Читайте также:
|
На правах рукопису
Хан Євген Вікторович
УДК 94: 329.055.2(430)
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ В РАМКАХ УЧАСТІ В БОЛОНСЬКОМУ ПРОЦЕСІ (2003-2010 РОКИ)
07.00.02 – Всесвітня історія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Науковий керівник
Іванов Олександр Федорович
кандидат історичних наук,
доцент
Київ – 2014
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП ……………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ
1.1. Джерельна база дослідження
1.2. Історіографія та наукова розробка теми
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ ПРИЄДНАННЯ РОСІЇ ДО БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Суспільно-політичний розвиток Росії після розпаду Радянського Союзу. Трансформація політичної, економічної та соціальної системи.
2.2. Стан та проблеми розвитку системи вищої освіти в Росії в 1990-ті роки. Спроба реформування та її результати.
2.3. Приєднання Росії до Болонського процесу. Берлінська конференція, вересень 2003 року. Проблеми інтеграції Росії в загальноєвропейський освітній простір.
2.4. Ставлення професорсько-викладацького складу російських вищих навчальних закладів до участі Росії в Болонському процесі. Аргументи прибічників та противників.
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В РОСІЙСЬКІЙ СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ.
3.1. Створення нормативно-правової бази в російській системі вищої освіти у зв’язку з переходом на європейські освітні стандарти.
3.2. Перехід на багатоступеневу систему вищої освіти. Запровадження багатоступеневої системи (бакалавр/магістр).
3.3. Реформування змісту і методів навчання та запровадження контролю якості знань із застосуванням Європейської Трансферної Кредитної Системи (ECTS).
РОЗДІЛ 4. БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС, ЯК СПРОБА ВЗАЄМНОГО ВИЗНАННЯ ТА СПІВПРАЦІ МІЖ РОСІЄЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ В ОСВІТНІЙ СФЕРІ.
4.1 Покращення академічної мобільності в сфері вищої освіти та науки.
4.2. Реалізація подвійних дипломів в системі вищої освіти Росії.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЖДЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ
БП – Болонський процес
ВНЗ – Вищий Навчальний Заклад
РСР – Російський Союз ректорів
НФПК – Національний фонд підготовки кадрів
ECTS – European Credit Transfer and Accumulation System
ВСТУП
Актуальність теми. Тема вищої освіти в будь-якій країні і в будь-який час завжди була, є і буде важливою та актуальною, оскільки саме вища школа дає глибокі і різнобічні теоретичні та практичні знання, формує світогляд людини, є осередком культури, гуманізму та духовності. Ті важливі глобалізацій ні та інтеграційні процеси, які відбуваються в сучасному світі не можуть залишити осторонь жодну державу світу.
Сучасну світову систему вищої освіти можна умовно розділити на два основні типи. А саме: американська система, яка має свою історію і вважається однією з найкращих та найефективніших, і система вищої освіти Європейська (до неї можна віднести країни Європейського Союзу). Після розпаду Радянського Союзу в системі вищої освіти Росії виникли негативні тенденції, які проявлялись перш за все в корумпованості, низькій якості вищої освіти і не конкурентоспроможності, у зв’язку з появою великої кількості приватних по суті комерційних вищих навчальних закладів з низьким рівнем підготовки та відсутністю високваліфікованих кадрів і належної матеріальної бази для забезпечення високої ефективності навчання. Росія мала ризик, не приєднавшись до жодної з систем, опинитись на узбіччі тих важливих глобалізаційних, інтеграційних та процеси академічної співпраці і обміну (академічної мобільності), що відбуваються не тільки в системі вищої освіти, а і в усіх сферах сучасного світу. Тому було прийнято рішення, на найвищому рівні приєднатись до європейської системи вищої освіти та прийняти основні принципи та умови Болонського процесу.
Російська Федерація є могутньою державою, потужним гравцем на міжнародній арені. Це країна з багатими природними ресурсами та великим людським потенціалом. Однак не слід ніколи забувати, що природні ресурси, як і матеріальні блага, рано чи пізно вичерпуються, а людський потенціал приносить користь тільки тоді коли він спрямований у правильному руслі – руслі наукового розвитку, пошуку, нових відкриттів, міжнародної співпраці, запровадження інноваційних технологій та розвитку системи освіти. І навпаки, ізоляція, намагання відмежуватися від цивілізованого світу, призводить до стагнації та занепаду будь-якої цивілізації. Тому, вивчаючи та аналізуючи ті складні суспільно-політичні, економічні, культурні та науково-освітні процеси в контексті розвитку та спроб реформувати систему вищої освіти Російської Федерації, запровадити європейські освітні стандарти, можна визначити і цивілізаційний вибір Росії у XXI столітті.
Зрозуміло, що будучи великою державою і потужним світовим гравцем Росія не може залишатись осторонь тих інтеграційних та глобалізаційних процесів, що відбуваються в сучасному світі. Тому Російська Федерація зацікавлена в співпраці з усіма світовими державами, збереження миру та стабільності в світі, розвитку новітніх технологій та прогресу. Важливим фактором у цьому процесі являється і те, що Росія, як сучасна високотехнологічна держава, з величезними природними ресурсами, потужною науковою та освітньою сферами, науковим потенціалом може не тільки вивчати досвід та практику інших країн, а й поділитися своїми власними досягнення в галузі науки, освіти та культури. Тому реформа вищої освіти в Росії в рамках Болонського процесу є необхідним і важливим елементом інтеграції Росії до європейської спільноти.
Завдання дослідження. Обгрунтовуючи які саме завдання будуть поставлені в даній дисертаційній роботі, необхідно зазначити, що тема вищої освіти в будь-якій країні і в будь-який час завжди була, є і буде важливою та актуальною, оскільки саме вища школа дає глибокі і різнобічні теоретичні та практичні знання, формує світогляд людини, є осередком культури, гуманізму та духовності. Ті важливі глобалізаційні, інтеграційні та процеси академічного обміну (мобільності), які відбуваються в сучасному світі не можуть залишити осторонь жодну державу світу.
Також серед завдань дисертаційної роботи є виявлення основних причини, які вплинули на рішення офіційних осіб Російської Федерації щодо переходу на загальноєвропейські стандарти у вищій освіті. (прєднання Росії до Болонського процесу, Берлінська конференція, 2003 р.), дослідити в якому стані знаходилась сфера вищої освіти і науки в Росії у пострадянський період, з якими проблемами зіштовхнулась Росія з 1991 по 2003 роки у галузі вищої освіти і на скільки вдалою та ефективною виявилась дана реформа вищої освіти та в якій мірі в Російській Федерації були реалізовані основні принципи Болонського процесу, а також простежити ті важливі соціально-політичні процеси, які відбувались в Росії, та яким є ставлення до даної реформи офіційних осіб держави, науковців, професорсько-викладацького складу Вищих навчальних закладів Росії, студентів, журналістів і ставлення суспільства в цілому
Отже, основними завданнями дисертаційної роботи можна вважати:
1.З’ясувати, в якому стані і які проблеми були у вищій освіті Росії у пострадянський період (1991 – 2000-й роки);
2.Вияснити суспільно-політичні передумови, які привели до політичного рішення російського керівництва щоб приєднатися до Болонського процесу;
3.Дослідити співпрацю Росії з іншими європейськими країнами, учасниками Болонського процесу, на скільки основні принципи даного процесу є реалізованими в Російській Федерації і на скільки вони є глибокими і ефективними;
4.Провести аналіз основних напрямків реформування освітньої системи Росії:
а)перехід на двоступеневу систему у вищій освіті (бакалавр-магістр);
б)сприяння мобільності викладачів і студентів;
в) відслідкування динаміки розвитку Болонського процесу;
5.Дослідити та визначити яким чином дана реформа була сприйнята:
а)політичними колами Російської Федерації;
б)працівниками освіти та науки: науковцями, професорсько-викладацьким складом вищих навчальних закладів, студентством;
в)російським суспільством загалом.
Об’єктом дослідження є система вищої освіти Російської Федерації до та після входження до Болонського процесу.
Предметом наукового дослідження є Болонський Процес, як відповідь на сучасні глобалізаційні та інтеграційні тенденції у сфері вищої освіти Європейських країн.
Метою дисертації є дослідити важливі соціально-політичні процеси, які відбувались в Російській Федерації, з’ясувати, вивчити та проаналізувати передумови, причини та обставини за яких відбувалось реформування системи вищої освіти в Росії в рамках реалізації принципів Болонського процесу.(перехід Росії на європейські стандарти у вищій освіті). Вияснити на скільки дана реформа є реалізованою і які позитивні зміни сталися у Російській вищій школі з часу переходу до Болонського процесу, прослідкувати, як дана реформа була сприйнята науковцями, вченими, викладачами та російським суспільством загалом.
Хронологічні рамки дослідження визначено згідно з часом офіційного приєднання Російської Федерації до Болонського процесу (підписання Болонської декларації 19 вересня 2003 року на Берлінській конференції міністрів освіти і науки країн-учасниць). Верхньою хронологічною межею є 2010 рік, оскільки саме до цього часу Росія взяла на себе зобов’язання повністю перейти на європейські стандарти у сфері вищої освіти. Саме 2010 рік мав стати підсумковим не тільки для Росії, а і для всіх країн-учасниць Болонського процесу, у формуванні єдиного європейського освітнього простору.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є принцип історизму, який передбачає висвітлення подій минулого в історичному контексті за умови урахування всіх обставин. Критичний аналіз проблеми реформування російської системи вищої освіти неможливий без дотримання принципу неупередженості, тому дисертант намагався не ставати на ту чи іншу позицію, а об’єктивно представити різні думки, точки зору та підходи щодо основних проблем та розбіжностей у баченні майбутнього Російської Федерації щодо інтеграційних процесів загалом та розвитку російської освітньої системи зокрема. Для розв’язання поставлених завдань застосовано також проблемно-хронологічний, структурно-функціональний та історико-порівняльний методи.
Застосування зазначених принципів реалізуються через комплекс загальнонаукових і спеціальних, історичних і політологічних методів як інструменту конкретного аналізу історичної дійсності. Відображені в роботі в хронологічному порядку факти і висновки окреслюють суспільно-політичні тенденції розвитку російського суспільства наприкінці XX та на початку XXI століття, на прикладі розвитку, трансформації та реформування системи вищої освіти, а відтак і її безпосередніх суб’єктів: науковців, керівництва вищих навчальних закладів, професорсько-викладацького складу, студентів.
Дослідження структуровано на розділи і підрозділи, які побудовані за проблемно-хронологічним і формально-логічним методами, розділивши тему на кілька вузьких проблем, кожна з яких розглядається у хронологічній послідовності.
Практичне значення одержаних результатів дослідження системи вищої освіти в реформаційний період в контексті участі в Болонському процесі полягає у тому, що дане дослідження включає в себе не тільки проблеми становлення та розвитку системи вищої освіти в Росії наприкінці XX на початку XXI сторіччя, а й охоплює широкий спектр соціально-економічного, політичного, культурного розвитку, участь Росії в інтеграційних, глобальних процесах сучасного світу, міжнародна співпраця та міжнародне визнання.
Іншою стороною практичних результатів дисертаційної роботи є те, що Україна з 2005 року також приєдналася до Болонського процесу і в нашій державі також протягом двох десятиліть відбувалися важливі і складні зміни та процеси, пов’язані із розпадом та занепадом радянських інститутів управління, ідеології, та становленням демократичних принципів, громадянського суспільства, нового, індивідуалістичного типу мислення. За час існування Радянського Союзу в України та Росії фактично існувала спільна освітня система, що неминуче призвело до тісних, нерозривних зв’язків між нашими країнами. Найпростішим прикладом можна назвати те, що значний відсоток українців, здебільшого старшого віку, здобували вищу освіту в російських вищих навчальних закладах і навпаки. Так само як і в Росії в Україні протягом двох десятиріч відбувався процес становлення та реформування системи вищої освіти. Цей процес був досить складним і потребував залучення значних матеріальних і людських ресурсів, переоснащення науково-технічної бази, розробки та запровадження нових, сучасних науково-освітніх програм, що в свою чергу вимагало значного фінансування. У 2005 році Україна на конференції європейських міністрів освіти і науки в Бергені (Норвегія) офіційно приєдналася до Болонського процесу, учасником якого вже два роки була Російська Федерація.
Саме тому дуже важливим є вивчення досвіду Росії в цьому процесі, адже наші країни, підписавши Болонську декларацію, взяли на себе зобов’язання реформувати вітчизняні системи вищої освіти та приєднатися до європейського освітнього простору. І хоча Росія приєдналася до Болонського процесу дещо раніше, все ж таки ми обрали рух в одному напрямку – реформувати та вдосконалити наші освітні системи, долучитися до європейських цінностей, покращити міжнародні зв’язки (академічна мобільність, визнання дипломів, можливість працевлаштування за кордоном), дуже важливо і доцільно буде проаналізувати та порівняти результати та досягнення участі наших країн у цьому процесі. Важливо визначити чи зазнали змін системи освіти України та Росії, на скільки вдалими і результативними виявилися реформи і чи приєднання до Болонського процесу не носило декларативний характер та чи мало практичні результати.
Апробація результатів. Основні результати дослідження реформування системи вищої освіти в Росії в рамках участі в Болонському процесі викладено у п’яти наукових публікаціях у фахових виданнях в Україні та Російській Федерації. В них досліджено передумови приєднання Росії до Болонського процесу[1], а також процеси запровадження європейських освітніх стандартів: багатоступеневої системи у вищій освіті[2], з’ясовано основні проблеми з якими зіштовхнулася російська вища школа у зв’язку з переходом на освітню систему бакалавр-магістр[3], запровадження та реалізація системи кредитів та залікових одиниць, була опублікована наукова стаття присвячена ставленню професорсько-викладацького складу провідних російських вищих навчальних закладів та науковців щодо участі Росії в Болонському процесі[4], було досліджено та з’ясовано основні проблеми з якими зіштовхнулася російська система вищої освіти після розпаду Радянського Союзу та окреслено основні напрямки реформування[5]. Матеріали, які безпосередньо стосуються міжнародної співпраці в освітній та науковій сферах були апробовані та оприлюднені на науково-практичній конференції «Історико-культурні читання», що відбулася 17 листопада 2010 року в Національному авіаційному університеті[6].
Структура дисертації обумовлена цілями і завданнями дослідження.
Обсяг роботи складається з сторінок основного тексту, списку використаних джерел та літератури та додатків.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |