Читайте также:
|
Метою економічного обґрунтування інвестиційного проекту є встановлення його національної привабливості, оцінка його економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються у проекті, і проектної продукції.
Сучасна вітчизняна практика відбору та оцінки проектів обмежується визначенням ступеня впливу проекту на добробут його власників або інвесторів, що відображається у фінансовому аналізі проекту. Здійснюючи фінансовий аналіз, проект вивчають з погляду фінансової і комерційної привабливості для інвестора та організацій, які його реалізують. Критеріями відбору проектів за результатами фінансового аналізу є додаткові грошові потоки, що виникають при реалізації, його рентабельність та окупність вкладеного капіталу. Проект аналізується в тому чи іншому діловому оточенні, нормативно-правовому полі, в якому його реалізовуватимуть. Його оцінка базується на узгодженості цілей проекту з корпоративними цілями розвитку, які не завжди збігаються з національними інтересами.
Тому істотною помилкою с ототожнення фінансових та економічних аспектів проекту, ігнорування інвесторами оцінки значення проекту для суспільства.
Обґрунтування економічних аспектів призначене з'ясувати, чи сприяє проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також чи є альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигод з меншими втратами. Економічне обґрунтування має на меті оцінити відповідність проекту економічному середовищу, що регламентує розподіл доходів, межі його стимулювання виробництва й торгівлі тощо і безпосередньо впливає на фінансову здійснюваність проекту. Цілі економічного аналізу відрізняються від фінансових і вимагають іншого аналітичного підходу.
Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка засвідчує, що оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, то їх вартість слід вимірювати з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.
Економічна цінність проекту включає:
1. Ефективність використання національних ресурсів.
2. Вплив проекту на розвиток національної економіки.
3. Безпосередній вплив проекту на економіку країни.
4. Опосередкований вплив проекту на національний добробут.
Основними завданнями обґрунтування економічної ефективності інвестиційних проектів виступають аналіз економічних вигод і витрат, оцінка критеріїв економічної ефективності. Фінансові вигоди і витрати за інвестиційним проектом треба розглядати як вихідну точку для визначення економічних вигод і витрат.
Економічний аналіз, що здійснюється у фінансових цінах, не завжди в змозі коректно оцінити вартість інвестиційного проекту з погляду інтересів суспільства. За таких умов доцільніше використовувати економічні вартості, які відображають альтернативні вартості вхідних і вихідних компонентів інвестиційного проекту з позиції суспільства.
Порядок визначення економічних вартостей товарів (послуг) проводиться на основі коригування їх фінансових цін і загалом складається з таких етапів:
• внесення поправок на прямі трансфертні платежі;
• коригування фінансових цін, які задіяні в зовнішньоторговельному обороті;
• коригування фінансових цін товарів, які не задіяні в зовнішньоторговельному обороті.
Внесення поправок на прямі трансфертні платежі передбачає їх виключення з фінансової ціни, які споживає інвестиційний проект, або готової продукції, яку він виробляє.
Трансфертними називають платежі, які не супроводжуються створенням чи рухом багатства у суспільстві. До трансфертних належать субсидії, дотації податки, акцизні збори. У фінансовому аналізі всі трансферти включають до ринкових цін, оскільки їх одержує або виплачує приватний інвестор. Податки, сплачувані фірмою, збільшують витрати, а субсидії сприяють зростанню доходів.
Під час економічного аналізу трансфертні платежі не враховуються як погляду витрат, так і вигод, одержуваних споживачами в результаті оподаткування або субсидування. Економісти розраховують повні витрати виробництва без викривлення їх компенсації дотаціями чи податками. Скажімо, податковий тягар збільшує ціну (з Р до Р1), яку підприємець визначив би самостійно Запровадження такого податку неминуче спричинить зниження обсягів попиту з Q1 до Q2. В економічному аналізі для визначення економічної вартості продуктів слід використовувати повні витрати виробництва. Для їх розрахунків ринкові компенсації віднімають, а дотації додають, оскільки суспільство реально має оплачувати повні витрати, щоб виробити те чи інше благо.
Тема 3. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань та їх класифікація
3.1. Поняття способів забезпечення виконання зобов’язань та їх загальна характеристика
3.2. Класифікація способів забезпечення виконання зобов’язань
3.3. Характеристика окремих видів способів забезпечення зобов’язань
3.3.1. Порука, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
3.3.2. Гарантія, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
3.3.3. Застава, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
3.3.4. Притримання, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
3.3.5. Завдаток, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
Основні терміни і поняття: способи забезпечення виконання зобов’язань, порука, гарантія, застава, завдаток, притримання, іпотека, заклад, аванс.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |