Читайте также:
|
|
Під тренінговими групами у наш час розуміють всі спеціально створені малі групи, учасники яких при сприянні ведучого-психолога
входять у своєрідний досвід інтенсивного спілкування, орієнтований на надання допомоги кожному в рішенні різноманітних психологічних проблем і в самовдосконаленні (зокрема, у розвитку самосвідомості).
Груповий психологічний тренінг являє собою сукупність активних методів практичної психології, які використовуються з метою формування навичок самопізнання й саморозвитку. При цьому тренінгові методи можуть застосовуватися як у рамках клінічної психотерапії при лікуванні неврозів, алкоголізму й ряду соматичних захворювань, так і в роботі із психічно здоровими людьми, що мають психологічні проблеми, з метою надання їм допомоги в саморозвитку.
В наш час у літературі й практичній роботі термін «тренінг» трактується набагато ширше, ніж він розумівся всього лише кілька років тому. Так, відомий фахівець в області нейролінгвістичного програмування й акмеології А.П. Ситников дає таке визначення тренінгу: «Тренінги (навчальні ігри) є синтетичною антропотехнікою, яка сполучує у собі навчальну й ігрову діяльність, які проходять в умовах моделювання різних ігрових ситуацій».
Специфічними рисами тренінгів, що дозволяють виділяти їх серед інших методів практичної психології, є:
• дотримання ряду принципів групової роботи;
• націленість на психологічну допомогу учасникам групи в саморозвитку, при цьому така допомога поступає не тільки (а часом і не стільки) від ведучого, скільки від самих учасників;
• наявність більш-менш постійної групи (звичайно 6-15 осіб), що періодично збирається на зустрічі або працюючої безупинно протягом двох-п'яти днів (так звані групи-марафони, інтенсиви);
• певна просторова організація (найчастіше — робота в зручному ізольованому приміщенні, учасники більшу частину часу сидять у колі);
• акцент на взаєминах між учасниками групи, які розвиваються й аналізуються в ситуації «тут і тепер»;
• застосування активних методів групової роботи;
• об'єктивація суб'єктивних почуттів і емоцій учасників групи відносно один одного й відбувається в групі, вербалізована рефлексія;
• атмосфера розкутості й волі спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки.
Правила роботи груп:
1. Спілкування на основі довіри.
2. Спілкування за принципом «тут і тепер» (актуальні переживання).
3. «Я-висловлювання ».
4. Щирість спілкування.
5. Конфіденційність того, що відбувається в групі.
6. Визначення сильних сторін особистості.
7. Неприпустимість безпосередніх оцінок людини.
8. Активна участь у тому, що відбувається.
9. Повага до того, хто говорить.
Тренінги, будучи формою практичної психологічної роботи, завжди відбивають своїм змістом певну парадигму того напрямку, поглядів якого дотримується психолог, який проводить тренінгові заняття. Таких парадигм можна виділити декілька:
1. Тренінг як своєрідна форма дресури, при якій твердими маніпулятивними прийомами за допомогою позитивного підкріплення формуються потрібні патерни поведінки, а за допомогою негативного підкріплення «затираються» шкідливі, непотрібні, на думку ведучого;
2. Тренінг як тренування, у результаті якої відбувається формування й відпрацьовування вмінь і навичок ефективної поведінки;
3. Тренінг як форма активного навчання, метою якого є, насамперед, передача психологічних знань, а також розвиток деяких умінь і навичок;
4. Тренінг як метод створення умов для саморозкриття учасників і самостійного пошуку ними способів рішення власних психологічних проблем.
Парадигми розташовані в списку за ступеням зменшення рівня маніпулятивності ведучого й зростання відповідальності за те що відбувається на тренінгу й усвідомленості учасників групи.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 200 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |