Читайте также:
|
Під психотерапією в цей час прийнято розуміти широку область наукової й практичної діяльності фахівців (медиків, психологів і ін.), усередині якої є в наявності велика кількість різноманітних теоретико-методичних підходів. Можна говорити про існування медичної, психологічної, соціологічної й філософської моделей психотерапії. У вузькому змісті слова (медична модель) психотерапія розуміється як комплексний лікувальний вербальний і невербальний вплив на емоції, судження, самосвідомість людини при багатьох психічних, нервових і психосоматичних захворюваннях.
В останні роки умовно розрізняють клінічно орієнтовану психотерапію, спрямовану переважно на зм'якшення або ліквідацію наявної симптоматики, і особистісно-орієнтовану психотерапію, яка прагне допомогти людині змінити своє відношення до соціального оточення й до власної особистості.
Розширювальне розуміння області психотерапії закріплено в Декларації по психотерапії, прийнятою Європейською асоціацією психотерапії в Страсбурзі в 1990 році. У цій декларації зафіксоване наступне:
1. Психотерапія є особливою дисципліною з області гуманітарних наук, заняття 
якою являє собою вільну й незалежну професію;
2. Психотерапевтичне втручання вимагає високого рівня теоретичної й клінічної підготовленості;
3. Гарантованим є розмаїтість психотерапевтичних методів;
4. Освіта в області одного із психотерапевтичних методів повинна здійснюватися інтегрально: воно включає теорію, особистий терапевтичний досвід і практику під керівництвом супервізора, одночасно здобуваються широкі уявлення про інші методи;
5. Доступ до такої освіти можливий за умови широкої попередньої підготовки, зокрема, в області гуманітарних і суспільних наук.
Навіть якщо розглядати психотерапію в рамках медичної моделі, варто звернути увагу на відмінності від інших методів лікування. Мова йде, насамперед, про те, що при її проведенні використовуються психологічні методи й засоби (а не фармакологічні, наприклад). У клінічно орієнтованій психотерапії традиційно використовуються такі методи, як гіпноз, аутогені тренування, різні види самонавіяння. У особистісно-орієнтованій психотерапії можна виявити величезну розмаїтість методів і прийомів, що ґрунтуються на концептуальних моделях безлічі шкіл.
Практичний психолог використовує ті ж методи, що й клінічний психотерапевт; різниця полягає, насамперед, у їхній націленості. Його найважливіше завдання полягає не в знятті або полегшенні симптомів хвороби, а в створенні умов для оптимального функціонування особистості і її розвитку, зокрема, з метою поліпшення взаємин з іншими людьми (з членами родини, колегами та ін.).
Будучи одним з напрямків діяльності практичного психолога, психотерапія висуває особливі вимоги до підготовки й рівня кваліфікації психолога. Представляється виправданим поділ спеціалізацій практичного психолога на психотерапевта, діагноста, консультанта, корекціоніста для того, щоб у рамках єдиної психологічної служби кожний виконував одну із зазначених основних функцій. В області психотерапії психолог неминуче використовує еклектичний підхід, однак бажаним є спеціалізація в якомусь певному психотерапевтичному напрямку: психоаналітичному, поведінковому, екзістенціально-гуманістичному або іншому.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 89 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |