Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічний зміст обліку зобов’язань

Читайте также:
  1. VIII. Правила обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  2. Автоматизована (комп’ютерна) форма ведення бухгалтерського обліку
  3. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  4. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  5. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  6. АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА ЙОГО НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  7. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 1 страница
  8. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 2 страница
  9. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 3 страница
  10. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 4 страница

(за даними метеостанцій м.Тростянець і м.Суми)

 

Найменування показників Одиниця вимірю-вання Зна- чення Дата
1. Температура повітря:      
- середньорічна градус +6.6  
       
- абсолютна максимальна градус +37.7  
       
- абсолютна мінімальна градус -36.5  
       
2. Кількість опадів на рік мм  
       
3. Тривалість вегетаційного періоду днів  
       
4. Останні заморозки весною   - 30.05
       
5. Перші заморозки восени   - 05.ІХ
       
6. Середня дата замерзання річок   - 10.ХІ
       
7. Середня дата початку паводку   - 20.Ш
       
8. Сніговий покрив:      
- потужність см  

 

продовження табл.1.3.1.

 

Найменування показників Одиниця вимірю-вання Зна- чення Дата
- час появи   - 15.ХІ
       
- час сходження у лісі   - 16.Ш
       
9. Глибина промерзання грунту см  
       
10.Напрям переважаючих вітрів по      
сезонах:      
- зима румб ПнЗ
     
- весна румб ПдС  
       
- літо румб ПдС  
       
- осінь румб ПнЗ  
       
11.Середня швидкість переважаю-      
чих вітрів по сезонах:      
- зима м/сек. 5.8  
       
- весна м/сек. 4.5  
       
- літо м/сек. 3.7  
       
- осінь м/сек. 5.3  
12.Відносна вологість повітря по      
- зима % 75-85  
       
- весна   50-70  
       
- літо   45-55  
       
- осінь   51-72  
       

 

В 1994-1995 р.р. на території Тростянецького лісгоспу Комплексною експедицією ВО “Укрдержліспроект” було проведено грунтово-лісотипологічне обстеження, тому коротко можна сказати за найбільш розповсюджені типи і види грунтів:

- опідзолені лісостепові суглинисті грунти на лесових породах – 49 %;

- опідзолені лісостепові змиті суглинисті грунти на лесових породах – 21 %;

- дерново-опідзолені супісчані грунти на стародавньо-елювіальних відкладеннях – 14 %;

- дерново-опідзолені глинисто-пісчані грунти на стародавньо-елювіальних пісках – 10 %.

На долю інших грунтів припадає 6 % площі лісгоспу.

Ерозійні процеси на території лісгоспу розвинені слабо.

 

Таблиця 1.3.2. Характеристика рік та водоймищ

 

Найменування рік та водоймищ Куди впадає ріка Загаль- на про- тяж- ність, км, площа водой- мищ, га, Швид- кість течії, км/год Ши- рина, м Гли- бина, м Ширина лісо- вих смуг вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, км
згідно норма- тивів фак- тична
Ворскла Дніпро 0.1 5-20 1-2.5
               
Ворсклиця Ворскла 0.1 1-10
             
Боромля Ворскла 0.1 1-10
               
Олешня Ворскла 0.1 1-10
               

 

Територія лісгоспу розташована в басейні ріки Ворскла.

За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до категорії свіжих. На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 1.8 % площі, вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 368.3 га.

Відомості про гідромеліоративну мережу приведені в п.4.7.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДЧИКАМИ

Економічний зміст обліку зобов’язань

 

В процесі фінансово-господарської діяльності кожного підприємства виникає заборгованість перед постачальниками і підрядчиками за товари і послуги, яку підприємство зобов’язане погасити.

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди [36].

Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов'язання визначає П(С)БО 11 "Зобов'язання".

Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови:

1) оцінка їх може бути достовірно визначена;

2) існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення;

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов'язання (рис. 1.1).

Останні відображаються на позабалансових рахунках.

Мова йде про довгострокові зобов'язання.

Для визнання зобов'язань довгостроковими повинні бути виконані дві умови:

1) термін погашена протягом 12 місяців з дати балансу;

2) походження: виникають не в ході операційного циклу.

Для визначення балансової вартості зобов'язань використовують такі види оцінок:

- історична собівартість;

- поточна собівартість;

- вартість погашення;

- теперішня вартість.

 

Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банку
Інші довгострокові фінансові зобов'язання
Відстрочені податкові зобов'язання
Інші довгострокові зобов'язання
Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями
Короткострокові векселі видані
Кредиторська заборгованість по товарах, роботах, послугах
Поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, по розрахунках з бюджетом, по розрахунках з позабюджетних платежів, по розрахунках зі страхування, по розрахунках з оплати праці, по розрахунках з учасниками, по розрахунках з внутрішніх розрахунків, інші поточні зобов'язання
Забезпечення Виплата відряджень працівникам
Додаткове пенсійне забезпечення
Виконання гарантійних зобов'язань
Реконструкція
Виконання зобов'язань відносно обтяжуючих контрактів
Непередбачені зобов’язання Зобов'язання яке може виникнути внаслідок минулих подій та існування кого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

 

Рис. 1.1. Класифікація зобов'язань

 

Історична собівартість зобов'язання - сума надходжень активів в обмін на зобов'язання або суми грошових коштів чи їх еквівалентів, що, як очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства.

Поточна вартість зобов'язання - недисконтована сума грошових коштів чи їх еквівалентів, яка була б необхідна для погашення зобов'язання на поточний момент.

Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства [1, ст. 120]

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Визначення теперішньої вартості довгострокових зобов'язань має свої особливості і залежить від умов та виду зобов'язань. Вона визначається як дисконтна вартість майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка буде необхідна для погашення зобов'язань в процесі звичайної діяльності підприємства. Таким чином, дисконтуванню підлягають суми довгострокових кредитів, облігаційних позик, довгострокових відсоткових векселів, платежів з довгострокової оренди, позик небанківських фінансово-кредитних установ, що дозволяє привести всі майбутні відтоки ресурсів у вигляді погашення довгострокових зобов'язань до одного часового знаменника та показати інвестору реальну вартість довгострокових зобов'язань на поточний момент, коли він буде приймати своє рішення про те, як можуть бути використані гроші у вигляді інвестицій [1, ст.156].

Вартість грошей в часі полягає в тому, що "одна гривня сьогодні має більшу цінність, ніж ця сама гривня через рік". Тому всі операції позики та кредитування мають бути пов'язані з оплатою за користування засобами в розмірі певного відсотка, який, як мінімум, повинен компенсувати знецінювання грошей у часі, тобто щоб сума, надана у борг сьогодні, коштувала б не менше після повернення. Таким чином, завжди маємо у фінансовій угоді три величини:

- теперішня вартість (ТV) - початкова сума грошей, яка сьогодні надається в борг (або інвестується);

- майбутня вартість (МV) - сума, яка буде повернута через деякий період (початкова сума плюс плата за користування нею).

- ставка (м або п) - плата за користування засобами (коефіцієнт, який визначається у відсотках та показує відношення приросту початкової суми до базової величини, за яку може бути вибрана ТV або МV) [3, ст. 56].

В залежності від того, яка з трьох величин невідома, процес її вирахування називається дисконтуванням або нарощуванням. У випадку нарощування ставка вираховується за формулою:

m = (МV-ТV): ТV,

а в випадку дисконтування: :

n = (МV-ТV): МV.

Підприємство-позикодавець більше цікавить сума нарощування, а позикоутримувачі - дисконтування.

Довгострокові зобов'язання оцінюються за дійсною вартістю, визначення якої залежить від умов та виду зобов'язання [1, ст. 300].

Звідси, дисконтуванню підлягають суми:

- довгострокових кредитів;

- облігаційних позик;

- довгострокових відсоткових векселів;

- платежів по довгостроковій оренді;

- позичок небанківських фінансово-кредитних установ.

Окрім довгострокових зобов’язань існує поняття поточності заборгованості, яка найчастіше виникає при товарних операціях [2, ст. 253].

Зобов'язання- це борги (заборгованість) підприємства, які виникають, головним чином, через придбання товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.

Поточні зобов'язання -це короткострокові фінансові зобов'язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу (із двох термінів обирають довший). Схематично це визначення можна представити наступним чином (рис. 1.2).

 

           
 
Поточні зобов’язання
 
Зобов’язання, які виникають в ході операційного циклу
 
Інші зобов’язання, які повинні бути погашені протягом 12 місяців після дати балансу


+ = +

 

 

Рис. 1.2. Визначення поточних зобов'язань відповідно до П(С)БО 11

 

Це визначення припускає, що поточні зобов'язання буде погашено за рахунок активів, які класифікуються як поточні у тому ж бухгалтерському балансі, що і зобов'язання.

До поточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).

Отже статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одного року [29].

До поточних зобов'язань належать торговельні рахунки до отримання, короткострокові векселі до сплати, нараховані витрати (заборгованість з заробітної плати, податки до сплати і проценти до сплати), дивіденди до сплати, поточна частина довгострокової заборгованості та отримані авансові платежі (їх ще називають відкладеними доходами, або доходами майбутніх періодів).

Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства чи щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству у майбутньому. Зобов'язання також іноді називають боргами або власними фінансовими зобов'язаннями підприємства.

Оцінюються поточні зобов'язання за сумою погашення. Багато підприємств купують товари та послуги в кредит без складання формальної кредитної угоди. Такі операції призводять до виникнення заборгованості, відомої як кредиторська заборгованість. В бухгалтерському балансі кредиторська заборгованість відображається як рахунки до сплати.

Купівля в кредит - це придбання товарів з відстроченням платежу.

Закупівля як у зовнішній, так і внутрішній торгівлі - це придбання товарів, послуг за дорученням замовника або з метою продажу.

Закупівля необхідних виробничих запасів і товарів може здійснюватися наступними способами:

- безпосередньо конкретним підприємством;

- через агентів, які купують за свій рахунок чи від імені підприємства;

- через закупівельні бази, які утворені кількома підприємствами.

Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво [29].

З метою зменшення ризику і підвищення надійності поставок при виборі постачальника потрібно враховувати наступне:

- цінову конкурентоспроможність (включаючи витрати на зберігання, транспортування і страхування);

- умови платежу;

- гарантійні строки;

- ремонт і післяпродажне обслуговування;

- відповідність продукції постачальника стандартам якості;

- можливість закупок безпосередньо у виробників або оптовиків;

- географічне місце розташування;

- основні види діяльності та фінансовий стан;

- виробничу потужність та обсяги випуску продукції за останні роки.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці [3, ст.100].

Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін.

Відповідальність за своєчасну і якісну підготовку необхідних матеріалів та оформлення договірних відносин, а також облік, реєстрацію, зберігання договорів рекомендується покладати на службу, відповідальну за підготовку і оформлення договірних відносин відповідно до покладених на неї функцій (матеріально-технічного забезпечення, збуту, комерційну, маркетингу, менеджменту, технічного контролю, реклами, капітального будівництва, фінансів, транспорту, інші служби відповідно до їх функцій в порядку, визначеному на підприємстві) - як це показано на (рис. 1.3.).

Договір вважається оформленим після погодження з усіма відповідальними особами.

Якщо з часом сторони бажають змінити певні початкові умови договору, повинна бути підписана додаткова угода.

 

 

Директор

 

Рис. 1.3. Розподіл обов’язків між службами підприємства щодо укладання договорів

 

Про реальність укладання договору поставки свідчить наявність таких документів: журнал обліку вантажів, що надійшли (М-1); акт про приймання матеріалів (М-7); акт про виявлені дефекти устаткування (М-17); накладні на відпуск ТМЦ; прибутковий ордер (М-4); товарно-транспортна накладна (1-ТН); податкова накладна; платіжні і розрахункові документи [2, ст. 123].

Порядок проходження документації, пов'язаної з укладанням договорів на підприємстві, повинен бути встановлений наказом або положенням, в залежності від кількості договорів.

Порушення договірних зобов'язань тягне за собою значні економічні наслідки для обох учасників договору (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.054 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав