|
Читайте также: |
1 ступінь- Інтермітуюча БА.
Лікування симптоматичне, за потребою: інгаляційні ß2- агоністи короткої дії у разі необхідності (за наявності симптомів)- перший вибір. Профілактичний прийом перед фізичним навантаженням або перед ймовірним впливом алергену. Інші бронхолітики: інгаляційні холінолітики короткої дії, оральні ß2- агоністи короткої дії, ксантини короткої дії,- мають більш повільний початок дії та ⁄або більший ризик розвитку небажаних проявів.
Якщо є потреба в бронхолітиках більше 1 разу на тиждень на протязі більше 3-х місяців, або якщо ФЗД в періоди між загостреннями не повертається до норми треба переглянути ступінь тяжкості, можливо, у пацієнта легка персистуюча БА.
2 ступінь- Легка персистуюча БА
Лікування – симптоматична терапія плюс один контролюючий засіб: щоденне регулярне лікування протизапальними засобами для досягнення і підтримання контролю БА. Перевагу надають призначенню інгаляційних ГКС в низьких добових дозах: бекламетазон 200-500 мкг, будесонід 200-400 мкг, флютиказон 100-250 мкг, мометазон фуроат – 200-400 мкг.Добова доза може бути призначена за 1прийом для деяких з них.
Альтернативні контролюючі медикаменти: кромони, модифікатори лейкотриєнів (зафірлукаст 20-40 мг 2 р на добу, монтелукаст -10 мг 1 раз на добу) – менш ефективні ніж інгаляційні ГКС, пролонгованої дії ксантини (теопек, теодур, теотард, ретафіл)- мають слабку протизапальну дію, застосування пов′язано із значними побічними ефектами.
3 ступінь- Середньої тяжкості персистуюча БА
Лікування симптоматична терапія плюс один або два контролюючі засоби.
Щоденне регулярне лікування протизапальними засобами для досягнення і підтримання контролю БА.
Рекомендується поєднаний прийом інгаляційних ГКС в низьких дозах та інгаляційних ß2- агоністів пролонгованої дії (сальметерол, формотерол), як в окремих до ставкових пристроях, так і в фіксованій комбінації(флютиказон + сальметерол - серетид, формотерол+ будесонід- симбикорт). Фіксована комбінація в одній лікарській формі інгаляційного ГКС і інгаляційного ß2- агоністу пролонгованої дії покращує комплайєнс (зручний шлях доставки ліків, зазвичай кращі фармакоекономічні показники). Необхідно пам′ятати, що ß2- агоністи пролонгованої дії в монотерапії без інгаляційного ГКС не призначаються!
Інший вибір- призначення середніх добових доз (бекламетазон 500-1000мкг, будесонід-400-800мкг, флютиказон- 250-500 мкг, мометазон фуроат- 400-800мкг) або високих добових доз інгаляційних ГКС (бекламетазон 1000-2000мкг, будесонід800-1000мкг, флютиказон-500-1000 мкг, мометазон фуроат-800- 1200мкг).
Інший вибір- комбінація інгаляційних ГКС в низьких дозах з модифікаторами лейкотриєнів, або з ксанттинами пролонгованої дії (більший ризик розвитку побічних ефектів).
4 ступінь – Тяжка персистуюча БА
Лікування: симптоматична терапія плюс два або більше контролюючі засоби. Переваги має поєднаний прийом інгаляційних ГКС в середніх – високих добових дозах в комбінації з інгаляційними ß2- агоністами пролонгованої дії, можливо в одній лікарській формі.
При недостатній ефективності цієї комбінації додаткове призначення модифікаторів лейтриєнів та ⁄ або ксантинів пролонгованої дії.
У разі необхідності при тяжкій неконтрольованої астмі ефективним є призначення препарата рекомбінантних людських антитіл до IgE (омалізумаб).
При низькому клініко- функціональному ефекті оральних ГКС (преднізолон 30-40 мг на добу), виражених системних побічних ефектах їх застосування, відсутності ефекту від інших препаратів, призначається спаринг- терапія із застосуванням імуносупресантів (метотрексат, циклоспорин А, препарати золота) це лікування мало ефективно, а побічні ефекти може бути важким. Необхідно пам′ятати, що важка для лікування персистуюча БА, може бути вісником недіагностованих, небезпечних для життя захворювань (синдром Чардж- Стросса, інші форми системних васкулітів), які потребують відповідних схем лікування.
Дата добавления: 2015-02-22; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |