Каса "Рахунки в банку" 100 000,
або
Д-т "Каса" 100000
К-т "Рахунки в банку" 100 000.
Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості й складні бухгалтерські проводки.
Простою називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту ж суму, тобто коли кореспондують між собою тільки два рахунки. Розглянута в нашому прикладі бухгалтерська проводка — проста.
Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну суму, або навпаки — один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.
Операція 2. З каси підприємства видано заробітну плату в сумі 25 000 грн., у підзвіт на відрядження — 350 грн., на оплату канцелярських витрат — 50 грн.
Бухгалтерська проводка за даною операцією буде такою:
К-т «Каса» 25 400
Д-т "Розрахунки за оплати праці" 25 000
Д-т "Розрахунки з підзвітними особами" 350
Д-т "Адміністративні витрати" 50
Господарські операції відбуваються і реєструються у певній хронологічній послідовності, а інформація про стан та рух об'єктів обліку відповідно систематизується на рахунках. Тому бухгалтерські записи є хронологічними і систематичними.
Хронологічний запис — це запис операцій у хронологічній (календарній) послідовності їх виникнення. Хронологічний запис здійснюється у спеціальних журналах з обов'язковим відображенням нумерації господарських операцій, їх змісту, сум і кореспондуючих рахунків. Підсумок цього журналу показує загальну суму зареєстрованих за місяць господарських операцій і використовується для перевірки повноти і правильності відображення операції на рахунках.
Хронологічний запис ще називають хронологічним обліком, може здійснюватися за такою формою (табл. 5.1).
Таблиця 5.1 Журнал реєстрації операцій за січень 2005р.
| № | і дата | Короткий зміст господарської операції та підстава | Сума, грн | Проводка | |
| Д-т | К-т | ||||
| 03.07.02 | Надійшло в касу з поточного рахунка за чеком ІН № 213755 |
У практиці облікової роботи інформацію з бухгалтерської проводки переносять на вказані у проводці рахунки для накопичення й узагальнення, тобто інформацію систематизують на бухгалтерських рахунках. Тому таке групування називають систематичним обліком. У результаті систематичних записів дані хронологічного обліку шляхом групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку упорядковуються, систематизуються. Прикладом систематичного запису на рахунках є відображення господарських операцій на наведених вище рахунках "Каса", "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" тощо.
У практиці облікової роботи за певних форм бухгалтерського обліку хронологічний і систематичний облік ведуть паралельно в окремих облікових регістрах. Застосовують і комбінований спосіб записів господарських операцій шляхом поєднання хронологічного і систематичного записів, зокрема в таких облікових регістрах, як Журнал-Головна, журнали-ордери тощо.
Питання 3. Синтетичні й аналітичні рахунки, їх взаємозв'язок
Залежно від обсягів інформації і рівня узагальнення рахунки бухгалтерського обліку поділяють на синтетичні і аналітичні.
Рахунки бухгалтерського обліку, які відкриваються на підставі статей балансу для обліку господарських засобів та їх джерел, містять загальні (синтетичні) показники у грошовій оцінці. Так, рахунок "Основні засоби" відображає наявність і рух основних засобів підприємства (земельні ділянки, будинки і споруди, машини та обладнання, транспортні засоби тощо); рахунок "Виробничі запаси" — наявність і рух матеріальних цінностей даної групи (сировина і матеріали, паливо, будівельні матеріали, запасні частини тощо); та ін. Такі рахунки прийнято називати синтетичними.
Термін "синтетичний" походить від лат. syntesis, що означає зведений, узагальнений, об'єднання в одне ціле окремих елементів. Щодо рахунків бухгалтерського обліку то синтетичними називають рахунки призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику.
Інформацію про конкретні види засобів, їх джерел, а також господарських процесів одержують за допомогою аналітичних рахунків.
Термін "аналітичний" походить від лат. analysis — розкладання, розчленування цілого на складові (елементи). Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називається аналітичним. Це облік, в якому, крім грошового, застосовують натуральні й трудові вимірники. Наприклад, до синтетичного рахунка "Розрахунки з оплати праці" відкривають аналітичні рахунки за прізвищами працівників, "Адміністративні витрати" — за видами витрат, "Готова продукція" — за видами готової продукції тощо. Кількість аналітичних рахунків за відповідним синтетичним рахунком визначається залежно від наявності об'єктів обліку і поставлених завдань з деталізації.
Синтетичні рахунки конкретизуються в аналітичних рахунках. Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний взаємозв'язок, оскільки на них на підставі одних і тих же документів відображаються одні й ті самі операції, але з різним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку відображається загальна сума, а на його аналітичних рахунках — часткові суми.
Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками виявляється таким чином.
1. На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.
2. Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки.
3. Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках — частковими сумами.
4. Сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах, які треба знайти і негайно виправити.
Отже, взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку є результатом вертикального розрізу інформаційної системи бухгалтерського обліку, що складається з наведених вище рівнів: синтетичні рахунки, субрахунки, аналітичні рахунки. Схематично це має такий вигляд (рис. 5.3).
І рівень (порядок)
ІІ рівень
ІІІ рівень
Рис. 3.3. Вертикальний розріз інформаційної системи бухгалтерського обліку
Систему аналітичного обліку на підприємстві можна побудувати за лінійним або ступінчастим методом. Проілюструємо це на прикладі синтетичного рахунка 20 "Виробничі запаси".
20 — "Виробничі запаси"
20-1 — "Сировина і матеріали"
20-12 — "Матеріали"
20-121 — "Чорні метали"
20-122 — "Кольорові метали"
20-123 — "Лаки, фарби"
20-1211 — "Сталь листова 1 мм"
20-1212 — "Сталь листова 2 мм"
Система аналітичного обліку тісно пов'язана з товарними номенклатурами, прейскурантами та класифікаціями, які діють на підприємстві.
Питання 4. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку
Відображення господарських операцій за синтетичними та аналітичними рахунками — це поточний бухгалтерський облік. Оскільки баланс завжди характеризує наявність та стан господарських засобів і їх джерел формування у вартісному вимірнику на певну дату, то для поточного відображення змін цих засобів і джерел призначені рахунки. Рахунки відкривають на підставі даних балансу, залишки якого на початок місяця у вигляді початкового сальдо записують: на активних рахунках — за дебетом, на пасивних рахунках — за кредитом. Протягом місяця з журналу реєстрації господарських операцій зроблені кореспонденції рахунків (бухгалтерські проводки) переносять на відкриті на підставі балансу синтетичні та аналітичні рахунки. Наприкінці місяця за кожним синтетичним та аналітичним рахунком вираховують обороти за дебетом і кредитом і виводять кінцеве сальдо (залишок на кінець місяця).
Дані синтетичних і аналітичних рахунків узагальнюють за допомогою оборотних відомостей, які складають окремо за синтетичними й аналітичними рахунками.
Для прикладу маємо дані підприємства станом на початок звітного періоду (табл. 5.2).
Таблиця 5.2. Баланс підприємства станом на 1 квітня 2005 р.
| Актив | Сума, грн | Пасив | Сума, грн |
| Основні засоби | 310 000 | Статутний капітал | 120 000 |
| Виробничі запаси | Короткострокові позики | 160 000 | |
| Виробництво | Розрахунки з оплати праці | ||
| Каса | 1 000 | Нерозподілені прибутки | 255 000 |
| Рахунки в банку | 190 000 | ||
| Баланс | 580 000 | Баланс | 580 000 |
За даними балансу відкриємо відповідні синтетичні рахунки і запишемо на них початкове сальдо. Сума початкових сальдо всіх активних рахунків буде дорівнювати сумі початкових сальдо всіх пасивних рахунків, що випливає із суми балансу 580 000 грн.
Протягом місяця на підприємстві мали місце такі господарські операції.
Операція 1. Отримано в касу з поточного рахунка в банку готівку для виплати заробітної плати на суму 40 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т "Каса"
К-т "Рахунки в банку" 40 000 грн.
Операція 2. Виплачено заробітну плату працівникам підприємства на суму 40 000 грн.
Д-т "Розрахунки з оплати праці"
К-т "Каса" 40 000 грн.
Операція 3. Від постачальників надійшла сировина на суму 110000грн.
Д-т "Виробничі запаси"
К-т "Розрахунки з постачальниками
і підрядниками" 110 000 грн.
Операція 4. За рахунок наданого кредиту підприємство сплатило постачальникам за сировину на суму 60 000 грн.
Д-т "Розрахунки з постачальниками
і підрядниками"
К-т "Короткострокові позики" 60 000 грн.
Операція 5. Придбано у постачальника станки та обладнання на суму 50 000 грн.
Д-т "Основні засоби"
К-т "Розрахунки з постачальниками
і підрядниками" 50 000 грн.
Операція 6. Витрачено на виробництво продукції сировину на суму 120 000 грн.
Д-т "Виробництво"
К-т "Виробничі запаси" 120 000 грн.
Операція 7. За рішенням власників частину прибутку в сумі 55 000 грн. використано для поповнення статутного капіталу.
Д-т "Нерозподілений прибуток"
К-т "Статутний капітал" 55 000 грн.
Операція 8. З поточного рахунку в банку перераховано постачальникам 50 000 грн., частково банку за отриманий кредит 30 000 грн.
Д-т "Розрахунки з постачальниками
і підрядниками" 50 000 грн.
Д-т "Короткострокові позики" 30 000 грн.
К-т "Рахунки в банку" 80 000 грн.
Зміст господарських операцій та кореспонденції рахунків відобразимо у поточному Журналі операцій за звітний період (табл. 5.3).
Таблиця 5.3. Журнал реєстрації операцій за квітень 200_ р.
| №пор. | Короткий зміст операції (підстава) | Сума | Кореспондуючі рахунки | |||
| Дебет | Кредит | |||||
| Отримано в касу з банку (прибутковий касовий ордер), виписка банку | "Каса" | "Рахунки в банку" | ||||
| Виплачена заробітна плата (платіжна відомість) | "Розрахунки з оплати праці" | "Каса" | ||||
| Надійшла від постачальників сировина (прибутковий ордер, рахунок-фактура) | 110 000 | "Виробничі запаси" | "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" | |||
| Сплачено постачальникам за рахунок кредиту (платіжні доручення) | "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" | "Короткострокові позики" | ||||
| Надійшли від постачальника основні засоби (акт прийому-передачі основних засобів, рахунок-фактура) | "Основні засоби" | "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" | ||||
| Витрачена сировина на виробництво | 120 000 | "Виробництво" | "Виробничі запаси" | |||
| Збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку (виписка з рішення засновників) | 55 000 | "Нерозподілений прибуток" | "Статутний капітал" | |||
| Перераховано постачальникам (50 000) і повернуто частку позики (30 000) (платіжні доручення, виписка банку) | 80 000 50 000 | "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" "Короткострокові позики" | "Рахунки в банках" | |||
| За місяць | 555 000 | |||||
Записані в Журналі реєстрації господарські операції відображаємо на відкритих відповідно до балансу синтетичних рахунках. Підраховуємо за кожним синтетичним рахунком обороти за дебетом і кредитом і виводимо кінцеве сальдо. Записи на рахунках у нашому прикладі матимуть такий вигляд:
Активні рахунки Пасивні рахунки
| Основні засоби | Статутний капітал | |||
| Дт | Кт | Дт | Кт | |
| Сальдо на 01.04 310 000 5)50 000 оборот – 50000 сальдо на 01.05 360 000 | сальдо на 01.04 120 000 7) 55 000 оборот – 55 000 сальдо на 01.05 175 000 |
| Виробничі запаси | Короткострокові позики | |||
| Дт | Кт | Дт | Кт | |
| Сальдо на 01.04 60 000 3) 110 000 оборот – 110000 сальдо на 01.05 50 000 | 6) 120 000 оборот-120 000 | 8) 30 000 оборот-30 000 | Сальдо на 01.04 160 000 4) 60 000 оборот – 60 000 сальдо на 01.05 190 000 |
| Виробництво | Розрахунки з оплати праці | |||
| Дт | Кт | Дт | Кт | |
| Сальдо на 01.04 19 000 6) 120 000 оборот – 120000 сальдо на 01.05 139 000 | 2) 40 000 оборот-40 000 | Сальдо на 01.04 45 000 сальдо на 01.05 5 000 |
| Каса | Нерозподілений прибуток | |||
| Дт | Кт | Дт | Кт | |
| Сальдо на 01.04 1 000 1) 40 000 оборот –40 000 сальдо на 01.05 1 000 | 2) 40 000 оборот-40 000 | 7) 55 000 оборот-55 000 | Сальдо на 01.04 255 000 сальдо на 01.05 200 000 |
| Рахунки в банках | Розрахунки з постачальниками і підрядниками | |||
| Дт | Кт | Дт | Кт | |
| Сальдо на 01.04 190 000 сальдо на 01.05 70 000 | 1) 40 000 8) 80 000 оборот-120 000 | 4) 60 000 8) 50 000 оборот-110 000 | Сальдо на 01.04 3)110 000 5)50 000 оборот –160 000 сальдо на 01.05 50 000 |
Поточне узагальнення змін, що відбуваються у складі господарських засобів і їх джерел, здійснюють за допомогою оборотних відомостей. Оборотні відомості є способом узагальнення оборотів і залишків за звітний період (місяць), а також засобом взаємозв'язку між балансом, і рахунками, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів.
Оборотні відомості складають як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. У них відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки (сальдо) на початок і кінець звітного періоду (місяця).
Оборотна відомість за синтетичними рахунками будується у вигляді багатографної таблиці за конкретною формою, яка включає послідовно: назву синтетичних рахунків, початкове сальдо за дебетом або кредитом, обороти за місяць за дебетом і кредитом, а також кінцеве сальдо за дебетом або кредитом. За кожною графою оборотної відомості показують підсумки.
За даними нашого прикладу складемо оборотну відомість за синтетичними рахунками (табл. 3.4).
Таблиця 3.4. Оборотна відомість за синтетичними рахунками за квітень 2005 р.
| Назва рахунків | Сальдо на 01.04.02 | Оборот за місяць | Сальдо на 01.05.02 | |||
| Дт | Кт | Дт | Кт | Дт | Кт | |
| Основні засоби | 310 000 | 50 000 | 360 000 | |||
| Виробничі запаси | 60 000 | 110 000 | 120 000 | 50 000 | ||
| Виробництво | 19 000 | 120 000 | 139 000 | |||
| Каса | 1 000 | 40 000 | 40 000 | 1 000 | ||
| Рахунки в банку | 190 000 | 120 000 | 70 000 | |||
| Статутний капітал | 120 000 | 55 000 | 175 000 | |||
| Короткострокові позики | 160 000 | 30 000 | 60 000 | 190 000 | ||
| Розрахунки з оплати праці | 45 000 | 40 000 | 5 000 | |||
| Нерозподілені прибутки | 255 000 | 55 000 | 200 000 | |||
| Розрахунки з постачальниками і підрядниками | 110 000 | 160 000 | 50 000 | |||
| Разом | 580 000 | 580 000 | 555 000 | 555 000 | 620 000 | 620 000 |
Як бачимо, оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку, даючи інформацію про зміни господарських засобів та їх джерел за звітний період, а також їх стан на початок і кінець звітного періоду.
Розглянута оборотна відомість дає загальну інформацію про стан та рух господарських засобів і їх джерел, але недостатньо розкриває економічний зміст оборотів, їх структуру як за активами, так і за джерелами. Більш ефективною в цьому відношенні є шахова оборотна відомість.
Шахову оборотну відомість будують за принципом шахової дошки. Всі рахунки в ній записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі й горизонталі, за дебетом і за кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції. Це порівняно з простою оборотною відомістю дає ширшу картину змін господарських засобів та процесів, що відбулися. У шаховій оборотній відомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.
За наведеними раніше даними господарських операцій і кореспонденції рахунків складемо шахову оборотну відомість (див. табл. 3.5, с. додаток).
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |