Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Пожежна безпека

Шум

Шум на підприємстві нормується згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».Одним із найбільш розповсюджених негативних факторів, які впливають на людину, являється шум. Він завдає вели­кої шкоди здоров'ю та виробничій діяльності людини. В ре­зультаті втоми, що виникає під дією шуму, збільшується кількість помилок при роботі, підвищується загроза виник­нення травм, знижується продуктивність праці. Все це є однією із причин збільшення економічних втрат.

Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску L, дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц.

Таблиця7.3 – Допустимі рівні шуму

Для зниження шуму в промислових умовах на підприємстві використовується такі методи: зменшення шуму в джерелі його виникнення; будівельно-акустичний; використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

Шум, який з'являється від технологічного обладнання, може бути викликаний механіч­ним, аеродинамічним та магнітним процесами. Причинами механічного шуму є вібрація машин і обладнання.

Джерелами аеродинамічних шумів є відцентрові та ось­ові вентилятори,

компресорні агрегати, циклони та ін. Щоб зменши­ти аеродинамічний шум, необхідно покращити аеродинамічні характеристики машин та агрегатів, встановити глушники, ізолювати джерела звукопоглинальними матеріалами, такими як поліуретан, мінеральна вата, супертонке скловолокно, пористий

бетон, перфоровані гіпсовані плити.

Sп, м2	Н, м	L, дБ	Кбуд	αст, дБ	S0 , м2	М, кг	αсер, дБ
10 12			цегла	0,035		плити	0,90

Розв’язок:

1. Визначаємо сумарну площу огороджуючих приміщень конструкцій:

S_огор = S_{підлоги} + S_стін + S_{перриття}

S_стін = (10*12)*2+(2*5)*2- 6 = 334 м²

S_огор = (10*12) + 334 + (10*12) = 574 м²

2. Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання огороджуючи

поверхонь в приміщенні до його акустичної обробки α₁ і після акустичної

обробки α₂ за формулою:

α₁ = (1/ S_огор)* Σ_іа_і* S_і

а_і – коефіцієнт звукопоглинання даного матеріалу;

S_і – площа огороджувальної конструкції із даного матеріалу, м².

α₁ = 1/574 * (0,016*100 + 0,035*334 + 0,016*100 + 0,027*6) = 0,03

3. Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання огороджуючих

поверхонь в приміщенні після акустичної обробки α₂:

α₂ = 1/574 * (0,016*100 + 0,9*334 + 0,016*100 + 0,027*6) = 0,46

4. Визначаємо рівень звукового тиску в приміщенні:

∆ L = 10 lg , дБ

∆ L = 10 lg = 10 lg 20 =13 дБ

5. Визначаємо рівень звукового тиску в приміщенні після акустичної обробки:

L = L - ∆ L= 85-12=73дБ

Висновок: рівень звукового тиску знизився L = 76,45 дБ, тому використання звукопоглинального матеріалу є доцільним.

8.6 Вібрація

ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» є основним документом, який визначає гігієнічні норми вібрації.

Таблиця 4.4 – Допустимий сумарний час дії локальної вібрації

Збільшення потужностей та швидкостей пе­реміщення у виробництві призводить до небажаних явищ, таких як вібрація. Вібрації не тільки погіршують самопочуття працюючих і знижують продуктивність праці, а й можуть призвести до серйозних патологічних змін організму людини Комплексна механізація і автоматизація підприємства є ра­дикальним способом позбавлення людини від шкідливого впливу вібрацій.

Зниження вібрацій шляхом переводу енергії механічного коливання в інші види енергії, найчастіше в теплову, нази­вають вібродемпфіруванням.Для цього можна використо­вувати матеріали з великим внутрішнім тертям. Використання в конструюванні матеріалів з більшим внутрішнім тертям дозволяє знизити вібрацію в діапазоні середніх та високих частот на 8...10 дБ. Якщо з будь-яких причин застосування цих матеріалів неможливе, для зниження вібрації викорис­товують вібродемпфірувальні покриття, що мають великі витрати на внутрішнє тертя.

8.7 Захист від теплового випромінювання

На даному заводі джерелами теплового випромінювання є технологічне обладнання. Для зменшення кількості надлишкової теплоти, що надходить від них у приміщення, зовнішні поверхні покриті теплоізоляційними матеріалами. Теплова ізоляція є ефективним та найбільш економічним засобом щодо зменшення інтенсивності випромінювання від нагрітих поверхонь, загальних тепловиділень, а також засобом запобігання опікам при доторканні до цих поверхонь.

Згідно з «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» ДСН 3.3.6.042-99 температура на поверхні обладнання не повинна перевищувати 45 °С, а в приміщеннях із пожежо- та вибухонебезпечним середовищем – 35 °С (за протипожежними нормами).

8.8 Освітлення

Освітленість у виробничих приміщеннях відповідає значенням, наведеним у ДБН В 2.5–28–2006 «Природне та штучне освітлення».

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важли­ву роль і для попередження виробничих травм.

У виробничих, адміністративних та допоміжних приміщеннях елеватора застосовується бокове природне та загальне штучне освітлення. На території заводу передбачено штучне охоронне освітлення. Для робочого освітлення застосовуються люмінесцентні лампи, для охоронного освітлення лампи розжарювання. Інтенсивність робочого та охоронного освітлення не менше 75 лк. Крім того на заводі передбачено аварійне освітлення (інтенсивність не менше 5 лк), яке використовується у аварійних ситуаціях. Світильники аварійного освітлення вмикаються автоматично.

Норми освітлення вказані в табл. 4.5.

Таблиця 4.5 - Норми освітлення робочих приміщень елеваторів

Освітлення визначають з урахуванням площі встановлення, зони обслуговування і зони безпеки.

8.9 Електробезпека

Електробезпека у виробничих приміщеннях нормується згідно ГОСТ 12.1.30-81 ССБТ «Электробезопасность, защитное заземление, зануление».

Для запобігання травматизму при експлуатації обладнання, все обладнання заземлюється. Для цього в усіх виробничих приміщеннях прокладається заземлюючий контур, до якого приєднуються всі корпуси електропристроїв, металеві основи, на яких встановлено обладнання, пускову апаратуру. Дозволений опір заземлюючих пристроїв R=1 ом. До колективних заходів відносяться: занулення, захист відключення і різні огорожі. Персонал, що обслуговує електропристрої забезпечується індивідуальними засобами захисту, прогумованими рукавицями, гумовими килимками, спеціальними інструментами.

На підприємстві передбачається захист від ураження блискавкою. Пристрій блискавкозахисту починається із заземлення, тому що незаземлений струмопровід збільшує небезпеку ураження блискавкою. Блискавковідвід складається з блискавкоприймача, струмовідвода і заземлення. Виробничі приміщення по типу блискавкозахисту поділяються на три категорії в залежності від класу приміщень по вибухо- та пожежонебезпеці.

Пожежна безпека

Пожежна безпека в промислових приміщеннях нормується згідно ГОСТ 12.1.004.91 ССБТ «Пожарная безопасность. Общие требования» і СНиП 2.01.02-85 «Противопожарные нормы»

На заводі існує система пожежного захисту, що передбачає застосування засобів пожежегасіння, засобів колективного та індивідуального захисту людей, засоби пожежної сигналізації та оповіщення про виникнення пожежі. На виробництві передбачено схеми евакуації людей. У відділеннях обладнаний господарчо-питний та протипожежний водопроводи. Евакуація персоналу здійснюється відповідно плану евакуації, який зображений на кожному поверсі підприємства.

8.11 Забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями

Всі побутові приміщення відповідають санітарним нормам мікроклімату. Вони поділяються на загальні та спеціальні. До загальних санітарно-побутових приміщень відносять: їдальні, чоловічі та жіночі гардероби, душові, санвузли, тощо. До спеціальних приміщень відносять: приміщення для обігріву працюючих (для людей, які працюють на відкритому повітрі та в неопалюваних приміщеннях), приміщення для видачі санітарного та робочого одягу, медпункти.

Роздягальні для робочого одягу розміщені ізольовано від роздягалень для верхнього одягу. В них передбачені відокремлені шафи площею 4,0 м² для зберігання чистого та забрудненого одягу. Шафи знаходяться на відстані 1,5 м. Душові побудовані в кількості один душ на п’ятнадцять робітників. Душові розміщені в приміщеннях, суміжних з роздягальнями. Біля душових передбачаються передбанники, призначені для витирання тіла. Розміри закритих душових кабін - 1 ,8х0,9 м, відкритих кабін – 0,9х0,9 м. Умивальні розміщені в окремих приміщеннях, суміжних з роздягальнями з розрахунку один умивальник на тридцять робітників. Умивальники розташовані на довжині

65,0 м від найбільш віддаленого робочого місця в будівлях і 140 м від робочого місця на території підприємства.

Площа приміщень для відпочинку в робочий час – 16 м².

Кімнати для паління сумісні з їдальнями. Площа кімнати для харчування 12 м².

Вбиральня знаходиться в гардеробній окремо для чоловіків і для жінок