|
Читайте также: |
▪ Загальний клінічний аналіз крові
▪ Загальний клінічний аналіз мокротиння
Біохімічні аналізи крові
▪Мікробіологічне дослідження (обов′язково дослідженню підлягають кров хворого для одержання гемокультури, а також патологічний матеріал, отриманий з вогнища інфекції, тобто з дистальних відділів бронхіального дерева й альвеол).
Серологічна діагностика
ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція)
Дослідження плевральної рідини
Насиченість крові киснем або гази артеріальної крові
▪Рентгенографія органів грудної клітки в двох проекціях, задньопередній та боковій), рентгенотомографія, КТ.
Фібробронхоскопія з міні-БАЛ або аспірацією
Трансторакальна біопсія.
ЕКГ
Антибактеріальна терапія ГП
Принципи антибактеріальної терапії хворих на ГП
▪Чим тяжчий перебіг ГП, тим більш широкий і тяжко прогнозований спектр патегенів.
▪Чим триваліший період перебування хворого в лікарні і у ВРІТ, тим частіше зустрічається полімікробна інфекція і тим більшеа ймовірність наявності мультирезистеннтних штам ів патогенів.
Принцип ескалації («збільшення») передбачає вибір для початкової терапії антибактеріальних препаратів з вузьким спектром дії, з на ступним розширенням спектра охоплення мікрофлори у випадку неефективності проведеної терапії. Режим ескалації, очевидно, ефективний при інфекціях, які не загрожують життю хворого, коли можна дочекатися результатів посіву і проводити «цілеспрямовану» терапію.
Принцип деескалації («зниження») застосовують за наявності інфекції, що загрожує життю хворого, коли починають лікування («стартова терапія») з одного чи більше антибіотиків широго спектра, а після ідентифікації збудника і ви значення чутливості вирішують питання про можливу зміну антибіотика на препарат з більш вузьким спектром дії. Режим деескалації комбінує у собі сильну антибактеріальну дію і високу вартість тому, при виборі цього режиму, необхідно бути впевненим у вірності встановлення діагнозу ГП.
Таблиця 6. Емпірична антибактеріальна терапія хвори х на «ранню» ГП без факторів ризику наявності полірезистентностних штам ів збудників
| Ймовірний збудник | Препарат вибору |
| S.pneumoniae, H.influenzae, метицилінчутливий S.aureus(MSSA), грамнегатитвні бактерії кишкової групи зі звичайной чутливістю до антибіотиків: E. coli, K.pneumoniae, Enterobacter spp., Proteus spp., S.marcescens | Цефтриаксон або фторхінолон Ш-1У покоління або захищений амінопеніцилін (амоксицилін ⁄клавуланова кислота, ампицилін ⁄ сульбактам), або карбапенем (меропенем, іміпенем). |
Таблиця 6. Емпірична антибактеріальна терапія хвори х на «ранню» ГП з факторами ризику наявності полірезистентностних штам ів збудників
| Ймовірний збудник | Препарат вибору |
| Грамнегатитвні бактерії Pseudomonas aeruginosa K.pneumoniae Actinobacter spp. L.pneumophilla Грамнегативні коки Резистентний до метициліну S.aureus (MSSA) | Цефалоспорін з антисиньогнойною активністю (цефепім, цефтазидим) або карбапенем (іміпенем, меропенем), або захищений ß- лактам (піперацилін ⁄тазобактам) + фторхінолон із синьогнойною активністю або аміноглікозид (амікацин,гентаміцин, тобраміцин) + лінезолід або ванкоміцин (за наявності факторів ризику MRSA чи висока частота нозокоміальних інфекцій у даному стаціонарі). |
Таблиця 7. Антибактеріальна терапія для лікування хворого на ГП встановленої етіології
| Ймовірний збудник | Препарат вибору | Альтернативний препарат |
| E. coli (ESBL-) | Цефалоспорин Ш-1У покоління чи інгібіторзахищени й пеніцилін або фторхінолон | Карбапенем |
| E. coli (ESBL+) | Карбапенем | Фторхінолон чи цефоперазон ⁄ сульбактам ± аміноглікозид |
| K.pneumoniae(ESBL-) | Цефалоспорин Ш-1У покоління чи інгібіторзахищени й пеніцилін або фторхінолон | Карбапенем ± аміноглікозид |
| K.pneumoniae(ESBL+) | Карбапенем | Фторхінолон чи цефоперазон ⁄ сульбактам ± аміноглікозид |
| Enterobacter spp. Morganella spp. Serratia spp. | Цефепім | Карбапенем або фторхінолон ± аміноглікозид |
| Pseudomonas aeruginosa | Цефепім чи цефтазидим чи цефоперазон + аміноглікозид або ципрофлоксацин чи левофлоксацин | Ципрофлоксацин чи левофлоксацин чи карбапенем ± аміноглікозид |
| Acinetobacter spp. | Цефоперазону сульбактам чи карбапенеми ± аміноглікозид | Цефепім чи цефтазидим чи фторхінолон+ аміноглікозид |
| S.maltophila | Лінезолід | |
| Метицилінчутливий S.aureus(MSSA) | Оксацилін, цефазолін, амоксицилін ⁄ клавуланова кислота | Фторхінолон чи кліндаміцин |
| Метицилінрезистентний S.aureus(MSRA) | Лінезолід | Ванкоміцин чи ко-тримоксазол + рифампіцин чи фторхінолон |
| S.pneumoniae | Цефотаксим або цефтриаксон чи цефепім | Левофлоксацин чи моксифлоксацин чи амоксицилін ⁄ клавуланова кислота |
| Legionella spp. | Ципрофлоксацин, левофлоксацин, чи моксифлоксацин | Еритроміцин + рифампіцин |
Традиційна тривалість анти бактеріальної терапії хворих на ГП складає, як правило 14-21 день. Збільшеність ії тривалості може призвести до суперінфекції полірезистентнтними госпітальними збудниками.
Дата добавления: 2015-02-22; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |