Читайте также:
|
Поняття про концепцію дослідження. Вихідна концепція дослідження — це сукупність теоретичних положень, якими керується дослідник протягом науково-експериментальної роботи. Опорні позиції дослідника — результат глибокого аналізу стану педагогічної науки, вичленовування в науковій літературі найбільш важливих загальних ідей, положень і рекомендацій. Вихідна концепція допомагає з'ясувати, що в педагогічній науці точно відомо, усіма визнано, а з яких питань немає єдиного погляду, що вивчено слабко, на які запитання в науці не знайдено відповідей. Це важливо як для уточнення мети та завдань дослідження, так і для розробки логіки теоретико-експериментальної роботи.
Після аналізу і оцінки вихідних педагогічних фактів доцільно чітко виділити та зафіксувати основні положення (постулати, аксіоми) теоретичної концепції (вихідної концептуальної платформи) даного дослідження. Серед таких беруться вже добре перевірені положення, які в даному дослідженні не перевіряються (хоча, зрозуміло, можуть бути уточнено і конкретизовано).
Наприклад, якщо мова йде про створення «школи здоров'я» або реабілітаційного дитячого центру, у якості вихідних можуть бути прийняті положення про здоров'я як найвищої людської цінності.
Тепер потрібно вихідний факт багаторазово «пропустити» через «сито» основних положень, прагнучи подумки перетворити його в інше (бажане, потрібне) стан. При цьому здійснюється пошук умов, механізмів, засобів і способів діяльності для перекладу вихідного факту в шуканий, бажаний. Тут може народитися ідея перетворення. Ну а якщо вона так і не народилася? Тоді доводиться вдаватися до запозичення вже висунутих кимось ідей, до ідеї, яку потрібно зробити рідне, освоїти, у міру сил модифіковані, конкретизувати відповідно до умов і можливостей.
У теорії та методики виховання нові гіпотези вичленяються важче. Швидше можна вести мову про відродження на новій основі ряду старих ідей і гіпотез. Такі принципово важливі ідеї про колектив як виховній системі (Л. І. Новікова, В. М. Коротов, В. А. Караковський та ін), про колективну творчої діяльності як засобі виховання особистості (І. П. Іванов та ін), про виховання як широкому соціальному процесі, що вимагає єдності школи і середовища (Л. І. Новікова, В. Г. Бочарова, В. Д. Семенов та ін.)
У прикладних дослідженнях частіше за все ідея народжується разом із задумом Причому задум проявляється найбільш відкрито, ідея ж часто залишається прихованою, не усвідомлюється часом навіть самим автором. Так як практик часто мислить конкретно, його ідеї відразу стають методичними інструментами і формами реалізацій.
Слід сказати і ще про один аспект передбачення - про передбачення можливих негативних наслідків впровадження нововведень. Їх відносять до так званих побічним результатами дослідної чи експериментальної роботи.
Будь-який пошук, будь-який експеримент так чи інакше включає певні фактори ризику. Не дуже ефективна, але працююча система змінюється і трансформується, і стверджується щось нове. Потрібно прагнути до мінімізації ризику, виключити найбільш небезпечні варіанти. Потім, у процесі нововведень, потрібно постаратися виявити можливі ускладнення, втрати, конфлікти, щоб передбачити заходи їх профілактики та компенсації. Наприклад, перехід у звичайній школі на гімназичні програми освіти може породити і соціальну напруженість у відносинах з батьками, і небезпечну конфронтацію серед учнів, і почуття неповноцінності у частини школярів, і перевантаження гімназистів, і ряд інших небезпечних явищ. І якщо не передбачити заходи профілактики, можна завдати шкоди дітям і занапастити хороший почин. Треба також передбачити, що нерідко нововведення зустрічають явне або приховане опір у певної частини педагогів.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 109 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |