Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття та класифікація джерел адміністративного права.

Читайте также:
  1. I. Понятие и виды источников (форм) права.
  2. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  3. II. Методология теории государства и права.
  4. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  5. Internet и система права.
  6. Internet-джерела
  7. Internet-джерела
  8. Jus Gentium как прообраз международного права.
  9. Puc. 2. Класифікація ринків за призначенням і структурою
  10. А 119. Значение толкования норм права...
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Під джерелом адміністративного права розуміють зовнішню форму вираження його норм. Джерело адміністративного права – це спосіб зов­ніш­нього оформлення адміністративно-правових норм, який за­свідчує їхню державну загальнообов’язковість, тобто це спо­соби, форми вираження і закріплення державної волі Українського народу.

Джерелами адміністративного права є: Конституція Укра­їни, КУпАП, інші закони України, нормативні акти органів державної влади та місцевого самоврядування, гро­мад­ських об’єднань та підприємств при здійсненні ними делегованих державних функцій. До джерел адміні­стра­тив­ного права входять не тільки самі нормативні акти публічної адміністрації, а й затверджені цими актами кодекси, поло­же­ння, інструкції та інші правила, які регулюють адміні­стра­тивно-правові відносини.

У системі джерел адміністративного права вихідну роль відіграє Конституція України, яка є Основним Законом Української держави. В ній визначається система публічних органів (Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, судів, місцевих державних адміністрацій, Прокуратури України тощо), найважливіші положення їх діяльності та закладено основні вихідні засади, що визначають адміністративно-правовий статус громадян. Оскільки закріплена презумпція про те, що Конституція є актом вищої юридичної сили (ст. 8 Конституції), то від­по­від­но закони України, акти Президента України, Кабінету Міні­стрів України та інших органів виконавчої влади при­йма­ють­ся на основі Конституції і мають відповідати їй.

Розглядаючи джерела адміністративного права, необхідно приділити увагу таким важливим джерелам, як закон та підзаконні акти.

Закон – це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Ра­дою Украї­ни в особливому порядку, ре­гу­лює найважливіші суспільні відносини, виражає волю, інте­ре­си Українського народу, має найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів, є загально­обов’яз­ко­вим для всього населення і держави та охороняється дер­жав­ною владою.

Провідним нормативно-правовим актом серед джерел адміністративного права залишається КУпАП, що вступив в дію 07.12.1984 року (прийнятий 07.07.1984). У ньому зосе­реджені норми, що регулюють і охороняють матеріальні й процесуальні суспільні відносини в сфері адміністративних правопорушень і адміністративної відповідальності. Проте для комплексного забезпечення прав і свобод людини в процесі адміністративної діяльності нагальним є прийняття Адміністративно-процесуального кодексу України.

В свою чергу підзаконні нормативно-правові акти видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання. Щодо поділу підзаконних адміністративно-правових актів на види, то в основу класифікації беруться різні критерії для поділу:

- за суб’єктами видання – це: 1) постанови Верховної Ради; 2) постанови Президії Верховної Ради; 3) постанови Кабінету Міністрів України; 4) укази Президента України; 5) рішення і постанови Верховної ради, Ради Міністрів Автономної Рес­пуб­ліки Крим. 6) розпорядження голів обласних, районних державних адміністрацій норма­тив­ного характеру; 7) рішення, нормативні ухвали місцевих рад на­родних депутатів; 8) рішення виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів загального характеру; 9) інструкції, накази керівників міністерств, державних комітетів та ві­домств загального характеру; 10) накази (нормативні) керів­ни­ків відділів і управлінь місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів, нормативного характеру; 11) нормативні накази, інструкції адміністрацій підприємств, установ, організацій.

- за юридичною силою підзаконні адміністративно-правові акти поділяються на: загальні; відомчі (Наказ Державної податкової адміністрації України від 7 лютого 2006 р. № 59 “Про затвердження “Кодексу профе­сій­ної етики працівника державної податкової служби Украї­ни”); місцеві (Рішення Київської міської ради від 4 березня 1999 р. 148/249 “Про затвердження Порядку надання земель­них ділянок та оформлення права користування землею юри­дич­ним особам у м. Києві”; локальні (Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 4 жовтня 2003 р. № 1155 “Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”).

Структурним елементом адміністративного законо­дав­ства є специфічні адміністративно-правові акти: акти пря­мо­го волевиявлення населення (Всеукраїнського чи місцевих референдумів); акти Конституційного Суду України, рішення громадських об’єднань, протести органів прокуратури з при­воду незаконності нормативних актів, рішення адміні­стра­тив­них судів тощо.

Сукупність джерел адміністративного права є специфічною системою, компоненти якої зв’язані один з одним. Ознаки системи джерел адміністративного права:

а) усі вони засновані на нормах Конституції України і законів, що мають юридичну чинність;

б) нормативні акти вищих органів слугують юридичною базою для нормативних актів органів нижчого підпорядкування, що також є джерелами адміністративного права;

в) нормативні акти вищих органів мають більшу юридичну силу порівняно з актами, що приймаються суб’єктами нижчого підпорядкування.

 

Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь



Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав