Читайте также:
|
Після завершення дослідження відповідальним завданням є визначення нового педагогічного знання, яке отримав дослідник, тобто вияснення наукової новизни, теоретичного і практичного значення результатів дослідження. Після цього - чітко сформулювати положення, які потребують захисту. На жаль, нерідко дослідникам важко розділити наукову новизну, теоретичне значення і предмет захисту.
Слід знати, що наукову новизну можуть мати як нові теоретичні положення, так і практичні (нормативні) рекомендації, які раніше не були відомі та не зафіксовані в педагогічній науці й практиці. Теоретичною новизною можуть відзначатися запропонована дослідником концепція, виявлена закономірність навчально-виховного процесу, обґрунтований понятійний апарат тощо. Практична новизна може стосуватися нової дидактичної чи методичної системи, правила, пропозиції, рекомендації, педагогічного засобу, вимоги тощо. У науковій новизні мають бути повністю розкриті зміст концепції, методу чи методики, названі дидактичні чи педагогічні умови, сформульовані виявлені закономірності навчального процесу, описані дидактичні моделі тощо. Якщо автор пропонує, наприклад, нову концепцію певної галузі навчання чи виховання, то потрібно розкривати сукупність її елементів, а не окремі положення.
Наукова новизна дослідження має бути пов'язана з її евристичністю, тобто можливістю отримання на її основі нових результатів і наукових даних.
Визначаючи практичне значення дослідження, треба визначити, для якої саме галузі науки чи практики мають значення отримані результати і які нові знання вдосконалюють цю галузь; вказати на зміни, які могли б статися за умови впровадження досягнутих результатів у практику. До практичних результатів дослідження прийнято відносити нові методики, правила, алгоритми, програми, підручники, методичні рекомендації, демонстраційну апаратуру, навчальні й контролюючі пристрої, прилади і моделі.
Формулюючи практичне значення дослідження, його рекомендації і висновки, потрібно враховувати два можливі шляхи їхнього впровадження: а) безпосередній (отримані висновки й рекомендації прямо адресуються школам і педагогам для використання у відповідних умовах), б) опосередкований (результати дослідження в певному вигляді включаються в педагогічну теорію і як складова цієї теорії безпосередньо впливають на педагогічну практику).
Як правило, велике практичне значення мають ті дослідження, які органічно пов'язані з досягненнями філософії, педагогічної психології, фізіології та інших наук про людину. Такий зв'язок може бути справді органічним за умови, коли педагогічне дослідження пронизують ідеї суміжних наук.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що у вітчизняній теорії ………….
вперше (запропоновано, визначено, створено, експериментально перевірено, методично обґрунтовано і т.д.)
удосконалено (зміст, структуру, форми ….)
дістали подальшого розвитку (практика впровадження,)
Наукова новизна характеризує нові теоретичні положення, які раніше не були відомі і не зафіксовані в науці та практиці. Вона підтверджується ґрунтовними практичними рекомендаціями.
Вид новизни. Виділяють теоретичну новизну ( концепція, гіпотеза, закономірність, термінологія ) та практичну (правило, пропозиція, рекомендація,засіб, вимога, методологічна система)..
Рівень новизни. Результати досліджень. Ф ункції: уточнити, конкретизувативідоме,доповнити його, або перетворити.
Новизна - один із основних критеріїв оцінювання педагогічних досліджень; основний результат творчого процесу; властивість і самостійна цінність нововведення.
У педагогічній практиці, як і в інших сферах діяльності, новизна є відносною як в особистісному, так і в історичному плані: те, що нове для одного педагога, може бути не новим для іншого. Новизна завжди має конкретно-історичний характер. Народжуючись у певний час, прогресивно розв'язуючи завдання конкретно-історичного етапу, вона з часом стає нормою, загальноприйнятою масовою практикою, або згодом - гальмом розвитку.
У педагогіці новизна фігурує як абсолютно нове, відносна новизна, суб'єктивна новизна, псевдоновизна. На кожному з цих рівнів виявляються її суттєві особливості.
Абсолютна новизна. Вона охоплює принципово не відомі раніше новації, які внаслідок їх реалізації стають радикальними нововведеннями. Її фіксують за відсутності аналогів, прототипів конкретному нововведенню.
Відносна новизна. Виявляє себе в кількох варіантах - як часткова новизна, яка полягає в оновленні одного з елементів системи, коли вона стає новою в якомусь одному відношенні; умовна новизна, що виникає за незвичного поєднання відомих елементів; місцева новизна, особливістю якої є використання новації, що застосовувалася на інших об'єктах, у нових умовах.
Суб'єктивна новизна. Про неї ведуть мову, коли об'єкт є новим для даного суб'єкта. Наприклад, предмет чи явище можуть бути абсолютно новими для однієї людини, нормативно новими для конкретної спільноти (наприклад, в одній країні) і не новими в іншій країні для іншої спільноти.
Крім новизни, новація повинна володіти інноваційним потенціалом - здатністю забезпечувати протягом тривалого часу корисний результат від свого використання. Якщо нововведення не забезпечує корисний ефект, то воно є псевдо нововведенням. Так часто буває при запровадженні у навчальний процес комп'ютерів. Це аж ніяк не свідчить, що комп'ютер як технічний засіб навчання не має інноваційного потенціалу, - таким потенціалом не володіють способи його включення в навчальний процес, що не дає змоги використати його основні можливості.
У зв'язку з цим важливою проблемою педагогічної інноватики є вимір новизни об'єкта, чим займається педагогічна кваліметрія (лат. qualis - який за якістю і грец. metreo - вимірюю). Сфера її застосування досить широка. Це оцінювання підручників, різноманітних засобів забезпечення навчального процесу, а також науково-дослідної роботи учнів, студентів.
З різноманітними виявами новизни в педагогічній інноватиці тісно пов'язана проблема педагогічної творчості. Як стверджував український педагог Василь Сухомлинський(1918-1970), «...перетворення наукових істин у живий досвід творчої праці - це найскладніша сфера дотикання науки до практики. Зроблене вченим відкриття, коли воно оживає в людських взаємовідносинах у живому пориві думок і емоцій, постає перед учителем як складне завдання, розв'язати яке можна багатьма способами... У виборі способу, втіленні теоретичних істин у живі людські думки й емоції саме і полягає творча праця вчителя».
Результатами педагогічної творчості можуть бути:
1. Педагогічні відкриття - наймасштабніші новаторські педагогічні рішення, пов'язані з формуванням, обґрунтуванням нових педагогічних ідей та їх впровадженням у конкретній педагогічній системі.
2. Педагогічні винаходи - перетворення, конструювання окремих елементів педагогічних систем, засобів, методів, умов навчання та виховання.
3. Педагогічні вдосконалення - модернізація й адаптація до конкретних умов уже відомих методів і засобів.
Отже, важливою умовою інноваційного процесу і об'єктивною необхідністю в інноваційній діяльності педагога, сутнісною характеристикою інноваційного процесу є творчість.
Істотне для педагогічної інноватики і співвідношення норми та інновації, які, динамічно взаємодіючи, співіснують, розвиваються (рис.2). Як відомо, норма зберігає те, що існує, а інноваційна діяльність його змінює. За спостереженнями сучасного російського дослідника, одного з авторів системної концепції нововведень А. Пригожина, варіанти взаємодії інновації та норми можуть коливатися від сприйняття нового як патології до перетворення норми у марновірство. Нове може означати як відхилення від норми, порушення її, так і незвичне використання. Підвищення сприйнятливості норми до нового може відбутися внаслідок раціоналізації норми, зіставлення норми з потребою, виведення інновації з норми. Передове завжди зберігає в собі багато елементів традиційного, що яскраво виявляється і в педагогіці. Це свідчить про необхідність бережливого ставлення до традиції, в лоні якої зароджується, формується і функціонує нове.
Рис. 2. Діалектика взаємоперетворення інновації і традиції
Пізнанням особливостей зародження, розвитку, функціонування, а також істотних ознак таких феноменів, як норма, нове, новизна, відкриття, винахід, вдосконалення, займається інноватика, покликана забезпечувати ефективний розвиток суспільства залежно від потреб практики. Її пошуковий, методологічний потенціал може бути застосований у будь-якій сфері людської діяльності, зокрема і в педагогічній.
Наукові інтереси педагогічної інноватики пов'язані з вивченням інноваційних процесів у системі освіти і виховання. Саме такими є процеси створення, освоєння і застосування педагогічних новацій.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 602 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |