Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Правове забезпечення державної антимономольно-конкурентної політики. Антимонопольний комітет України

Одним із принципових положень господарського права є закріплене у статті 42 Конституції України положення про державне забезпечення захисту конкуренції. Згідно з Конституцією не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. В умовах реформування української економіки антимонопольна політика держави, необхідність проведення якої підтверджується багаторічною позитивною практикою господарювання розвинених країн, спрямована на запровадження засад змагальності суб’єктів господарювання і є важливим чинником успіху ринкових перетворень.

Правові засади державної політики обмеження і запобігання монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольно-конкурентного законодавства визначені Господарським кодексом України, Законами України від 26 листопада 1993 р. “Про Антимонопольний комітет України”, від 7 червня 1996 р. “Про захист від недобросовісної конкуренції”, від 11 січня 2001 р. “Про захист економічної конкуренції”, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 10 Господарського кодексу України одним із основних напрямів економічної політики держави є антимонопольно-конкурентна політика. Ця політика спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб’єктів господарювання, забезпечення їх взаємодії на умовах недопущення проявів дискримінації одних суб’єктів іншими, насамперед у сфері монопольного ціноутворення та за рахунок зниження якості продукції, послуг, сприяння зростанню ефективної соціально орієнтованої економіки.

Ст. 18 Господарського кодексу встановлює, що держава здійснює антимонопольно-конкурентну політику та сприяє розвиткові змагальності у сфері господарювання на основі загальнодержавних програм, що затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Державна політика у сфері економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності та захисту суб’єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції здійснюється уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Названим органам, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необгрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановлені винятки з цього правила з метою забезпечення національної безпеки, оборони чи інших загальносуспільних інтересів. Правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються Господарським кодексом та іншими законами.

Згідно Закону України від 11 січня 2001 р. “Про захист економічної конкуренції” економічна конкуренція (конкуренція) – це змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його компетенції.

Антимонопольний комітет утворюється Верховною Радою України, підзвітний їй і у своїй діяльності підпорядковується Кабінету Міністрів. Основними завданнями Антимонопольного комітету України є:

· здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства;

· запобігання, виявлення і припинення порушень антимонопольного законодавства;

· контроль за економічною концентрацією;

· сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах законності, гласності, захисту прав суб’єктів господарювання на засадах їх рівності перед законом та пріоритету прав споживачів.

До складу Антимонопольного комітету України входять Голова Комітету та десять державних уповноважених, з числа яких призначаються заступники Голови. Антимонопольний комітет України має територіальні відділення в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі, які разом з Комітетом становлять систему органів Антимонопольного комітету України. Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету від 23 лютого 2001 р. № 32-р (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 р. за № 291, з наступними змінами).

Антимонопольний комітет України відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

· контролює дотримання антимонопольного законодавства в процесі економічної концентрації, зокрема, при створенні, реорганізації, ліквідації суб’єктів господарювання, створенні об’єднань підприємств, при перетворенні органів влади, органів місцевого самоврядування в об’єднання суб’єктів господарювання, придбанні чи набутті будь-яким іншим способом у власність, одержанні в управління (користування) часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів суб’єктів господарювання або їх структурних підрозділів, оренді таких майнових комплексів, набутті будь-яким іншим способом контролю господарської діяльності;

· контролює дотримання антимонопольного законодавства при здійсненні господарської діяльності суб’єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб’єктів господарювання;

· розглядає справи про порушення антимонопольного законодавства та приймає рішення за результатами розгляду в межах своїх повноважень;

· звертається до суду з позовами (заявами) у зв’язку з порушенням антимонопольного законодавства, надсилає правоохоронним органам матеріали про порушення законодавства, що містять ознаки злочину;

· дає рекомендації та вносить пропозиції органам державної влади, установам, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та їх об’єднанням щодо проведення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням антимонопольного законодавства;

· дає рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб’єктам господарювання щодо припинення дій (бездіяльності), що містять ознаки порушень антимонопольного законодавства, усунення причин цих порушень і умов, що їм сприяють, а після припинення порушення - про вжиття заходів по усуненню наслідків цих порушень у визначені строки;

· здійснює інші дії щодо контролю за дотриманням антимонопольного законодавства в межах його повноважень.

Повноваження органів Антимонопольного комітету визначаються законом "Про Антимонопольний комітет України" та іншими актами законодавства. Антимонопольний комітет, зокрема, має право:

· визначати межі товарного ринку, а також монопольне становище суб’єктів господарювання на ньому;

· видавати суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання рішення про припинення порушень антимонопольного законодавства та про відновлення початкового становища, про примусовий поділ монопольних утворень;

· видавати органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю обов’язкові для виконання рішення про скасування або зміну прийнятих ними неправомірних актів, про припинення порушень і розірвання укладених ними угод, що суперечать антимонопольному законодавству, забороняти або дозволяти створення монопольних утворень вказаними органами, а також суб’єктами господарювання;

· вносити до органів влади обов’язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання у разі порушення ними антимонопольного законодавства;

· накладати штрафи, застосовувати інші санкції у випадках, передбачених законом;

· приймати нормативно-правові акти відповідно до його компетенції, зокрема, з питань антиконкурентних узгоджених дій, зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку, дискримінації органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, з питань провадження у заявах та справах та інші, обов’язкові для виконання названими органами та суб’єктами господарювання, контролювати їх виконання, надавати роз’яснення щодо їх застосування;

· здійснювати інші дії, передбачені законодавством про Антимонопольний комітет України.