Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Організація статистичної звітності в Україні

Основна форма статистичного спостереження — статистична звітність. Це офіційний документ, який містить у собі сукупність статистичних відомостей про роботу підзвітного підприємства, занесених у спеціальну форму.

Статистичну звітність підписує керівник підприємства, і її подають у вищі за рівнем органи. Вона має відповідати таким вимогам:

• звітність має бути засобом контролю за ходом виконання державних планів і власних зобов'язань;

• вона має бути оперативною, регулярною та систематичною, підготовленою за єдиною програмою;

• дані звітності мають бути достовірними та науково обґрунтованими;

• звітність має охоплювати всі без винятку підприємства й організації.

Загальне керівництво статистичною звітністю покладено на Держкомстат України. Централізація керівництва звітністю в нашій країні дає можливість:

• розробити найраціональнішу систему науково обґрунтованих показників;

• усунути непотрібну, надлишкову звітність і окремі її показники;

• контролювати достовірність даних звітності;

• узагальнювати показники звітності, що дає можливість характеризувати економіку країни в цілому й окремі її частини;

• широко організовувати й ефективно застосовувати автоматизацію розробки звітності.

У практичній роботі розрізняють два види звітності: бухгалтерську та статистичну. Бухгалтерську звітність складають на основі бухгалтерських записів; вона являє собою розшифровку та деталізацію рахунків бухгалтерського балансу. Статистична звітність — уся інша.

Звітність в Україні поділяють на загальнодержавну та внутрішньовідомчу. Загальнодержавна звітність обов'язкова для всіх підприємств, установ і організацій. Вона надходить у державні органи статистики.

Внутрішньовідомчу звітність окремі міністерства та відомства збирають для власних потреб.

Статистичну звітність поділяють на типову та спеціалізовану.

Типова звітність має однакові показники для однієї чи всіх галузей економіки (наприклад, звіт про наявність спеціалістів і кваліфікованих кадрів). У спеціалізованій звітності показники відображують специфіку тієї чи іншої галузі економіки (звіт про товарооборот, звіт про прибутки та збитки банку).

За строками подання звітність поділяють на річну, поточну (квартальну, місячну) і термінову (двотижневу, щодекадну, щоденну); за способом подання — на поштову, телеграфну, диспетчерську (зазвичай телефоном для прискорення; лише у відомствах); за ступенем узагальнення — первинну (яку складають підприємства й установи) та зведену (яку складають державні органи статистики на основі первинної). Кожне підприємство чи установа подають зазвичай не одну, а кілька форм звітності. Кількість таких форм у кожному підприємстві, організації чи установі визначається табелем звітності. Табель звітності — це список форм, які потрібно подавати в органи статистики.

У табелі наводять такі дані:

• назва форми звітності та її номер;

• спосіб надсилання (пошта, телеграф);

• період, за який складено звітність;

• строки її надсилання;

• хто подає звітність;

• кому подають звітність.

Кожна форма має свою назву, номер і т. ін. Мінімум питань, які є в кожній формі та на які обов'язково потрібно дати вичерпні відповіді, називається реквізитом форми. Форми звітності та строки їх подання визначає Держкомстат України (див. наприклад, наказ Держкомстату України № 202 від 03.07.03 "Про затвердження форм державних статистичних спостережень із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства". Форми звітності, запроваджені іншими установами й організаціями, вважають недійсними. Потрібні зміни в державну статистичну звітність підприємств, Установ, торговельних, заготівельних та інших організацій вносить Держкомстат України після узгодження з міністерствами та відомствами.

До звітності ставлять такі вимоги:

• вона має бути достовірною;

• однаковою;

• своєчасною;

• простою;

• дешевою.