Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Схема балансу

Основною властивістю балансового узагальнення є рівність вартсних підсумків активу і пасиву. Вона випливає з того, що і в активі і в пасиві балансу показуються ті самі ресурси підприємства, виражені в єдиному грошовому вимірнику, але згруповані за різними ознаками: в активі за видами, у пасиві-джерелами формування. Тобто підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов”язань та власного капіталу. Загальний підсумок показників активу і пасиву балансу називають вадютою бухгалтерського балансу.

Перший розділ активу балансу-„Нематеріальні активи” включає нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції,довгострокова дебіторська заборгованість, тобто ті ресурси, які утворюються підприємством з метою їх подальшого використання протягом періоду більше одного року(або більше одного операційного циклу, якщо він перевищує рік). Під операційним циклом розуміють проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленоїз них продукції (товарів, послуг).

Другий розділ-це оборотні активи, або кошти та їх еквіваленти, необмежені в використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 – місяців з дати балансу. До них відносять:-виробничі запаси, залишки незавершеного виробництва, запаси готової продукції. Векселя отримані, поточні фінансові інвестиції. Грошові кошти(у національній та іноземних валютах) та їх еквіваленти.

Третій розділ активу „Витрати майбутніх періодів” відображають витрати, що мали місце протягом поточного чи попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Перший розділ пасиву балансу містить дані про суми статутного і пайового капіталу, про додатково вкладений капітал, про резервний капітал, про суми нерозподіленого прибутку(непокритого збитку), а також відомості про неоплачений та вилучений капітал.

У другому розділі пасиву „Забезпечення наступних витрат і платежів” відображені нараховані в звітному періоді майбутні витрати та платежі (оплата майбутніх відпусток, гарантійні зобов”язання тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отримані з бюджету та інших джерел.

У третьому розділі пасиву „Довгострокові зобов”язання” відображаються довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов”язання, інші довгострокові зобов”язання, а також відстрочені податкові зобов”язання, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базою оцінки.

У четвертому розділі пасиву балансу „Поточні зобов”язання” відображаються короткострокові кредити банків, векселя видані, кредиторська заборгованість за товари(роботи, послуги), а також поточні зобов”язання за отриманими авансами, розрахунками з бюджетом, позабюджетними платежами, з оплати праці, за розрахунками з учасниками иа іншими поточними зобов”язанням(тобто зобов”язаннями погашеними протягом операційного циклу чи до 12 місяців).

П”ятий розділ пасиву „Доходи майбутніх періодів” включає доходи, отримані протягом поточного чи попередніх звітних періодів, які відносяться до наступних звітних періодів.

Ресурси підприємства постійно переходять з однієї форми в іншу при участі в господарських операціях, тобто постійно відбувається зміна статей балансу, але рівність статей в загальному залишається рівною.

З точки зору теорії бухгалтерського обліку, всі господарські операції, що викликають відповідні зміни в балансі, можна поділити на чотири типи.

Перший тип-активний. Операції торкаються лише статей активу балансу. Пасив не змінюється. При цьому одні статті активу збільшуються, другі зменшуються на ту суму. Валюта балансу не міняється. Математично це можна виразити так:

А+х-х=П, де А-актив балансу, П-пасив балансу, х-сума господарських операцій.

Другий тип-пасивний. Операції торкаються лише статей пасиву балансу. Актив не змінюється. При цьому одні статті пасиву збільшуються, другі зменшуються на ту суму. Валюта балансу не міняється. Математично це можна виразити так:

А =П+х-х,

Третій тип-активно-пасивні в сторону збільшення. Дані операції торкаються як статей активу так і статей пасиву балансу, Обидві статті збільшуються, як за активом так і пасивом. Рівність грошових сум активу та пасиву зберігається. Математично це можна виразити так:

А+х =П -х,

Четвертий тип-активно-пасивні у бік зменшення.

Дані операції стосуються як статей активу так і статей пасиву балансу, Обидві статті зменшуються, як за активом так і пасивом. При цьому зменшується валюта балансу як за активом, так і пасивом.Рівність грошових сум активу та пасиву зберігається. Математично це можна виразити так:

А-х =П-х,

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновки:

-кожна господарська операція при відображенні її у балансі може бути віднесена до одного з чотирьох типів змін;

-кожна господарська операція відображається обов”язкова за двома статтями балансу;

-валюта активу та пасиву змінюється у тих випадках, коли операції торкаються і активу і пасиву;

-не буває порушень рівноваги балансу за рахунок операцій, що зменшують актив і збільшують пасив;

-рівність валюти активу і пасиву балансу зберігається після відображення кожної господарської операції.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві.

Питання організації бухгалтерського обліку відносяться до компетенції його власника (власників) чи уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів, і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації. Керівник підприємства залежно від розмірів підприємства. Його організаційної структури, системи управління, обсягів роботи може:

-створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером

-ввести до штату підприємства посаду головного бухгалтера

-користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, котрий займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи

-вести бухгалтерський облік на договірних засадах з централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою

-вести бухгалтерський облік та складати звітність особисто, якщо підприємство не зобов”Рязане оприлюднювати свою звітність.

Існує дві форми організаційної побудови апарату облікової служби на підприємстві:

-централізована

децентралізована

При централізованій формі весь апарат бухгалтерської слуби як методично так і адміністративно підпорядкований одному керівникові-головному бухгалтеру.

При децентралізованій формі організаційної побудови частина апарату бухгалтерії з методичних питань підпорядкована головному бухгалтеру, а з адміністративних питань-господарському керівнику(начальнику цеху, виробництва тощо)

Організаційна побудова апарату облікової служби багато в чому залежить від її структури.

Структура апарату бухгалтерії виражає форму організації взаємодії виконавців, які безпосередньо зайняті бухгалтерським обліком в системі управління підприємством і може будуватися за ознаками:

-предметна

виробнича

Предметна структура облікового апарату передбачає виділення окремих відділів або облікових груп відповідно до найважливіших ділянок облікового процесу:

-облік коштів, матеріальних цінностей, праці й заробітної плати, облік виробництва і калькуляції продукції, облік розрахуеків і реалізації.

Виробнича структура облікового апарату передбачає виділення окремих виробництв, ділянок, технологічно пов”язаних між собою:-облік транспорту, основного і допоміжного виробництв у промисловості, облік капітального будівництва.

На великих підприємствах зі значним обсягом облікових робіт, як правило застосовується предметна структура, яка більш оперативна в веденні обліку і звітності, спеціалізації та підвищення рівня кваліфікації облікових кадрів.

Бухгалтерії таких підприємств можуть мати такі відділи:

-фінансово-розрахунковий

-праці та заробітної плати

-матеріального обліку

-виробництва і калькуляції

-готової продукції та реалізації

зведено-балансовий(облік валових доходів та витрат, фінансових результатів, балансу)

Функції кожного облікового працівника в структурі облікового апарату, його обов”язки, відповідальність і права визначаються службовоми характеристиками та посадовими інструкціями.

За умови сформованої структури бухгалтерського апарату підприємства та розподілу обов”язків між окремими його працівниками організовується документооборот, тобто шлях проходження документа від його складання до здачі в архів. Графік документообороту затверджується головним бухгалтером, який здійснює контроль за його дотриманням.

2.

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами на які покладено обов”язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забеспечувати порівняність облікової інформації. Однак, підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийняті для нього форми ведення обліку.

Облікову політику підприємство вибирає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом з обов”язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової звітності, організації роботи бухгалтерської служби.

Внесення змін до наказу протягом року не допускається. Будь-яка зміна положень облікової політики має бути обгрунтована і відображена у пояснювальній записці до річного звіту підприємства.

Наказ може містити такі розділи:

-нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку

-техніка бухгалтерського обліку

-організація бухгалтерського обліку.

Перший розділ відображає:-нормативну базу, що регулює методологію, техніку та організацію бухгалтерського обліку та складання звітності(вказують основні документи якими слід керуватися)

-зміни облікової політики, межі операційного циклу, порядок оцінки необоротних активів, терміну функціонування, нарахування і відображення аморптизації, порядок обліку та методи оцінки запасів і транспортно-заготівельних витрат, види створюваних резервів, визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку.

Другий розділ-вказують робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік(план) документообороту, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів, організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю, перелік та порядок складання і подання оперативної бухгалтерської звітності та статистичної звітності, стан та розвиток комп”ютерного обліку.

Третій розділ визначає організаційну структуру бухгалтерської служби(апарату бухгалтерії) встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії, взаємовідносини централізованої бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів, визначають напрями соціального розвитку апарату бухгалтерії.

При формуванні облікової політики вибирають як правило тільки один варіант із кількох, пердбачених нормативними документами.