідність неофіційної думки офіційній.
Кого і в чому наслідують вони? Особливості відносин та взаємовідносин у колективі. Прояви почуття відповідальності та обов’язку, наявність критики та самокритики. Боротьба за честь свого колективу. Роль активу в житті класу. Загальні інтереси класу. Дружба та товаришування в класі. Взаємини між хлопчиками та дівчатками. Наявність угрупувань та мотиви їх утворення. Негативні явища в класному колективі (списування, підказки, дезінформація, заздрість, замовчування негативних вчинків і т.п.). Чи забезпечує колектив класу кожному учневі позитивну морально-психологічну позицію (задоволення колективом, почуття захисту та образи, вплив колективу на розвиток особистості кожного учня).
4. Роль колективу у формуванні особистості учнів. Аналіз конкретних прикладів впливу на особистість.
5. Типові особливості окремих учнів як членів колективу. Відмінники та їх взаємовідносини з класом. Дезорганізатори та їх взаємини з колективом. Хто знаходиться під їх впливом. Негативні риси в характері окремих учнів: індивідуалізм, егоїзм, заздрість, честолюбство, схильність до дезінформації.
6. Загальна характеристика навчальної діяльності. Характеристика успішності з окремих предметів. Боротьба класу за підвищення успішності. Улюблені уроки учнів. Відмінники та ступінь їх впливу на клас. Кількість невстигаючих, хто та з яких предметів не встигає. Переважні мотиви навчання (інтерес до знань, прагнення вивести клас в число кращих по школі, підготовка до вибору професії).
7. Дисципліна в класі. Дисципліна під час уроків та на перервах. Хто найчастіше порушує дисципліну. Які заходи використовують вчителі для виховання дисциплінованості.
8. Участь класу в житті школи, в загальношкільних заходах, вечорах, у суспільно корисній праці.
9. Роботи студента-практиканта в класі з метою підвищення громадської активності учнів, прищеплення їм ідейно-політичних, моральних якостей.
10. Висновки-рекомендації щодо поліпшення роботи з класним колективом.
Характеристику підписують студент і класний керівник.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 139 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |