Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зміст (програма) курсу

Значительное место в системе процентных ставок финансовых активов принадлежит ставке рефинансирования, которая выполняет функцию учетной единицы. Банк России, опираясь на анализ денежного рынка, в том числе изменение функции ставок межбанковского рынка, регулирует ставку рефинансирования. С 17 февраля 2003 г. по настоящее время она составляет 18%. Согласно экономической теории, спрос на финансовые активы находится в обратной зависимости от изменения процентных ставок.

В условиях денежного обращения, основанного на золотом стандарте, от которого США отошли в 1973 г., предложение денег определялось в жестком соответствии с производством золота, уровнем и динамикой цен на этот металл. С отказом от «золотого правила» денежного обращения главная роль в формировании денежного предложения принадлежит политике правительства и Центральному банку. Исходной основой определения объема денежной массы является ранее рассмотренный принцип соответствия денежной массы объему ВВП и уровню цен, естественно, с учетом скорости обращения денег.

Сложность определения денежной массы состоит в том, что денежные власти (Центральный банк) в условиях рынка должны иметь надежную информацию о прогнозе динамики ВВП и цен. Например, М. Фридмен для краткосрочных целей признавал приемлемым среднегодовой прирост денежной массы на 4-5% при среднегодовом приросте реального ВВП на 3% и незначительном снижении скорости обращения денег.

Деньги настолько конкретный товар, что они не любят ориентировочных расчетов. Поэтому прогноз ВВП на макроуровне и прогноз производства любой продукции – это недостаточное условие формирования денежной массы. Необходимо, чтобы продукт был продан и выручка поступила на счет продавца. Так что основной категорией, определяющей формирование денежной массы в наличной и безналичной формах, служит выручка, которая и есть финансово-денежное измерение ВВП и других стоимостных измерителей результатов экономической деятельности. Политика правительства и Центрального банка зажата в жесткие рамки формирования выручки. Поэтому главная задача денежных властей состоит в создании условий и механизмов слаженного действия на открытом рынке субъектов рынка, самого Центрального банка, с тем чтобы реализация продукции и всего объема ВВП заканчивалась поступлением денег на счета. Самое лучшее, когда их поступает больше, чем авансируется в моментначала производства. Обычно подчеркивается значение выручки как базовой категории для организации налично-денежного обращения. Но бесперебойность безналичного оборота не в меньшей мере зависит от формирования и использования выручки на счетах фирм и организаций.

Основные факторы, определяющие предложение денег:

розничный товарооборот. От его объема и структуры зависят выручка торговых организаций, поступление выручки от пассажирского транспорта;

поступление налогов и сборов с населения;

поступления на счета по вкладам в Сбербанк и коммерческие банки;

поступление наличных денег от реализации государственных и других ценных бумаг;

золотовалютные резервы. Их увеличение создает условия для проведения активной денежно-кредитной политики на открытом рынке, при определении объема кредитных ресурсов и позволяет увеличивать предложение денег;

общий дефицит финансового баланса и его важнейшей части – бюджетного дефицита. Бюджетный дефицит показывает недостаток средств на выплату заработной платы и финансирование других государственных расходов. Дефицит носит относительный характер, он должен иметь финансовые источники покрытия либо путем прямого кредита правительству от Центрального банка, либо путем приобретения Центральным банком государственных ценных бумаг. В любом случае бюджетный дефицит влияет на денежное положение и на эмиссию денег;

экспортно-импортное сальдо торгового баланса. Экспорт способствует увеличению предложения денег, а импорт сокращает их предложение. Активное сальдо торгового баланса – важный элемент денежно-кредитной политики, способствующей увеличению предложения денег;

другие статьи платежного баланса;

Одним из инструментов предложения денег служит прогноз кассовых оборотов, который разрабатывается Центральным банком и его территориальными учреждениями по специальной методике. На основании ожидаемых поступлений денег в кассы банков и их целевого использования определяется достаточность или избыток денег, т.е. эмиссионный результат

Эмиссия денег (по международной терминологии – сеньораж) – это самостоятельная категория, тесно связанная с агрегатом М0 и отражающая прирост этого агрегата. Эмиссия – результат спроса и предложения денег. Если в прогнозируемых кассовых оборотах ожидается повышение выплат денег над их поступлением в кассы банков, то в случае невозможности сокращения денежных выплат предусматривается эмиссия денег.

Для прогнозирования предложения денег некоторые экономисты предлагают использовать денежный мультипликатор:

V = n * B,

n – мультипликатор;

В – денежная база (чистые денежные обязательства Центрального банка)

В свою очередь

В = К + А + К1 + А1,

где К – кредиты Центрального банка правительству (размещенные в центральном банке государственные ценные бумаги);

А – чистые иностранные активы Центрального банка;

К1 – кредиты Центрального банка коммерческим банкам;

А1 – прочие чистые активы.

Денежный мультипликатор зависит от следующих коэффициентов:

отношение резервов коммерческих банков к общей сумме депозитов (срочных и до востребования);

соотношение срочных депозитов и депозитов до востребования (зависит от уровня процентных ставок по срочным депозитам).

Подводя итог, следует выделить элементы формирования денежного предложения. Предложение денег связано с достигнутым уровнем развития экономики, номинальным объемом ВВП, а также возможностями его роста. Формирование предложения денег – это важная сфера денежно-кредитной политики ЦБ. Определяя объемы роста денежной массы М2, ЦБ необходимо принимать во внимание перечисленные выше факторы. Недостаточность денежной массы для экономического оборота определяется слабыми стимулами инвесторов к сбережениям, именно по этой причине медленно развивается безналичный денежный оборот и денег не хватает на обслуживание важнейших циклов воспроизводства. Одной из главных категорий денежного предложения является выручка, т.е. поступление денег на счета в банках.

От умелого управления и регулирования процессов формирования и использования выручки как на макроуровне, так и на микро- и мезоуровне зависит устойчивость денежного обращения.

Итак, подробно исследовав разнообразные функции и эволюцию денег, мы можем сделать соответствующие выводы. Экономическое значение денег трудно переоценить. Без понимания сущности денег и их функций невозможно понимание действия механизмов рыночной экономики, а главное – воздействие на них. Если вы хотите понять, что есть «экономика» и как процессы, протекающие в ней, влияют на жизнь нашего общества, займитесь изучением денег, их сущности и функций. Знание этого вопроса позволяет по-новому взглянуть на многие экономические проблемы, с которыми сталкивается наше общество и даёт шанс попытаться изменить что-то к лучшему, используя свой индивидуальный подход и накопленный учёными опыт.

Деньги – одно из величайших наших изобретений – составляют наиболее увлекательный аспект экономической науки. «Деньги заколдовывают людей. Из-за них они мучаются, для них они трудятся. Они придумывают наиболее искусные способы получить их и наиболее искусные способы потратить их. Деньги – единственны товар, который нельзя использовать иначе, кроме как освободиться от них. Они не накормят вас, не оденут, не дадут приюта и не развлекут до тех пор, пока вы не и тратите или не инвестируете их. Люди почти всё сделают для денег, и деньги почти всё сделают для людей. Деньги – это пленительное, повторяющаяся, меняющая маски загадка».

Деньги можно определить как средство выражения стоимости товаров, меру стоимости, всеобщий эквивалент множества стоимостей товаров. Деньги бывают 3 видов: натуральные, бумажные и безналичные.

Деньги выполняют 4 основные функции: мера стоимости; средство обращения; средство накопления; средство платежа. Оценивая значение денег в жизни общества, необходимо отметить, прежде всего то, что они, во-

Во многих высокоразвитых странах денежные знаки доживают свои последние годы. Если в стране хорошо развита банковская система, правительство пользуется доверием у населения, нет никакой необходимости носить с собой кучи бумажных денег и монет. Можно перейти на безналичный расчет. Это во много раз удобнее и практичнее. Люди могут приходить в магазин с пластиковой пластинкой в кармане, и покупать сколько угодно товаров, если конечно позволяет счет, могут позвонить и заказать товары по телефону или через Internet. Почти все крупные сделки проводятся по безналичному расчету.

Но такой вид расчета может быть перспективным только при стабильной экономике, развитой банковской системе и абсолютному доверию населения государству. Если хоть один из этих компонентов не выполняется, полный переход на безналичную систему просто невозможен. К сожалению, в нашей стране не выполняется ни одно условие. Следовательно, пока не будет доверия к правительству, не будет развита банковская система, и не стабилизируется экономика этот вид расчета крайне не перспективен.

1. В.К. Сенчагов, А.И. Архипова. «Финансы, денежное обращение и кредит». М., «Проспект» 2001 г.

2. А.И. Добрынин, Л.С. Тарасевич. «Экономическая теория» Спб., «Питер» 1999 г.

3. Финансы. Денежное обрашение. Кредит. Учебник/ под ред. Л.А. Дробозиной-Ь-1997.г

4. Курс экономики/ под ред. Проф. Б.А. Райзберга- М. ИНФА. 1999 г.

5. Иохин В.Я. Экономическая теория- М. Юность, 2002 г.

6. Бункина М.К., Семенов В.А. Макроэкономика- М. «Дело и сервис» 2000 г.

7. Экономика/ Под ред. Д.э.н., проф. А.С. Булатова- М- Юность 2002 г.

8. Экономическая теория / Под общ. ред. акад. В.И. Видяпина, А.И. Добрынина и т.д. – М.: ИНФРА, 2000

9. Вахрин П.И. Финансы. Денежное обращение. Кредит. Финансы. – М. 2002 г

10. Косой А.М. Современные деньги // Деньги и кредит. – 2002 г

11. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: в 2 т. Т. 2. – М.: ИНФРА, 2003 г

Зміст (програма) курсу

Тема 1. Зміст і цілі навчання іноземних мов у мовних та інших вищих навчальних закладах (1 год.)

Методика як наука. Зв‘язок методики з лінгвістикою. Методичні закони та закономірності. Функціональні принципи організації процесу навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах.

Поняття про зміст навчання у різних типах вищих навчальних закладів. Взаємозв‘язок і взаємодія категорій "мета", "засіб" і "результат". Цілі навчання у різних типах вищих навчальних закладів.

Навчальний план, типові і робочі програми навчання. Індивідуальний план викладача. Навчально-методична і організаційно-методична робота на кафедрі іноземних мов.

Особливості роботи викладача у мовних, немовних вищих навчальних закладах, на заочних і вечірніх відділеннях, в умовах дистантного навчання та на курсах з іноземних мов.

Тема 2. Система засобів навчання (1 год.)

Засоби навчання як сукупність предметів, явищ, ідей і способів діяльності. Теоретичні, практичні, предметно-образні і мовні засоби навчання.

Підручники і посібники з іноземних мов. Сучасні зарубіжні і вітчизняні навчально-методичні комплекси (НМК). Критерії вибору підручника (посібника, НМК). Алгоритм створення нового підручника, посібника або НМК. Створення індивідуальних і колективних фондів засобів навчання.

Словники. Газети і журнали. Засоби унаочнення. Відеофільми. Аудіозаписи. Роздатковий матеріал. Місце комп‘ютера і, зокрема, Інтернету в сучасному процесі навчання іноземних мов у вищій школі.

Тема 3. Методика підготовки і проведення лекцій і семінарських занять з лінгвістичних дисциплін (1 год.)

Поняття про метод "лекція". Види лекцій. Алгоритм підготовки лекції, її апробація. Читання лекції. Прийоми підтримки уваги під час лекції.

Поняття про метод "семінар". Варіанти підготовки і проведення семінарів.

Тема 4. Практичні заняття з іноземних мов, їх види і структура (1 год.)

Поняття про метод "практична робота". Види практичних занять. Порядок підготовки практичного заняття. Типова структура практичного заняття. Зразки ефективних методів і прийомів на заняттях з практики мови.

Тема 5. Типологія вправ з іноземної мови у вищій школі (1 год.)

Поняття "типологія вправ", "система вправ" і "комплекс вправ". Створення індивідуального фонду вправ. Способи складання нових вправ. Побудова комплексу вправ у конкретних умовах викладання. Ієрархічна організація комплексу вправ. Провідні, допоміжні і факультативні вправи.

Тема 6. Фонетичні вправи, їх зміст, призначення і види. Створення комплексів фонетичних вправ у конкретних умовах викладання (1 год.)

Вимоги до фонетичних умінь у різних умовах викладання.

Аналіз системи звуків іноземної мови. Фази опанування новим фонетичним явищем. Послідовність навчальних дій при вивченні нового фонетичного явища. Ідентифікація фонетичного явища. Усвідомлення артикуляції. Постанова артикуляції. Пробне і тренувальне промовляння.

Вступні (ознайомлювальні, постановні) фонетичні вправи. Тренувальні (імітативні, корективні, диференціюючі) фонетичні вправи. Контрольні і повторювальні фонетичні вправи. Поєднання різних видів вправ у комплекси у різних умовах викладання.

Контроль фонетичних знань, умінь і навичок у різних умовах викладання.

Тема 7. Формування, розвиток і контроль знань лексики, лексичних умінь і навичок. Складання комплексів лексичних вправ (1 год.)

Лексичні знання. Тематична лексика. Спеціальна лексика (лексика спеціальності). Лексичні уміння. Рецептивні і продуктивні лексичні уміння. Вимоги до лексичних знань і умінь у різних умовах викладання.

Номінативна функція лексики. Важливість оволодіння зв‘язками слів і умінням утворювати словосполучення і складні слова.

Лексичні вправи для запам‘ятовування лексичних одиниць. Лексичні вправи для формування сполучень слів.

Поєднання різних видів лексичних вправ у комплекси. Послідовність різних вправ у комплексах лексичних вправ.

Контроль лексичних знань, умінь і навичок у різних умовах викладання.

Тема 8. Формування, розвиток і контроль граматичних знань, умінь і навичок. Складання комплексів граматичних вправ (1 год.)

Організуюча роль граматики у мові. Поняття про механізм стереотипів і його запуск у практичній граматиці. Вимоги до знань, умінь і навичок у різних умовах викладання. Пошук оптимальної послідовності роботи над граматикою у різних умовах викладання.

Види граматичних вправ і їх поєднання у комплекси. Взаємодія лексичних вправ з граматичними.

Контроль граматичних знань, умінь і навичок у різних умовах викладання.

Тема 9. Формування, розвиток і контроль умінь і навичок аудіювання. Складання змісту і комплексів вправ для аудіювання (1 год.)

Аудіювання як одночасне сприйняття тексту, що звучить, пізнавання лексико-граматичного матеріалу у мовленнєвому взаємозв‘язку і розуміння змісту в цілому. Основні операції аудіювання.

Вимоги до умінь і навичок аудіювання у різних умовах викладання.

Місце і роль аудіювання у системі роботи викладача іноземної мови. Різновиди аудитивних вправ. Побудова комплексів аудитивних вправ у різних умовах викладання.

Робота зі спеціальними текстами для розвитку умінь і навичок аудіювання.

Пошук наявних і створення нових матеріалів для аудіювання.

Контроль аудитивних умінь і навичок у різних умовах викладання.

Тема 10. Формування, розвиток і контроль мовленнєвих умінь і навичок. Складання змісту і комплексів мовленнєвих вправ (2 год.)

Вимоги до мовленнєвих умінь і навичок у різних умовах викладання. Співвідношення мовлення викладача і студентів на занятті як один із критеріїв оцінки ефективності роботи над розвитком мовлення. Можливості розвитку побіжності мовлення. Технологія "Швидкий старт".

Сучасні підходи до розвитку мовлення у студентів. Мовлення як мета і засіб навчання. Комунікативна компетенція.

Різновиди вправ для розвитку мовлення. Підготовчі вправи. Власне мовленнєві вправи. Орієнтуючі вправи. Ситуативно-граматичні вправи. Ігрові вправи.

Поєднання мовленнєвих вправ у комплекси для різних умов викладання.

Тема 11. Формування умінь і навичок читання і письма. Складання змісту і комплексів вправ для читання і письма (1 год.)

Вимоги до умінь і навичок читання у різних умовах викладання. Види читання. Вправи на розвиток техніки читання. Вправи на аперцепцію змісту. Вправи на пошук певної інформації при читанні. Вправи на обробку інформації та її передачу у вигляді усного розгорнутого повідомлення або стислого викладу своїми словами. Вправи на переклад при читанні. Поєднання вправ у комплекси у різних умовах викладання.

Читання фахових текстів. Робота зі словниками (паперовими й електронними).

Форми контролю умінь і навичок читання.

Вимоги до умінь і навичок письма у різних умовах викладання. Види писемних робіт. Вправи для розвитку умінь і навичок письма у вищій школі.

Форми контролю умінь і навичок письма.