Читайте также:
|
|
В економічній науці все необхідне для виробництва товарів та послуг називають економічними ресурсами, які охоплюють фінансові, інформаційні, виробничі ресурси. Гроші потрібні для обслуговування виробництва, але безпосередньо в процесі виробництва вони участі не беруть. Гроші належать до фінансових економічних ресурсів. На ринку вони перетворюються на виробничі ресурси: природні, капітальні, трудові.
Дуже важливе місце в сучасному процесі створення економічних благ належить інформації. Інформація використовується до початку самого процесу виробництва.
Процес виробництва є результатом взаємодії певних факторів, які називають факторами виробництва або виробничими ресурсами.
Більшість економістів схильні класифікувати ресурси на дві великі групи: матеріальні і людські.
1) матеріальні: земля, капітал;
2) людські: праця, підприємницький хист.
Земля є базовим економічним ресурсом – це природні блага (корисні копалини, енергія води, сонця, вітру; ліси, поля, географічне розташування, кліматичні умови), які використовують у процесі виробництва товарів та послуг. Одні природні блага, які належать до цього економічного ресурсу, є більш рідкісними, як, наприклад, діаманти, інші є відносно невідновними, як, наприклад, нафта. Але всі вони є відносно обмеженими й нерівномірно розміщеними.
Капітал (капітальні блага). Поняття капіталу як економічного ресурсу охоплює вироблені людиною пристрої та знаряддя, які використовуються в процесі виробництва. Капітал характеризують дві ознаки:
· капітал є результатом попередньої праці людини. Цим він відрізняється від такого економічного ресурсу, як земля;
· використовується в процесі виробництва. У цьому капітальні блага відрізняються від споживчих благ.
Розрізняють фізичний капітал (машини, устаткування, верстати, транспортні засоби, споруди, будівлі тощо) та інтелектуальний капітал (програмне забезпечення, технічна інформація, ноу-хау тощо).
Фінансовий капітал (гроші) не є економічним ресурсом, оскільки його неможливо прямо використовувати в процесі виробництва.
Праця – це сукупність здібностей та вмінь людини, фізичних та розумових зусиль, які вона використовує в процесі життєдіяльності. Праця, як і земля, є базовим вихідним економічним ресурсом. Працю розглядають у розрізі двох ознак:
· кількість праці характеризує кількість населення, його віковий та статевий склад, стан здоров’я тощо;
· якість праці визначають рівень професійної підготовки працівників, їх кваліфікація, освіта та інші чинники.
Підприємницький хист (підприємливість) – це здатність людини ризикувати задля отримання прибутку та успішно розв’язувати господарські завдання, її організаційні та управлінські навички, інтуїція, здібності передбачати розвиток подій та ухвалювати відповідальні рішення у сфері економіки. Підприємницький хист є тим економічним ресурсом, який дозволяє поєднати й ефективно організувати працю, землю та капітал.
Інтенсивне використання ресурсів пов’язане із застосуванням інновацій у виробництві чи управлінні та організації господарського процесу (зростання продуктивності за незмінного обсягу резервів).
Екстенсивне використання ресурсів передбачає залучення все більшої кількості аналогічного ресурсу для досягнення економічного зростання. Проте виключно екстенсивні методи можуть бути дієвими тільки для економіки, в якій існують не задіяні у виробництві ресурси.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 151 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |