Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Фізична природа комет

Читайте также:
  1. IV. Фізична реабілітація при пошкодженнях плечового суглобу.
  2. Абсолютная идея отождествляет природу. Природа - это инобытие абсолютной идеи.
  3. Бактериоцины: химическая природа и свойства; значение для бактерий; практическое использование бактериоциногенных штаммов
  4. Биосоциальная природа человека.
  5. Введение. Биосоциальная природа человека и экология.
  6. Вопрос: Понятие и правовая природа брака, порядок его заключения по законодательству РФ.
  7. Гегорафия и природа Эстонии
  8. География и природа Косово
  9. География и природа Хорватии
  10. География и природа Чехии

1) Лебедева Н. Ю. Марш материалистов. –М.: Тесла, 2001

2) Павлов В. Я. Учение Ч. Дарвина. –М.: Монохром, 1999

3) Большаков В. Ю. Теории эволюции. –М.: Владос, 2002

4) Ромашов А. Н. Планета Земля: биология и эволюция. –М.: Эдиториал, 2002

5) Костюк В. Н. Теории эволюции: биологические и геологические процессы. –М.: Крситалл, 1997

6) Подводный А. В. Эволюция в действиии. –М.: Яуза, 2001

 

Комети

Комети (з гр. «довговолоса») — світила туманного вигляду з до­вгим блідим хвостом — вважалися в минулому провісницями всі­ляких бід і воєн. Комету, яку описував Л. Толстой у романі «Війна і мир», вважали пророцтвом Вітчизняної війни 1812 р.

Довгий час, за Аристотелем, дотримувалися думки, нібито коме­ти — це згущення газів у земній атмосфері. Лише донський астроном Тіхо Браге ловів космічне походження комет. Дотепер зареєстровано близько 1100 комет.

Рух комет. На відміну від астероїдів, що мають орбіти з малим ексцентриситетом, орбіти комет — це дуже витягнуті еліпси. Частіше за все еліпси витягнуті настільки, що ділянки орбіт, які пролягають усередині сонячної системи, мають вигляд параболи чи гіперболи. Від ступеня витягнутості еліпса залежить і період обертання комети навко­ло Сонця. Найкоротшим шляхом рухається комета Енке — від орбіти Меркурія до Юпітера і назад з періодом 3,31 роки. Найвідоміша се­ред комет — комета Галлея — повертається до Сонця кожні 75,54 ро­ків. Вона названа на честь Е. Галлея, який визначив період її обертан­ня. Галлей встановив, що комети, які спостерігалися у 1531, 1607 і 1682 роках, — це одне й те саме світило, яке періодично повертається до Сонця. Він передбачив появу комети в 1758 р., і через 16 років піс­ля його смерті вона справді з'явилася. Комета Галлея з'являлась уже двічі у XX столітті (1910 р. і 1986 р.).

Комета, відкрита 1788 р. Кароліною Гершель, повернулася через 154 роки з відстані 57 а.о. 1914 р. спостерігалася найдальша комета Делавана, вона віддалиться на 170 000 а.о. і повернеться через 24 млн років. Комети, відомі за їхніми попередніми появами, називають пері­одичними (їх близько 330).

Походження комет. За гіпотезою нідерландського астронома Я Оорта (1950 р.) ядра комет утворюють величезну хмару, яка ся­гає далеко за межі орбіти Плутона (на відстані 100—150 тис. а.о. від Сонця) і знаходиться па межі Сонячної системи. Хмара Оорта — це залишки матеріалів, які не пішли на утворення планет Сонячної сис­теми і відкинуті на велику відстань за межі відомих планетних орбіт. Також джерелом утворення комет є пояс Койпера.

Закони, що управляють рухом планет і комет, однакові, але є суттєві відмінності:

1. Орбіти планет — еліпси, близькі до кола. Орбіти комет, як прави­ло, — витягнуті еліпси, близькі до параболи в межах Сонячної системи.

2. Планети рухаються в площині тонкого диску (площині екліп­тики), майже всі в одному напрямку. Шляхи комет орієнтовані у про­сторі хаотично.

3. Рух планет стійкий, вони не змінюють помітно своїх орбіт. Ко­мети, перетинаючи шляхи великих планет, змінюють орбіти. Особли­во сильно впливає Юпітер, він захоплює комети своїм гравітаційним полем, і переводить комети на короткі періодичні орбіти — від Сонця до Юпітера і назад.

 

Фізична природа комет

Ядро комети діаметром кілька кілометрів — єдина тверда частина комети, в якій зосереджена практично вся її маса. Маса комет мала і не впливає на рух планет Ядро комети складається із суміші пилинок, твердих силікатних частинок (5—10 %), водяного льоду і замерзлих газів — вуглекислого газу, метану, аміаку. Поки до Сонця далеко, ко­мета «спить», температура її близько -260 °С. вона не має ні голови, ні хвоста. Наближаючись до Сонця (починаючи з відстані 6 а.о.), комет­ний лід починає випаровуватися. Гази і пил утворюють навколо ядра газову оболонку — кому, або голову комети.

Під дією тиску сонячного світла і сонячного вітру (потоків заря­джених частинок з боку Сонця) речовина голови комети відкидається у напрямку, протилежному від Сонця, утворюючи протяжний хвіст комети. Форму хвоста визначає сила, що має головний вплив на ко­мету, — сила відштовхування за рахунок сонячного вітру і тиску со­нячного світла або сила притягання з боку Сонця.

Розрізняють чотири тили хвостів.

І тип — прямий і тонкий хвіст, складається з іонів, які мають велике прискорення в полі сонячного випромінювання,

ІІ тип — широкий і трохи викривлений, складається з нейтральних молекул кометної атмосфери і дрібних пилових части­нок.

III тип — широкий і сильно викривлений, складається з більших пилових частинок. Значно рідше спостерігається аномальний хвіст

IV типу, який направлений до Сонця і складається з великих за розмірами пилових частинок.

Кванти сонячного світла іонізують кометний газ, який світиться подібно до розрідженого газу в газорозрядних трубках.

Хвіст комети росте з наближенням її до Сонця і завжди напрям­лений від нього, збільшується й голова комети. Хвіст іноді сягає 150 млн км. а голова комети — розмірів Сонця. З віддаленням від Сон­ця вигляд і яскравість комети змінюються в зворотному порядку, коме­та знову «засинає» до нової зустрічі із Сонцем.

Густина речовини в голові (крім ядра) та хвості комети дуже мала. 1910 р. Земля пройшла крізь хвіст комети Галлея,але газу хвості коме­ти настільки розріджений, що це ніяк не вплинуло на біосферу Землі. Тільки при зіткненні Землі з ядром комети може статись катастрофа.

4. За однією з гіпотез. Тунгуська катастрофа 1908 р. була спричинена па­дінням на Землю невеликої комети, що мала ядро діаметром близько 130 м. В липні 1994 р. астрономи спостерігали унікальне явище падін­ня на Юпітер комети Шумейкера—Леві, яка перед тим розділилася на понад 20 фрагментів.

 

 


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 19 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав