Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Лабораторні аналізи та інструментальні методи.

▪ Загальний клінічний аналіз крові

▪ Загальний клінічний аналіз мокротиння

Біохімічні аналізи крові

▪Мікробіологічне дослідження

Серологічна діагностика

ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція)

Дослідження плеврального випоту

Насиченість крові киснем або гази артеріальної крові

▪Рентгенографія органів грудної клітки

Фібробронхоскопія з міні-БАЛ або аспірацією

Трансторакальна біопсія.

ЕКГ

Рентгенографія органів грудної клітки є найбільш важливим діагностичним дослідженням хворих на НП. Ії необхідно виконувати в двох проекціях. (задньопередня та бокова). з метою підвищення інформативності цього методу обстеження. Для пневмонії характерне виявлення вогнищево- інфільтративних змін в легенях у поєднанні з відповідною симптоматикою інфекції ніжніх ди хальних шляхів. Необхідно проведення диференціальної діагностики з іншими захворюваннями Ступінь вираженості рентгенологічних змін (поширеність інфільтрації, наявність або відсутність плеврального випоту, порожнини розпаду) відповідає ступеню тяжкості перебігу захворювання. Проведення додаткових рентгенологичних досліджень (рентгенотомографії, комп′ютерної томографії – КТ) доцільне для диференціальної діагностики при ураженнях верхніх часток легень, лімфатичних вузлів, середостіння, при зменшенні об′єму частки легені, у разі припущення абсцедування, а також за неефективності попередньої антибактеріальної терапії.

Клінічний аналіз крові є обов′язковим в обстеженні хворих на пневмонію, але не дозволяє визначити збудника пневмонії. Однак лейкоцитоз вище 10-12∙10 9 ⁄л

Свідчить про вискоку ймовірність бактеріальної інфекції., а лейкопенія нижче 3 ∙10 9 ⁄л або лейкоцитоз вище 25∙10 9 ⁄л є непрятливими прогностичними ознаками.

Біохімічні аналізи крові (функціональні тести печінки, нирок глікемія та ін0 ненадають якої- небудь специфічної інформації, однак за наявності відхилень від нормальних значень свідчить про ураження ряду органів⁄ систем, що має певне клінічне тат прогностичне значення

Мікробіологічне дослідження спрямоване на виявлення збудника в матеріалі, отриманому з вогнища інфекціїю Матеріал для дослідження необхідно забирати до початку антибактеріальної терапії.. Стандартними методами дослідження є бактеріоскопія пофарбованих за Грамом мазків мокротиння та засів мокротиння, яке отримане при глибокому відкашлюванні. Проведення цих досліджень є обов′язковим при лікуванні хворих з тяжким перебігом НП і необов′язковим при нетяжкому перебігу захворювання.

Матеріал, який отриманий під час проведення бронхоальвеорлярного лаважду та бюронхосокпії, має високу діагностичну цінність лише за умови використання «захищених» щіток. Матеріал трантрахеального аспірату, мазки з інтубаційних трубок, зіва і трахеостоми мають низьку діагностичну цінність.

Під час збору та дослідження мокротиння слід дотримуватися таких правил:

Мокротиння необхідно збирати до початку антибактеріальної терапії, краще вранці до їди, після ретельного полоскання порожнини рота кип′яченою водою;

Пацієнт повинен бути проінструктований щодо необхідності отримання вмісту нижніх дихальнихз шляхів, але не рото- або носоглотки;

Перед початком мікробіологічного дослідження мокротиння необхідно провести бактеріоскопію мазків, пофарбованих за Грамом. За наявності в мазках менше 25 лейкоцитів та більше 10 епітеліальних клетин в полі зору (при дослідженні не менше 8-10 полів зору при малому збільшенні)подальше дослідження недоцільно,. Оскільки у цьому випадку з високою вірогідностю можна стверджувати, що матеріал, який вивчають, є вмістом ротової порожнини.

Визначення у мазках значної кількості грам негативних або грампозити в них мікроорганізмов з типовою морфологією (грампозитивні ланцетовидні диплококи- S. pneumoniae, скупчення грампозити вних коків у вигляді грон- S/ aureus, грамненативні кокобацили - H.influenzae)

Діагностичну цінність результаті в мікробіололгічнгого дослідження мокротиння оцінюють як високу, якщо кількість виявленого в ньому потенційного збудника захворювання становить 106. колонієутворювальних одиниць (КУО) ⁄мл або більше. Інтерпретацію результатів бактеріоскопії або засіву мокротиння слід проводити з урахуванням клінічних даних.

У разі тяжкого перебігу захворювання у пацціента та неможливості отримати придатні для дослідження зразки мокротиння, за підозри на туберкульоз легень, при відсутності продуктивного кашлю, за наявності обструктивної пневмонії на тлі бронхогенної карциноми, при аспірації чужорідного тіла в бронхи і т.п., слід застосувати інвазивні мет оди діагностики: фібробронхоскопію з міні-БАЛ або аспірацією, трансторакальну біопсію, та ін. Застосування інвазивних методів дослідження є доцільним у хворих, які перебувають на штучній вентиляції легень.