Читайте также:
|
Вибухи та їх наслідки – пожежі, виникають на об’єктах, які виробляються вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останній десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, породон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.
Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропилену тощо.
ІІІ. Соціальні та природно-соціальні небезпеки
Наркотики та наркоманія. Кількість наркоманів зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак епідемії. Кількість людей, які вживають наркотики переважає 82 500 (за офіційними даними на 1999 р.). Реальна цифра людей, що вживають наркотики, за оцінками МВС, в 10-12 разів більша, і може скласти 600-800 тисяч, а тенета наркобізнесу ловлять все нові жертви. За даними Інтерполу, в Україні зареєстровано 65 тисяч розповсюджувачів наркотиків.
Психічна залежність – це форма взаємовідносин між наркотиком і особистістю, і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту наркотику, так і від потреб особистості, котру цей наркотик задовольняє.
Фізична залежність – це стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків. Це явище перебуває в безпосередньому зв'язку з фармакологічною дією наркотику на живу клітину.
Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або фізичної залежності. Відчути дію наркотику і не втягнутись неможливо.
Наркоманія – це важке захворювання, що завдає серйозної шкоди здоров'ю, призводить до деградації особистості, інвалідності і смерті в молодому віці.
Основні заходи безпеки при використанні у побуті електричногоустаткування В побутових умовах переважна частина електрообладнання є переносним, і при цьому часто виникає пошкодження її ізоляції. Таке обладнання використовується зокрема на кухнях і у ванних кімнатах, які мають підвищену небезпеку, в сільській і дачній місцевостях, часто на відкритому повітрі. Як захід безпеки, при неможливості збереження ізолюючих властивостей підлоги в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних, використовують додаткові ізолюючі засоби, наприклад, сухі дерев’яні підставки, гумові килимки. В більшості країн світу почали використовувати заземлення (занулення) електроспоживачів в побуті. Тобто необхідно проводити заземлення побутових електроприймачів в житлових і громадських будівлях та приміщеннях і використовувати для цього штепсельні електрорезетки, які, крім контактів фазового та нульового провідників, повинні мати окремий контакт для підключення заземлюючого (нульового) захисного провідника.Електронагрівальні прилади, такі, як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші потрібно включати в електромережу справними. Не можна: - залишати без нагляду увімкненими в розетку електроприлади;- витягувати вилку із електророзетки тримаючись за електричний шнур;- торкатися до оголених електричних дротів, контактів;- гасити водою електроприлади під напругою;- користуватися електроприладами мокрими руками. Є неприпустимим: - використання проводів і кабелів з пошкодженою, або такою, що втратилазахисні властивості, ізоляцією; залишення під напругою проводів з неізольованими провідниками;- застосування саморобних продовжувачів, які не відповідають вимогам до переносних електропроводок;- застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;- користування пошкодженими розетками, вимикачами та іншими електровиробами;- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам підприємств-виготовлювачів. Особливі заходи безпеки при використанні у побуті газу В побуті як паливо широко використовується природний і зріджений гази. Зріджені гази в резервуарах та балонах перебувають у рідкому стані під тиском власної пари. При підвищеній температурі вони переходять в газоподібний стан. Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з приладів і газопроводів скупчується у верхніх зонах приміщень.Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, їх дезодорують, тобто додають домішки. Заходи безпеки при використанні у побуті газу: - не дозволяється підігрівати балони зі зрідженим газом, встановлювати їх поблизу опалювальних приладів, виявляти витікання газу за допомогою відкритого полум’я, користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням;- не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників в приміщення починає надходити газ, він накопичується та, зміщуючись із повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш, що може вибухнути. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не згасив полум’я;- якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення;- категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плиткою із запаленими пальниками, не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо;- при виявленні запаху газу в приміщенні необхідно закрутити крани подачі газу, відчинити вікна і двері для провітрювання приміщення;- не допускати в приміщенні відкритого вогню, не вмикати і не вимикати електроприлади та освітлення, щоб запобігти утворенню іскор, що можуть призвести до загоряння газу та вибуху;- повідомити про витікання газу по телефону 104 і залишити приміщення. Особливі заходи безпеки при використанні у побуті токсичних речовин Токсичність – отруйність, здатність деяких хімічних речовин шкідливо діяти на організм людини і тварини.У світі насьогодні накопичилось більше 6 млн. різних токсичних речовин. Біля 60 тис. з них використовується у побуті у вигляді харчових добавок, лікарських засобів, пестицидів, препаратів побутової хімії, косметичних засобів. Нараховується до 500 токсичних речовин, які викликають найбільше число отруєнь. Ці речовини відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Розрізняють кілька ступенів активності хімічних речовин – від практично не токсичних до надзвичайно токсичних. Для кількісної характеристики токсичних властивостей СДОР при їх дії через органи дихання людини чи при внутрішньому надходженні застосовують поняття відповідно часткова смертельної концентрації (мг/л) та частково смертельної дози (мг/кг).До отрутохімікатів, що використовуються в побуті, належать побутові інсектициди – засоби побутової хімії для боротьби з домашніми та садовими комахами. Вони є дуже ефективними, методи їх використання нескладні, але ці препарати отруйні для людини і можуть викликати тяжкі гострі отруєння при вдиханні їхніх парів чи потраплянні у травний тракт. Зовнішній вплив може проявлятися у виникненні хвороб подразнювального характеру (почервоніння, свербіж, прищі тощо) або алергійні реакції шкіри, що викликає почервоніння, опухання та пухирі. Вплив на внутрішні органи людини залежить від того, куди потрапила отрута (в легені чи шлунково-кишковий тракт). Найбільш загальними симптомами отруєння пестицидами є сонливість, головний біль, запаморочення, надмірна пітливість, порушення зору, блювота, біль у м’язах, животі та судоми. За будь-яких отруєнь слід негайно звернутися за медичною допомогою. Але перша допомога повинна полягати у виведенні з організму отруйного продукту шляхом промивання шлунку, знешкодження чи змивання водою, винесенні потерпілого на свіже повітря або виконанні штучного дихання. Заходи безпеки при використанні у побуті токсичних речовин: - перед застосуванням прочитати етикетку на препараті;- суворо дотримуватись інструкції щодо застосування речовини;- на упаковці знайти застережний запис (сигнальне слово) з інформацією про те, наскільки небезпечним є вплив засобу (речовини) на організм людини. Наприклад: “Обережно!”, “Небезпечно!”, “Отрута!”, “Небезпечно для життя!”;- одягати необхідний захисний одяг та засоби індивідуального захисту; - не палити під час роботи з токсичними речовинами;- вимити руки та обличчя з милом перед тим, як їсти, пити, палити, або купатися, після роботи митись з милом, а волосся шампунем;- зберігати токсичні речовини у місцях, недоступних для дітей. Заходи безпеки при використанні у побуті вибухо- та пожежонебезпечних речовин До таких речовин відносяться зокрема легкозаймисті речовини, зокрема бензин, гас, ацетон, якими розбавляють фарби, лаки та аерозолі, що використовуються для знищення тарганів та комах, дезодоранти. При користуванні ними необхідно пам’ятати, що:- не можна користуватися відкритим вогнем у місцях зберігання речовин, щолегко займаються;- не можна нагрівати аерозольні балончики на вогні, бо вони можуть вибухнути;- аерозолі не можна розпилювати поблизу вогню;- не можна розпалювати вогнища чи користуватися відкритим вогнем поблизу місць зберігання сіна, соломи, хмизу тощо, а зберігати їх слід подалі від житла, в спеціально обладнаних місцях. Забороняється: - зберігати речовини, що легко займаються, біля печі, газової плити;- використовувати бензин, гас для розпалювання печей, вогнищ;- горючі матеріали біля житла та на горищах;- залишати без нагляду воду на ввімкненій газовій плиті, бо вона при закипанні може загасити вогонь і в приміщення почне надходити газ, що може призвести до вибуху.Крім того різні сорти жирів, які використовуються для смаження, займаються самі по собі при температурі близько 450ºС. Щоб загасити такий жир, не можна користуватися водою, необхідно накрити сковорідку мокрою ганчіркою або кришкою.При виникненні пожежі вдома необхідно вжити всі заходи для її гасіння, а якщо це вже неможливо – для врятування свого життя та життя інших людей.Перед тим як вийти з дому, необхідно перекрити подачу газу та електроструму, щільно закрити всі двері. Викликати пожежників за телефоном 101.
МЕДИКО-ТАКТИЧНА ОБСТАНОВКА РАЙОНУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ
У розвитку будь-якої надзвичайної ситуації виділяють 2 фази в ліквідації її наслідків. В 1-й фазі (ізоляції) медична допомога постраждалим можлива, в основному, в порядку само- и взаємодопомоги. Отже, населення повинно бути підготовленим до виконання такої допомоги, бути навченим виконанню заходів першої медичної допомоги, психологічно підготовленим до екстремальної ситуації і повинно мати напоготові засоби надання допомоги.
У 2-й фазі (спасіння), поряд з ефективною роботою рятувальників, основою першої медичної і невідкладної лікарської допомоги являються реанімаційні заходи, виконання яких необхідне практично усім тяжко постраждалим і перш за все тим, які знаходяться у стані шоку, у яких ще не зупинена кровотеча, які мають тяжкі опіки і тяжку ступінь отруєння. Визначення ступеню тяжкості здійснюється в ході медичного сортування на основі об`єктивно встановлених і вірогідних симптомів патології. При цьому завжди враховуються два головних критерії: розміри, вираженість фізичного травмування і стан основних функціональних систем організму.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 104 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |