Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Нерівномірність рекреаційного розвитку країн Азії.

Читайте также:
  1. Cтавлення до прав особи у Радянській Українi
  2. D) — преференційні тарифні заходи, що містяться в угодах, які ЄС уклав з певними країнами або територіями за межами митної території ЄС або групами країн чи територій.
  3. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  4. VII. Антропологічний склад народів України
  5. Y – країни СНД
  6. Аварійно - рятувальні служби України.
  7. Автоматизація оброблення інформації у податковій системі України
  8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  9. Адвокатура України у радянський період.
  10. адміністративних судів в Україні

У складі Південно-Західної Азії такі туристські мікрорайони: Туреччина й Кіпр, Палестина, Арабські держави (Близький Схід), Середній Схід. Південна Азія включає Індію, Пакистан, Непал, Бангладеш і острівна держава (на о. Цейлон) Шрі-Ланка.

У Південній Азії є широкі туристичні можливості у зв'язку із цікавими природними особливостями: від вологих тропічних лісів, саван до класичних гірських пейзажів у найвищих горах на Землі. Пакистан і Бангладеш - країни мусульманської культури, що представляють як би ісламський міст між деякими балканськими країнами, Передньою Азією й мусульманськими районами Південно-Східної Азії. Численні пам'ятники різних епох, серед яких особливо помітні пам'ятники ісламу, сполучаються тут із зовсім новими архітектурними явищами (наприклад, нова столиця Пакистану Ісламабад, побудована на рівному місці після другої світової війни).

Туристською перлиною Південної Азії є Індія з її різноманітною тропічною природою, надзвичайно строкатим етноконфесіональним складом населення. Як відзначають готельні аналітики, за минуле десятиліття Близький Схід пережив драматичні зміни. Потік зарубіжних відвідувачів практично потроївся: з 13,5 млн. чоловік в 1995 році до 38,4 млн. в 2005, що привело до стрімкого розвитку готельної індустрії і активізації авіаперевезень. І цей процес не сповільнюється. Очікується, що до 2008 року на Аравійському півострові з'явиться ще 80 нових готелів. Більшість з них буде побудована в Дубаї, де, як очікується, загальна кількість номерів виросте на 12,5 тисяч. Номерний фонд готелів Катару збільшиться на 145%, а Кувейту - на 75%. Слід підкреслити, що готельний фонд цього регіону приростатиме за рахунок готелів переважно середнього і бюджетного сегментів.Усе більше актуальним для Близького Сходу стає не кількісне нарощування готельних об'єктів, а якісний аспект, усіляка диверсифікованість пропонованих туристсько-готельних послуг. При цьому на руку Близькому Сходу працюють розвиток готелів і курортів, високий попит на екзотичні місця, появу екотуризма, а також сполучення відпочинку з бізнесом, багато в чому, що стало можливим завдяки розвитку новітніх технологій, які дозволяють перетворювати номера курортних готелів у ділові офіси. Все це дає близькосхідним країнам додаткові переваги на глобальному готельному та туристичному ринку[5, c. 213-214].

У 1984 році Китайський уряд прийняв рішення відкрити для зовнішнього світу

14 приморських міст, які отримали право прямих зовнішньоекономічних зв’язків. Були також створені чотири вільних економічних зони. Найважливіша з них – Шеньчжень – знаходиться недалеко від Гонконгу.

Перехід Китаю у другій половині 70-х років до модернізації господарства та значним економічним перетворенням співпав за часом з розгортанням у світі НТР.

Ії базовими напрямами були мікроелектроніка, інформатика, біотехнологія. Приєднання до нововведень НТР для Китаю виявилося непростою справою. Обмежені фінансові можливості, порівняно низький потенціал (особливо ослаблений під час культурної революції), відносно низький освітній та культурний рівні населення – усе це перешкоджало розгортанню широкомасштабної науково-технічної революції. Досконале вивчення досвіду розвитку науки та техніки за кордоном, у тому числі США, Японії, Росії та країн Західної Європи дозволили виділити 12 основних напрямків розвитку науки та техніки, які стали основою Державного плану розвитку науки та техніки. Головні завдання розвитку наукомістких технологій визначені сьогодні у Китаї наступним чином: підйом народного господарства, підвищення рівня продуктивних сил, перетворення науково-технічного прогресу у найважливіший фактор розвитку виробництва, всіляке підвищення технічного рівня традиційних галузей промисловості, ефективності суспільного виробництва, якості та конкурентоздатності товарів на світовому ринку, облік фінансових, кадрових, технічних організацій. Прийнято рішення зосередити зусилля на розвитку наукомісткої техніки та технології у семи пріоритетних галузях. Серед них названі: біотехнологія, інформатика, автоматизація, енергетика, космічна та лазерна техніка, тобто базові напрями НТР.

У галузі інформаційних технологій акцент робиться на створенні технологій, які забезпечують значне удосконалення та широке використання «інтелектуальних» систем ЕВМ. Проводяться дослідження у сфері удосконалення сучасної техніки вимірювань, обчислювання та зв’язку, техніки розвідки корисних копалин та обробки даних розвідки, прогнозу погоди, контролю якості та ступеню забруднення сільськогосподарських, лісних та промислових продуктів. Сильним поштовхом розвитку китайської економіки служить залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ), які б допомагали нарощувати та створювати мільйони нових робочих місць на китайському ринку праці.

Вплив Китаю зростає також завдяки формуванню торгово-економічних зв’язків з багатьма країнами світу. Китай тісно пов’язаний з країнами, які розвиваються – імпортує сировину – від нафти у Анголі або хлопку у Зімбабве до міді у Чілі та сої у Бразилії, а експортує широкий асортимент промислових товарів. Китайські фірми формують стратегічні альянс з західними компаніями.

Велику ставку уряд Китаю робить на розвиток науки та освіти. На початку 2006 року Державна Рада Китаю прийняла програму перетворювання Китаю

до середини ХХI сторіччя в один з світових центрів науки та технологій. Сьогодні Китай – це країна, яка перемогла тяжкі наслідки «культурної революції», трагедії, яка не мала нічого спільного ні з культурою, ні з революційними традиціями, ця країна об’єднала у собі старе та нове, стародавність та сучасність, молоде та застаріле, яке іноді заважає йти уперед. Усе це прийшло сьогодні до руху та створило атмосферу змін, які характеризують теперішній день країни.

Розвиток туризму як елементу інтеграції Китаю до глобального світу збільшує потребу управління туристичними ресурсами країни. Перш за все йдеться про необхідність формування певної туристичної інфраструктури, яка б відповідала міжнародним стандартам. Наприклад, туристична індустрія адміністративного району Гонконг. Щорічно її територію відвідують 10 млн. туристів, а загальна кількість візитерів, які прибувають сухопутним, повітряним та морським транспортом, склала у 2006 року 23 млн. чоловік. Можливо проведення Всесвітніх Олімпійських Ігор у Китаї влітку 2008 р. буде перевіркою також і його туристичного потенціалу. Тоді наявність реєстру туристичного ресурсу буде одним з показників якості.

Галузеві особливості китайського туристичного бізнесу в значній мірі пов’язані з кадровими питаннями. Різко зріс у цій сфері й попит на кваліфікований персонал, у зв’язку з цим зростає інтерес абітурієнтів до навчання як у спеціальних навчальних закладах своєї країни, так і закордонних готельних вищих навчальних закладах. Адже гарна освіта дає можливість мати перспективну роботу та високу зарплатню. Величезним успіхом користується освіта, отримана у навчальних закладах Європи, особливо у Швейцарії. Крім того постає завдання підготовки взаємодії суб’єктів туристичного бізнесу: замовників туристичного продукту, постачальників і споживачів.

Маркетингові фактори стимулюють посилення впровадження різних моделей відносин у туристичні галузі. Налагодження контактів з центрами міжнародного туризму поки що є певною мірою соціально-психологічною проблемою. Ми маємо на увазі особливості китайської соціально-політичної ситуації, китайського менталітету, стилю управління.

Але як свідчить досвід можна досягати значних успіхів у співпраці з китайським партнерами Висновки. Таким чином в сучасному Китаї складається загалом.сприятлива соціокультурна ситуація розвитку туризму як елементу інтеграції до сучасного міжнародного простору

Японія

В останні роки відбулася зміна пріоритетів на туристський ринку Японії. Поряд із залученням іноземних туристів в Японію і стимулюванням їх повторного відвідування країни сонця, що сходить, активно просувається політика, спрямована на розвиток виїзного туризму. Всіляко заохочується і стимулюється вчинення японцями закордонних подорожей. Так, якщо в 1998 р. з Японії за кордон виїхало в подорожі близько 16 млн. чоловік, то в 2000 р. прогнозується 20 млн. виїжджають туристів, а на початку XXI століття - близько 30 млн. чоловік. Японські туристи є досить привабливими для багатьох країн, тому що під час своїх подорожей вони витрачають досить великі суми - в середньому в 2-3 рази більше, ніж будь-який інший іноземний турист, що досить вигідно для приймаючої країни. У зв'язку з цим між приймають країнами розгоряється боротьба за залучення японських туристів. Щоб не залишитися в стороні від цих змін на світовому туристський ринку, необхідно провести глибокий і всебічний маркетинговий аналіз основних тенденцій розвитку туризму Японії.

Аналіз динаміки виїзного туризму Японії за 1964-1998 р. свідчить про постійне зростання кількості закордонних подорожей. За останнє десятиріччя двічі відбулося зниження абсолютного числа виїжджаючих за кордон туристів у порівнянні з попереднім роком: у 1991 р. зменшення потоку туристів було пов'язане з війною в Перській затоці, в 1998 р. - з кризою в японській економіці і падінням курсу ієни. Цікаву інформацію з точки зору аналізу факторів, що впливають на розвиток виїзного туризму, представляє, що характеризує темпи зростання числа зарубіжних подорожей японських туристів по роках. Активний розвиток виїзного туризму Японії почалося в 1964 р., коли були зняті обмеження на закордонні подорожі, і перший бум закордонних подорожей припав на 1965 р., коли темпи зростання виїзного туризму Японії склали 33,3%. Перший політ аеробус в 1970 р. спровокував різке зростання подорожей японців, і в 1973 р. темпи зростання виїзного туризму досягли рекордного рівня 64,4% - таких темпів зростання виїзний туризм Японії вже ніколи не досягав. Перший нафтової криза 1974 р. був дуже болісним для японського виїзного туризму, темпи зростання якого знизилися до 2%. Другий нафтової криза 1980 р. привів навіть до абсолютного зменшення кількості виїзних подорожей і темп приросту склав -3,2%. Починаючи з 1986 р. зростання курсу японської ієни благотворно позначився на розвитку виїзного туризму, і в 1987 р. темп зростання числа японців, що здійснюють зарубіжні поїздки, досяг 23,8% - це найвище значення за останню чверть століття. Війна в Перській затоці сприяла різкого зниження числа виїжджаючих за кордон японців, а темп зростання виїзного туризму досяг мінімального значення за весь період спостережень і склав -3,3%. Останній стрибок темпів зростання виїзного туризму спостерігалося в 1994 р. (13,8%) і був пов'язаний з відкриттям міжнародного аеропорту Кансай і рекордно високим курсом ієни. У 1997 р. зареєстровано абсолютне зменшення кількості що виїжджають за рубіж японських туристів, і однією з причин цього стало падіння курсу ієни

Японці вважають, що безпека виражається в тому, щоб не наражати на небезпеку під час подорожі і у випадку непередбачених обставин завжди була можливість повернутися додому. У Японії існує п'ять рівнів безпеки. При першому рівні безпеки туристів попереджають про те, що в даній країні знаходитися небезпечно - наприклад, треба більш уважно стежити за своїми речами, не пересуватися по одній людині, не пити сиру воду і т.п. Другий рівень безпеки передбачає заборону турпоїздок в цю країну, коли держава не рекомендує туристичним підприємствам організовувати тури в конкретну країну, при цьому держава знімає з себе відповідальність за безпеку своїх громадян у країні перебування, якщо поїздки відбуваються. Наприклад, така ситуація склалася в момент вибуху автобуса в 1997 р. в Луксор (Єгипет), коли загинуло 16 японських туристів, в Киргизстані, коли відбулося викрадення японських туристів. При третьому рівні безпеки рекомендується припинення будь-яких поїздок у цю країну, всім японським туристам рекомендується терміново залишити країну перебування. При четвертому рівні рекомендується покинути цю країну членам сімей дипломатичного корпусу. П'ятий рівень передбачає виїзд з країни всіх японців. По даній класифікації на сьогоднішній день Росія має перший рівень, а Чечня, Інгушетія, Дагестан, Північна Осетія, Аланія - четвертий рівень безпеки. Таблиця 2 Фактори, що перешкоджають здійсненню закордонних подорожей японців (множинні відповіді) Джерело: Фонд «Японське бюро подорожей». Серед факторів, що визначають вибір японським туристом місця подорожі, слід назвати такі: безпека подорожі, популярність, привабливість з точки зору мети подорожі, прийнятність ціни, комфорт і легкість подорожі, зручність переміщення. Вибираючи засіб пересування, японці насамперед звертають увагу на безпеку польотів та можливість використання пільгових тарифів, так званих мильний карт FFP (Frequent Flier Program). Не на останньому місці стоїть і сервіс в салоні літака, який включає матеріально-технічні та організаційні аспекти сервісу. Серед додаткових послуг відзначається надання товарів туристської направленості.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 198 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.118 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав