Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

1.1.Поняття та ознаки нормативно-правових актів.

Основним джерелом права в сучасній Україні є нормативно-правовий акт. Нормативно-правові акти займають особливе місце у системі правових актів. Їх необхідно відрізняти від актів застосування й тлумачення права.

На жаль в Україні на законодавчому рівні чітко не визначено поняття «нормативно-правовий акт». Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права.

Нормативно-правовий акт-це офіційний письмовий документ компетентного суб’єкта права,що встановлює,скасовує,змінює правові норми з метою регулювання суспільних відносин,в якому закріплюються правила поведінки загального характеру,що забезпечуються державою. Він є основним джерелом романо-германської правової сім’ї (правової системи України) і має велику перевагу перед іншими джерелами права.

Ознаки нормативно-правового акту

1. Приймається або санкціонується уповноваженими органами держави(правотворчими органами) і в межах її компетенції або народом (через референдум).

2. Завжди містять нові норми права або змінює(скасовує) чинні,чітко формулює зміст юридичних прав і обов’язків.

3. Приймаються тільки нормотворчими суб' єктами і в межах їх компетенції. В Україні такими суб'єктами є: народ України, Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства, інші органи і посадові особи, визначені Конституцією та за­конодавством України.

4. Приймається з дотриманням певної процедури, основними стадіями якої можуть бути нормотворча ініціатива, розроблення, розгляд, обговорення проектів нормативних актів, прийняття та введення їх у дію.

5. Нормативні акти опрацьовуються з урахуванням правил юридичної техніки. Ці правила передбачають вимоги щодо викорис­тання особливої мови закону (юридичної термінології), прийомів і способів викладення норм права в статтях нормативних актів, юри­дичних конструкцій, юридичних фікцій, приміток

6. Має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити

· Вид акта(закон,указ,постанова…).

· Найменування органу який ухвалив акт(місцевий орган влади,Президент,Кабінет Міністрів України,Верховна Рада України).

· Заголовок.

· Дата ухвалення акта.

· Номер акта.

· Дані про посадову особу,яка підписала акт(Президент України, Прем'єр Міністр України…)

7. Публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов’язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка(в Україні закони публікуються у «Відомостях Верховної Ради України»,газетах «Голос України» та «Юридичний вісник України»;постанови Кабінету Міністрів у збірниках постанов уряду України та газеті «Урядовий кур’єр»;закони і підзаконні акти-у часопису «Офіційний Вісник України»

8. Діє в часі,просторі та щодо певного кола осіб.

9. Є загальнообов’язковим для адресатів.

10. Нормативні акти,як правило,відповідним чином систематизовані,що дозволяє легко віднайти потрібний документ для застосування і реалізації.

11. Має юридичну силу.

Юридична сила нормативно-правового акта-це специфічна властивість нормативно-правових актів,яка відображає їхнє співвідношення і взаємозалежність за формальною обов'язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави.

Нормативно-правові акти

1. Диференційовані, оскільки механізм держави має розгалужену структуру органів з відповідними правотворчими повноваженнями і значним об’єктом інших функцій,які реалізуються шляхом видання юридичних актів;

2. Мають відповідну ієрархію(за умови провідної ролі конституції)оскільки ця система базується на основі різної юридичної сили актів,в результаті чого джерела права нижчих інстанцій знаходяться в залежності стосовно відповідних джерел вищих інстанцій і не можуть їм протиставлятися;

3. Конкретизовані за предметом правового регулювання,суб’єктами виконання і реалізації права,вказівки на яких вміщені в джерелах.

В кожній країні видається велика кількість нормативно правових актів. Наша країна не є винятком. Це пояснюється тим,що нормативно-правові акти:

· Здійснюються різними правотворчими органами держави.

· Мають неоднакову юридичну дію.

· Розповсюджуються на різних суб’єктів.

· Розповсюджуються на різний територіальний простір.

· Видаються в різний період часу.

· Багато актів які приймаються в зв’язку з певними конкретними подіями,або особливими завданнями діяльності державних органів.

1.2.Класифікація та види нормативно правових актів.

Однозначне розуміння видів нормативно-правових актів може дати їх юридична класифікація.

Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю:

Юридична чинність нормативно-правового акта визначається Конституцією і Законом про нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта — це його специфічна властивість мати точно позначене місце в ієрархії інших правових актів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормотворчості.

1. Закони-це нормативно правовий акт,прийнятий в особливому порядку органом законодавчої влади або на референдумі,володіє вищою юридичною силою,та регулює найбільш важливі суспільні відносини.

· Конституція України (Основний Закон держави)

· Закони прийняті на Референдумі

· Закони України

2. Підзаконні-нормативно правові акти-це нормативні акти компетентних органів,що видають на підставі закону,відповідно до закону і для його виконання. Вони містять норми,володіють рядом специфічних ознак,видаються лише уповноваженими органами державної влади у визначеній формі з метою конкретизації та на виконання законів.

· Постанови і розпорядження Верховної Ради України.

· Нормативно-правові акти Президента України-Укази і розпорядження Президента України(є обов'язковими для виконання на всій території України, приймаються у межах президентських повноважень, передбачених конституцією та конституційними законами і при цьому не повинні суперечити Конституції України та законам України). За своєю природною діяльністю діляться на нормативні і не нормативні. Ненормативні укази не містять норм права і відносяться до числа актів застосування права. За допомогою указів законодавчого характеру Президент у разі необхідності вносить зміни до діючих законодавчих актів. Всі укази за юридичною силою стоять після законів.

Укази і розпорядження Президента набирають чинності через 10днів після їх офіційного оприлюднення,якщо інше не визначено самими актами,але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.[1]

3. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України- є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінету Міністрів України у межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження,які є обов’язковими що до виконання. Постанови переважно носять загальний характер і є нормативно-правовими актами,а розпорядження,як правило,приймаються з конкретних питань і не мають нормативного характеру. Постанови і розпорядження,які не визначають права та обов’язки громадян,набирають чинності з моменту їх прийняття,якщо більш пізній термін набрання ними чинності не передбачений цими актами.[2]

4. Нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади-накази,інструкції,положення,правила…

Накази-розпорядчі документи оперативного характеру, якими, як правило, затверджуються або скасовуються інші підзаконні нормативно-правові акти або продовжується строк їх дії. Накази бувають як нормативні,так і індивідуальні. Наказ є найкатегоричнішою регламентуючою формою передачі рішення. Він зобов'язує підлеглих точ­но виконати передане рішення в установлені строки й може передбачати можливі санкції в разі його невиконання. Наказ може вказувати, як слід діяти, а як не слід.

Інструкції-називаються акти управління, що визначають порядок здійснення певних дій, робіт тощо. Вони видаються й діють у зв'язку з виданням закону або акта управління, що потребують встановлення порядку їх виконання. Інструкції можуть бути більш або менш докладними. Вони мають не обмежуватися визначенням засобів і способів дій, а визначати кінцеві цілі таким чином, щоб виконавці могли в разі необхідності творчо їх інтерпретувати відповідно до задуму того, хто видав інструкцію. Необхідний ступінь деталізації інструкції здебільшого залежить від ступеня кваліфікації тих, кому її адресовано. Інструкції завжди є нормативними.

Положення-закріплюють правове становище, структуру, функції і компетенцію певної державної організації, установи, підприємства.

Нормативно-правові акти державних адміністрацій-розпорядження Голови адміністрації,накази керівників відділів і управлінь.

Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування-рішення відповідної ради,розпорядження сільського,селищного голови,рішення виконавчого комітету відповідної ради.

Незважаючи на те, що в нормативному правовому регулюванні суспільних відносин головне й визначальне місце займає закон, підзаконні акти теж мають дуже важливе значення у житті будь-якого суспільства, відіграючи допоміжну і деталізуючу роль.

Відповідно до Конституції України повноваження з прийняття підзаконних нормативно-правових актів закріплені за Президентом України, Кабінетом Міністрів України,міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. У обмеженому обсязі та у випадках, передбачених конституцією і законами України, право підзаконної правотворчості має Верховна Рада та Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевих державних адміністрацій,органи місцевого самоврядування та їх посадові особи.

1. Види нормативно-правових актів за суб’єктами нормотворчості

· Прийняті народом у порядку референдуму.

· Міністерством.

· Парламентом(Верховною Радою України)

· Урядом(Кабінетом Міністрів України)

· Органом місцевого самоврядування

· Головою державної адміністрації.

· Територіальною громадою.

2. Види нормативно-правових актів за обсягом і характером дії.

· Акти загальної дії(поширюють чинність на все населення країни:Конституція України,Закон України «Про податок з доходів фізичних особі»)

· Акти спеціальної дії(поширюють чинність на певну категорію осіб:пенсіонери,військовослужбовці,жертви політичних репресій)

· Акти виняткової (виключної)дії(поширюють чинність на певне коло суб’єктів за їх належністю до громадянства:Закон України «Про вибори органів влади», «Органів місцевого самоврядування"

3. Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення держави.

· Акти встановлення норм права.

· Акти заміни норм права.

· Акти скасування норм права.

4. Види нормативно-правових актів за їх галузевою належністю.

· Цивільні(Цивільний кодекс України)

· Адміністративні(Кодекс України про адміністративні правопорушення)

· Міжнародні.

· Публічні.

· Виправно-трудові.

· Кримінальні(Кримінальний кодекс України)

5. Види нормативно-правових актів за зовнішньою формою вираження.

· Закони.

· Постанови.

· Укази.

· Рішення.

· Накази.

· Розпорядження.

6. Види нормативно-правових актів за часом дії

· Постійні - діють буз обмеження строку;

· Тимчасові - діють з обмеженням строку.

Найбільш поширеною вважається класифікація нормативних актів за їх юридичною силою.

Висновки до I розділу: Отже,з першого розділу нам стає зрозуміло,що собою являє нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ компетентного суб’єкта права,що встановлює,скасовує,змінює правові норми з метою регулювання суспільних відносин,в якому закріплюються правила поведінки загального характеру,що забезпечуються державою. Та яке місце він посідає в державі. У нашій правовій системі нормативно-правовий акт є основним джерелом права.

В цьому розділі вдалося розкрити основні ознаки нормативно-правового акта,та визначити найголовніші притаманні йому риси. Особливо для мене головною ознакою нормативно правового акта є те,що він діє на всіх адресатів,тобто поширюється на всіх осіб, має юридичну дію та загальний характер. Нормативно-правовий акт найбільш чітко, повно і однозначно формулює права і обов'язки суб'єктів суспільного життя;дає можливість найшвидше довести зміст норм права до суб’єктів суспільного життя.