Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Введение. 16 жовтня 1918 р. імператор Австро-угорської імперії Карл опублікував маніфест «До моїх вірних австрійських народів»

Читайте также:
  1. I Введение
  2. I. ВВЕДЕНИЕ
  3. I. ВВЕДЕНИЕ
  4. I. Введение
  5. I. ВВЕДЕНИЕ
  6. I. ВВЕДЕНИЕ
  7. I. ВВЕДЕНИЕ
  8. I. ВВЕДЕНИЕ
  9. I. Введение
  10. I. Введение

16 жовтня 1918 р. імператор Австро-угорської імперії Карл опублікував маніфест «До моїх вірних австрійських народів», у якому дозволив утворення національних рад, що мали виступити виразниками народної волі перед Віднем.

18 жовтня у Львові зібралися збори визначних українців, які утворили Українську Національна Рада (УНрада). Головою її був призначений Є. Петрушевич. Витяг з прокламації Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 р.: «Стоячи на становищі самовизначення народів, Українська Національна рада як конституанта повідомляє: ціла етнографічна область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з влученнєм Лемківщини, північно-західна Буковина з містами Чернівці, Сторожинець і Серет та українська полоса північно-східної Угорщини – творить одноцільну українську територію».

У відповіді на спробу Польщі захопити Галичину, УНрада за допомогою Військового генерального комісаріату взяла на себе підготовку збройного повстання. 1 листопада 1918 р. відбулося захоплення українськими військовими формуваннями найважливіших об'єктів та урядових установ у Львові та інших містах Східної Галичини. Витяг з відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р.: «Український народе! … твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава та її найвисша власть Українська Національна Рада...». 11 листопада УНрада створила виконавчий орган влади – Державний секретаріат (уряд) на чолі з лідером національно-демократичної партії К. Левицьким. 13 листопада 1918 р. було створено державу під назвою Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Її президентом став голова Національної Ради Є. Петрушевич.

Серед основних заходів у внутрішній політиці ЗУНР можна виділити створення дієвих органів законодавчої й виконавчої влади в центрі та на місцях шляхом проведення демократичних виборів; закон про громадянство, проголошення української мови державною; земельна реформа, за якою земля відчужувалася від великих власників і передавалася земельним комітетам; закон про 8-годинний робочий день; установлення державної монополії на продаж найважливіших продуктів; уведення національної валюти – гривні та карбованця; закон про основи шкільництва: дозвіл на заснування приватних шкіл, право національних меншин на школи з рідною мовою викладання, створення Української Галицької Армії (УГА) на чолі з М. Омеляновичем-Павленком;

22 січня 1919 р. проголошення у Києві Акту злуки УНР і ЗУНР: « Віднині на всіх українських землях, розділених віками, Галичині, Буковині, Закарпатській Русі й Наддніпрянщині буде єдина велика Україна. Мрії, задля запровадження яких найкращі сини України боролися і вмирали, стали дійсністю ». Спроба возз’єднання українських держав була приречена залишитися тільки декларацією. Польські війська витісняли адміністрацію ЗУНР з території західноукраїнських земель. Через два тижні після церемонії злуки змушений був залишити Київ і уряд Директорії. Незважаючи на це, Акт Злуки мав велике значення для збереження ідеї соборності України.

Польсько-українська війна, яка відбувалася у 1918–1919 рр., завершилася падінням ЗУНР та окупацією поляками Східної Галичини.

Таким чином, Після повалення Тимчасового уряду і створення Раднаркому політична ситуація в Україні докорінно змінилася. Підсумком державотворчого процесу, що тривав упродовж восьми місяців, стало проголошення Української Народної Республіки. Терпиме ставлення керівників УЦР до активності більшовицьких організацій в Україні призвело наприкінці грудня 1917 р. до проголошення радянської влади в Україні. Прийняття IV Універсалу стало переломним етапом в українському державотворчому процесі. Національно-визвольний рух звільнився з полону автономістсько-федералістських ідей. Молода українська держава виступила як самостійна сторона в мирних переговорах у Брест-Литовському. З Німеччиною та її союзниками було укладено перший у світовій війні сепаратний мирний договір. Неспроможність виконувати умови договору привело до перевороту та встановлення на українських землях Гетьманату Скоропадського – держави монархічного типу. Після поразки Австро-Угорської імперії у світовій війні для українського населення західних областей виникла можливість побудови власної держави і об’єднання її з Українською Народною Республікою. Проте українці не змогли реалізувати принцип національного самовизначення і створити власну державу. Основною причиною невдач була несприятлива міжнародна ситуація.

Содержание

ВВЕДЕНИЕ……………………………………………………………………………………….  
1ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ………………………………………………………..  
1.1 Особенности регрессии, проходящей через начало координат………............  
1.2 Влияние на коэффициенты регрессии масштаба измерения переменных.......  
2 ПРАКТИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ…………………………………………………….......  
2.1 Характеристика экзогенных и эндогенных переменных………………….......  
2.2 Построение двухфакторного уравнения регрессии……………………………  
2.3 Построение однофакторных уравнений регрессии…………………………….  
2.4 Прогнозирование значения результативного признака……………………….  
Заключение………………………………………………………………………  
Список использованных источников………………………………..  

 

Введение

Тема курсового проекта: «Особенности регрессии, проходящей через начало координат».

Цели курсового проекта при рассмотрении теоретического вопроса:

· исследование особенностей регрессии, проходящей через начало координат;

· рассмотрение влияния на коэффициенты регрессии масштаба измерения переменных.

Задачи курсового проекта при рассмотрении теоретического вопроса:

· рассмотрение графической оценки параметров уравнения линейной регрессии;

· рассмотрение оценки параметров уравнения линейной регрессии, основанной на методе наименьших квадратов;

· исследование натурального и стандартизированного масштаба измерения переменных.

Цели курсового проекта при рассмотрении практического вопроса:

· построение эконометрической модели и определение прогнозного значения результативного признака;

Задачи курсового проекта при рассмотрении практического вопроса

· характеристика экзогенных и эндогенных переменных

· нахождение необходимых параметров для построения двухфакторного и однофакторных уравнений регрессии.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 119 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.07 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав