Читайте также:
|
Для більш повного задоволення національно-культурних потреб, пожвавлення процесу національного відродження має неабияке значення діяльність національно-культурних товариств. Головною метою створюваних об’єднань було: розвиток гармонійних міжетнічних відносин, згуртування представників національних меншин навколо спільних етнічних інтересів, національна ідентифікація на основі рідної мови, історичної пам’яті, традицій і культури. Протягом декількох років були створені такі культурно-освітні товариства:
1. Польське культурно-освітнє товариство (ПКОТ) створено при Українському товаристві дружби і культурних зв’язків з зарубіжними країнами 5 липня 1988 р. Правління товариства складається з 15 чол. (голова С.А.Шалацький, заслужений працівник культури УРСР, учасник визволення Польщі), шести секцій: науки, культури, польської мови і літератури, охорони пам’ятників історії та культури, організаційної роботи, клубу любителів польського фільму. ПКОТ підтримує контакти з Товариством зв’язків з поляками за кордоном “Полонія” (ПНР).
2. 26 лютого 1989 р. відбулися установчі збори Закарпатського обласного товариства угорської культури. Вибрана рада товариства в складі 47 чол. (голова Ш.Л.Фодов, доцент Ужгородського університету). Зважаючи на те, що з 170 тис. радянських громадян угорської національності 158 тис. мешкало на Закарпатті, це товариство мало значення республіканського.
3. Республіканський культурний центр тюркомовних народів був створений при Українському фонді культури 15 квітня 1989 р. Затверджено статут центру, вибрано його керівні органи - рада, правління (голова Р.3.Масаутов - заслужений художник УРСР), ревізійна комісія. До складу центру входять 11 товариств: татарське, казахське, башкирське, кримсько-татарське, азербайджанське, узбецьке, караїмське, гагаузьке, туркменське, киргизьке, арабське.
4. 15 вересня 1989 р. в Києві відбулася установча конференція Українського республіканського суспільно-політичного і культурно-освітнього товариства радянських німців “Відродження”. На ній були прийняті програма і статут товариства, вибрані керівні органи - рада (17 чол.), правління ради, ревізійна комісія (головою товариства було обрано М.К.Айріха).
5. 18 листопада 1989 р. при Українському фонді культури створено Республіканське товариство єврейської культури. Обговорено статут, вибране правління в складі 23 чоловік (голова правління товариства - відмінник народної освіти УРСР, учитель І.М.Левітас).
6. 23 грудня 1989 р. в Донецьку відбулася установча конференція регіонального товариства радянських греків. Обговорено статут товариства, обрано його раду в складі 40 чол. (голова І.О.Ялі, професор Донецького інституту радянської торгівлі).
7. Українське республіканське товариство російської культури “Русь” створено при Українському фонді культури 17 березня 1990 р. На установчій конференції затверджено статут, обрано керівні органи. Товариство очолила секретар Спілки письменників України В.І.Єрмолова.
8. 7 квітня 1990 р. відбулася установча конференція Чехо-Словацького республіканського культурно-освітнього товариства. В її роботі взяли участь представники Житомирської, Запорізької, Львівської, Миколаївської та деяких інших областей, де компактно проживають чехи і словаки. Прийнято статут товариства, обрано його керівні органи.
Пізніше було створено Раду національних товариств Української РСР, яка малакоординувати діяльність національних груп, обмін досвідом роботи, проведення спільних акцій, надання матеріальної допомоги новоствореним товариствам та ін. Кількість національно-культурних організацій особливо швидко зростала на початку 1990-х рр. Якщо восени 1990 р. в Україні нараховувалося 84 таких об’єднань, то наприкінці 1994 р. їх було вже 237. Нині, за даними Державного комітету України у справах національностей та міграції, діє понад 785 громадських організацій національних меншин, 32 з яких є загальнодержавними, решта – регіональними. З метою об’єднання зусиль та координації дій окремих національно-культурних громадських організацій для спільної реалізації, задоволення й захисту законних соціальних і національно-культурних інтересів, прав і свобод громадян, а також забезпечення міжкультурної взаємодії та міжетнічного діалогу й миру у листопаді 1999 р. було створено Асоціацію національно-культурних об’єднань України. Тоді до її складу увійшла 21 організація. Нині їх 35. Діяльність Асоціації, за визначенням її президента О.Фельдмана, є “наочним підтвердженням давньої мудрості: у єдності наша сила”. Спираючись на вартісні цінності та пріоритети культури міжетнічного спілкування, об’єднання проводить велику суспільно-політичну та культурно-просвітницьку роботу. Прикладами такої діяльності можна назвати розробку пропозицій до проектів законів “Про національні меншини в Україні”, “Про Концепцію державної етнонаціональної політики України”, “Про реабілітацію та забезпечення прав осіб з числа національних меншин, що зазнали репресій та були депортовані з території України”, а також інших державних документів.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 148 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |