Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 1.5. Фази системи управління

Вихідні дані для здіснення оцінки та аналізу чинників, які впливають на рівень інноваційного потенціалу підприємства, подано у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Вихідні дані для здіснення оцінки та аналізу чинників, які впливають на рівень інноваційного потенціалу підприємства

Примітка: К – іменний коефіцієнт; N – індивідуальний коефіцієнт.

Показники, які характеризують ефективність діяльності підприємства та рівень його інноваційної активності, подано у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Показники, які характеризують ефективність діяльності підприємства та рівень його інноваційної активності

На підставі даних табл. 1.2 потрібно зробити висновок про динаміку наведених показників за досліджуваним підприємством та про їх відмінності порівняно із показниками найбільш прогресивного підприємства галузі; потрібно з’ясувати причини відхилень значень показників (у тому числі – з використанням методів факторного аналізу) та встановити загальні напрями та резерви покращення інноваційної діяльності на досліджуваному підприємстві.

Показники, які характеризують чинники впливу на рівень інноваційного потенціалу підприємства, подано у табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Показники, які характеризують чинники впливу на рівень інноваційного потенціалу підприємства

Продовження табл. 1.3

На підставі даних табл. 1.3 потрібно зробити висновок про динаміку наведених показників за досліджуваним підприємством та про їх відмінності порівняно із показниками найбільш прогресивного підприємства галузі; потрібно з’ясувати причини відхилень значень показників (у тому числі – з використанням методів факторного аналізу) та встановити загальні напрями та резерви покращення інноваційної діяльності на досліджуваному підприємстві.

Тема 1.5. Фази системи управління

За визначенням академіка Глушкова, управління – це процес впливу на об’єкт управління з метою забезпечення його цілеспрямованої поведінки в умовах, що змінюються.

Система управління складається з об’єкта управління, якому для досягнення необхідного стану потрібне управління і з управляючої системи, яка це управління здійснює.

Будь-яка управляюча система розв’язує три основні задачі:

1) збір та передача інформації про об’єкт;

2) переробка цієї інформації;

3) видача управляючих дій на об’єкт управління.

За вченням академіка Глушкова, процес управління складається з 2-х основних взаємозв’язаних етапів:

1. Розробка програми, що визначає бажану поведінку об’єкта (тобто етап планування).

2. Регулювання – процес, направлений на зменшення різноманітності в поведінці об’єкта та утриманні об’єкта на траєкторії, що вироблена керуючою системою.

Необхідно зазначити, що більш детальний аналіз процесу управління дозволяє здійснити уточнення кількості етапів управління в системі.

Розуміючи під управлінням процес переробки інформації, який забезпечує цілеспрямовану поведінку управляємого об’єкта, слід зазначити, що процес управління повинен включати:

1) розробку рішень, які визначають бажаний стан об’єкта управління на певний період часу у майбутньому;

2) отримання інформації про фактичний стан об’єкта в певні проміжки часу;

3) порівняння фактичного стану об’єкта із заданим, тобто визначення відхилень;

4) виробка рішень, спрямованих на ліквідацію або зменшення відхилень фактичного стану від заданого.

Перелічені фази представляють замкнутий контур управління.

Під замкненим контуром управління розуміють цикл послідовних зв’язків між управляючою системою та об’єктом управління, що забезпечує виконання системою покладених на неї функцій чи досягнення поставленої мети.

Під фазою необхідно розуміти ту чи іншу стадію циклу обміну інформацією між органом (керуючою системою) та об’єктом управління. В процесі управління між органом та об’єктом управління здійснюються постійні зв’язки, які утворюють замкнений контур управління, тобто цикл.

Ці цикли повторюються завжди, доки функціонує система.

Кожен цикл, в свою чергу, складається із фаз (етапів), послідовність яких представимо схематично (рис. 1.14).

 

 

О р г а н у п р а в л і н н я

1 2 3 4

 

Час

 

Рис. 1.14. Обмін інформацією між органом та об’єктом управління в рамках одного циклу управління

Розглянемо зміст кожної із представлених на схемі фаз, а потім обґрунтуємо послідовність їх реалізації.

1. Планування. Цю фазу можна представити як визначення (прогнозування) результатів діяльності керованого процесу (продукції, послуг) за певний період часу в майбутньому на основі співставлення інформації про потребу навколишнього середовища в цій продукції (послугах) та про можливості об’єкта, що спрямовано на досягнення мети системи.

Тобто в результаті планування необхідно визначити бажані параметри керованого процесу, а саме, кількість продукції (послуг), яка забезпечує досягнення поставленої мети.

Основними обмеженнями при плануванні виступає інформація про потребу в продукції та виробничі можливості процесу, наприклад виробничу потужність.

Якщо позначити вид продукції (послуг) через j, а її обсяг Х_j, то в результаті розв’язання задачі планування знайдемо Х_j, j = , де m – кількість видів продукції.

Передача результатів планування об’єкту управління дає можливість здійснювати процес, який направлений на отримання запланованих параметрів.

2. Облік. Паралельно із протіканням керованого процесу органу управління передається інформація про результати (продукцію) цього процесу (блок 2). Облік можна визначити як фазу управління, яка полягає в отриманні та переробці інформації про фактичні результати діяльності об’єкта.

3. Контроль. Інформація про фактичний стан керованого процесу може бути ефективно використана разом з інформацією про бажаний стан процесу.

Контроль – це фаза управління, змістом якої є порівняння інформації про фактичні результати виробничого процесу із плановими та виявлення відхилень (блок 3).

4. Регулювання – це фаза управління, що полягає у прийнятті таких рішень, які дозволяють ліквідувати відхилення у поведінці об’єкта та досягти запланованих результатів (блок 4).

Аналізуючи інформаційні зв’язки розглянутих фаз управління, можна встановити таку їх послідовність здійснення у часі:

планування, облік, контроль, регулювання.

Дійсно, задачі регулювання можна розв’язувати лише при відомих відхиленнях від плану, для чого попередньо необхідно розв’язати задачі контролю, а для реалізації задач контролю необхідна інформація про фактичний стан, що дає облік, та бажаний (запланований) стан, що є результатом розв’язку задач планування.

Вирішення задач планування визначає найкращі за певним критерієм параметри об’єкта чи результати його діяльності (обсяги продукції, ресурсів, економічні показники), на досягнення яких націлені усі інші фази – облік, контроль, регулювання.

Якщо розв’язання задач планування за якістю відрізняються від оптимальних (найкращих), то задачі інших фаз будуть забезпечувати досягнення саме цих, неоптимальних рішень.

Це дозволяє зробити висновок, що саме задачі планування, якість їх розв’язання в найбільшій мірі впливають на ефективність всієї системи управління.

Прямий зв’язок – це визначення управляючою системою стану об’єкта управління та вплив на нього для досягнення системою поставленої мети.

Зворотній зв’язок – це оцінка фактичного стану об’єкту управління та вплив його на процес управління.