Читайте также:
|
Психологічна корекція визначається як спрямований психологічний вплив на ті або інші психологічні структури з метою забезпечення повноцінного розвитку й функціонування особистості.
Термін «корекція психічного розвитку» як позначення певної форми психологічної діяльності вперше виник у дефектології стосовно варіантів аномального розвитку. Там він означає виправлення недоліків, відхилень у розвитку дитини. У психології психокорекція стала трактуватися як сукупність мір психологічного впливу, спрямованих на доформування відсутніх психічних функцій, а також усунення відставання, відхилень, порушень психічного розвитку. Надалі в міру розвитку прикладної вікової психології відбулося розширення сфери додатка поняття «корекція» на область нормального психічного розвитку. Психокорекцією у цей час стали називати ледве чи не будь-який прояв активності психолога-практика, що виходить за рамки діагностики.
Близьким за змістом є термін «компенсація» - врівноважування, вирівнювання, розвиток порушених функцій і перебудова для заміщення порушених, у результаті чого усуваються нерівномірності психічного розвитку.
Термін «корекція» має на увазі цілеспрямований психологічний вплив «зверху», щоб привести психічний стан людини у відповідність із заздалегідь відомою «нормою психічного розвитку». Це означає зовнішнє, стороннє втручання, часом досить тверде, у ті або інші психічні прояви людини (залежно від змістовно-психологічної спрямованості в рамках нормального онтогенетичного розвитку різниться корекція розумового розвитку, корекція розвитку особистості, корекція й профілактика розвитку невротичних станів і неврозів).
Як вказує Г. С. Абрамова (1994), здійснення психокорекційної роботи може відбуватися в трьох найважливіших позиціях:
1. «Роби як я!» (психолог бере відповідальність на себе й пропонує досить тверду схему роботи);
2. «Давай зробимо разом!» (психолог ділиться відповідальністю із клієнтом);
3. «Вибирай із цих способів сам!» (клієнтові пропонується самому взяти відповідальність за себе).
Не слід категорично затверджувати безумовну перевагу якої-небудь однієї позиції в порівнянні з іншими. Конкретні завдання, що виникають у ході психокорекційної роботи, диктують вибір тактики й стратегії професійної діяльності практичного психолога.
Поняття психокорекції, тісно пов'язане з поняттям норми психічного розвитку. Оскільки «норма» того або іншого віку, тих або інших психічних функцій досить часто трактується дослідниками по-різному, ті границі «нормального» не є в науці чітко певними. У зв'язку з відносністю поняття «норма» виникає питання про можливі шляхи здійснення психокорекційної роботи. Стратегічно можна позначити два основних підходи:
1. Реалізація корекції як приведення до середньої норми, обумовленої статистично, на основі виробленій єдиної для всіх «універсальної» психотехнології;
2. Надання психологічної допомоги, орієнтованої на індивідуальні особливості людини, її специфічні можливості й, у цілому, на унікальність її психічного й особистісного розвитку.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 101 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |