Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ X МЕДИЧНА І ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Читайте также:
  1. Альтернативна медична експертиза
  2. Видатки бюджету на зовнішньополітичну діяльність
  3. Визначте діяльність руху опору в роки Другої світової війни. В чомувідрізнялись стратегія і тактика дій радянських партизан і ОУН-УПА?
  4. ВИСНОВКИ ДО 5 РОЗДІЛУ
  5. Вкажіть закони, що не регулюють діяльність органів державного нагляду за охороною праці?
  6. Діяльність культурно-просвітницьких та мистецьких громадських об“єднань у сучасній Україні.
  7. Діяльність Міжнародної організації праці в Україні
  8. До змістових структурних компонентів педагогічної етики належать моральна свідомість, моральна діяльність і моральні відносини.
  9. До підрозділів 2.1-2.2
  10. Доровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини.

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

Як виняток за спеціальним дозволом Міністерства охорони здоров’я України або уповноваженого ним органу охорони здоров’я особам без спеціальної освіти дозволяється діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини.

Видалено згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності, у тому числі в галузі народної і нетрадиційної медицини,

Видалено згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

встановлюються Міністерством охорони здоров’я України. Відповідальність за дотримання зазначених кваліфікаційних вимог несуть керівники закладу охорони здоров’я і ті органи, яким надано право видавати дозвіл (ліцензію) на заняття індивідуальною підприємницькою діяльністю

Видалено згідно з документом "Закон України від 19 січня 2006 р. № 3370-IV" від 17.02.2006

ліцензію на провадження господарської діяльності

Додано згідно з документом "Закон України від 19 січня 2006 р. № 3370-IV" від 17.02.2006

в галузі охорони здоров’я.

Особи, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, допускаються до професійної діяльності після перевірки їх кваліфікації у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я України, якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Стаття 74–1. Право на зайняття народною медициною (цілительством)

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Народна медицина (цілительство) — методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації.

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Право на заняття народною медициною (цілительством) мають особи, які отримали спеціальний дозвіл на заняття народною медициною (цілительством), виданий Міністерством охорони здоров’я України або уповноваженим ним органом.

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються народною медициною (цілительством), порядок заняття народною медициною (цілительством), порядок видачі та анулювання спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством) встановлюються Міністерством охорони здоров’я України.

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Спеціальний дозвіл на заняття народною медициною (цілительством) може бути анульований за рішенням органу, що його видав, або за рішенням суду.

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Забороняється проведення цілительства на масову аудиторію, у тому числі з використанням засобів масової інформації.

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Заняття народною медициною (цілительством) з порушенням встановлених законодавством вимог тягне за собою відповідальність згідно із законом. (змінено згідно з ЗУ № 3395 від 19.05.2011)

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Народна медицина (цілительство) — методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Додано згідно з документом "Закон України від 17 травня 2007 р. № 1033-V" від 19.06.2007

Особи, які не мають спеціальної медичної освіти, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці та отримали спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною (цілительством), виданий центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я або уповноваженим ним органом, мають право на зайняття народною медициною (цілительством).

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Кваліфікаційні вимоги до фізичних осіб — підприємців, які займаються народною медициною (цілительством), та умови зайняття народною медициною (цілительством) встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Порядок видачі спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством), перелік документів, необхідних для його одержання, та порядок анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Строк дії спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) становить п’ять років.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) приймається протягом тридцяти робочих днів з дня подання документів.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

За видачу спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством), його дубліката та переоформлення справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Державний нагляд (контроль) за виконанням фізичними особами — підприємцями умов зайняття народною медициною (цілительством) здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я або уповноваженим ним органом шляхом проведення планових або позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Підставою для відмови у видачі спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) є:

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

недостовірність відомостей у документах, поданих для отримання спеціального дозволу;

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам для зайняття народною медициною (цілительством) згідно з поданими документами.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Підставою для переоформлення спеціального дозволу є зміна місцезнаходження фізичної особи — підприємця або місця зайняття народною медициною (цілительством).

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Підставою для анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) є:

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

заява цілителя про анулювання спеціального дозволу;

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

повторне порушення цілителем умов для зайняття народною медициною (цілительством);

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для отримання спеціального дозволу;

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

встановлення факту передачі спеціального дозволу іншій особі для зайняття народною медициною (цілительством);

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

невиконання розпорядження про усунення порушень умов для зайняття народною медициною (цілительством);

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

неможливість цілителя забезпечити дотримання умов для зайняття народною медициною (цілительством);

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

відмова цілителя у проведенні перевірки дотримання умов для зайняття народною медициною (цілительством);

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

смерть фізичної особи — підприємця.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Зайняття народною медициною (цілительством) з порушенням встановлених законодавством вимог тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Забороняється здійснення цілительства з використанням засобів масової інформації.

Додано згідно з документом "Закон України від 19 травня 2011 р. № 3395-VI" від 12.06.2011

Стаття 75. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників здійснюються відповідними середніми спеціальними і вищими навчальними та науковими закладами, закладами підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, а також через інтернатуру, клінічну ординатуру, аспірантуру і докторантуру згідно з законодавством про освіту.

Навчальні плани та програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників у встановленому порядку погоджуються з Міністерством охорони здоров’я України.

Стаття 76. Присяга лікаря України

Випускники медичних спеціальностей вищих медичних навчальних закладів приносять Присягу лікаря України.

Текст Присяги лікаря України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників

Медичні і фармацевтичні працівники мають право на:

а) заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;

б) належні умови професійної діяльності;

в) підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах та установах;

г) вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики;

д) безплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання професійних обов’язків;

е) обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством;

є) соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків;

ж) встановлення у державних закладах охорони здоров’я посадових окладів (тарифних ставок) на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; (Пункт «ж» частини першої статті 77 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008)

(Щодо дії пункту «ж» частини першої статті 77 додатково див. Декрет № 23–92 від 31.12.92, Закони № 183/94-ВР від 23.09.94, № 380-IV від 26.12.2002, № 1344-IV від 27.11.2003, № 2285-IV від 23.12.2004, № 2505-IV від 25.03.2005, № 3235-IV від 20.12.2005, № 489-V від 19.12.2006, Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007)

з) скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випадках, встановлених законодавством;

и) пільгові умови пенсійного забезпечення;

і) пільгове надання житла та забезпечення телефоном;

ї) безплатне користування житлом з освітленням і опаленням тим, хто проживає і працює у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах, надання пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством і будівництва приватного житла, придбання автомототранспорту;

Додано згідно з документом "Закон України від 2 червня 2005 р. № 2624-IV" від 01.01.2006

(Дію пункту «ї» частини першої статті 77 відновлено в частині безоплатного користування квартирою з опаленням і освітленням згідно із Законом № 1801-IV від 17.06.2004) (Дію пункту «ї» частини першої статті 77 зупинено на 2004 рік в частині безоплатного користування квартирою з опаленням і освітленням згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003) (Дію пункту «ї» статті 77 зупинено на 2003 рік в частині безоплатного користування квартирою з опаленням і освітленням згідно із Законом № 380-IV від 26.12.2002)

ї) безплатне користування квартирою з опаленням і освітленням тим, хто проживає в сільській місцевості, надання пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством і будівництва власного житла, придбання автомототранспорту;

Видалено згідно з документом "Закон України від 2 червня 2005 р. № 2624-IV" від 01.01.2006

й) першочергове одержання лікувально-профілактичної допомоги і забезпечення лікарськими та протезними засобами;

к) створення наукових медичних товариств, професійних спілок та інших громадських організацій;

л) судовий захист професійної честі та гідності;

м) безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Додано згідно з документом "Закон України від 20 квітня 2004 р. № 1694-IV" від 30.12.2004

Дія пункту «м» не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону;

Додано згідно з документом "Закон України від 20 квітня 2004 р. № 1694-IV" від 30.12.2004

н) лікарі дільничних лікарень, головні лікарі

Додано згідно з документом "Закон України від 12 лютого 2008 р. № 121-VI" від 01.01.2009

та лікарі та амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні лікарі-терапевти, лікарі-педіатри та

Видалено згідно з документом "Закон України від 12 лютого 2008 р. № 121-VI" від 01.01.2009

дільничні медсестри територіальних ділянок міських

Видалено згідно з документом "Закон України від 12 лютого 2008 р. № 121-VI" від 01.01.2009

поліклінік (поліклінічних підрозділів) та дільничні медичні сестри амбулаторій

Додано згідно з документом "Закон України від 12 лютого 2008 р. № 121-VI" від 01.01.2009

,

Додано згідно з документом "Закон України від 12 лютого 2008 р. № 121-VI" від 01.01.2009

лікарі загальної практики (сімейні лікарі) та медичні сестри загальної практики — сімейної медицини,

Додано згідно з документом "Закон України від 12 лютого 2008 р. № 121-VI" від 01.01.2009

завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік, керівники амбулаторій та відділень сімейної медицини,

Додано згідно з документом "Закон України від 12 лютого 2008 р. № 121-VI" від 01.01.2009

лікарі (старші лікарі) та середній медичний персонал виїзних бригад

Додано згідно з документом "Закон України від 12 лютого 2008 р. № 121-VI" від 01.01.2009

станцій і відділень швидкої та невідкладної медичної допомоги, станцій санітарної авіації та відділень планової та екстреної консультативної допомоги – за безперервну роботу на зазначених посадах у зазначених закладах (на територіальних ділянках) понад три роки мають право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарних дні. При цьому зберігаються права інших категорій медичних працівників на додаткову оплачувану відпустку у межах існуючих норм.

Додано згідно з документом "Закон України від 1 березня 2005 р. № 2427-IV" від 01.01.2006

Законодавством може бути передбачено інші права та пільги для медичних і фармацевтичних працівників. На них також можуть поширюватися пільги, що встановлюються для своїх працівників підприємствами, установами і організаціями, яким вони подають медико-санітарну допомогу.

Стаття 78. Професійні обов’язки медичних і фармацевтичних працівників

Медичні і фармацевтичні працівники зобов’язані:

а) сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу;

б) безплатно подавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях;

в) поширювати наукові та медичні знання серед населення, пропагувати, в тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя;

г) дотримувати вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю;

д) постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності;

е) подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я.

Медичні та фармацевтичні працівники несуть також інші обов’язки, передбачені законодавством.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав