Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Інфекційний стаціонар

Читайте также:
  1. ОСНОВНІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ МОЛОДШОГО ПЕРСОНАЛУ У ПОЛІКЛІНІЧНИХ ТА СТАЦІОНАРНИХ ВІДДІЛЕННЯХ ПЕДІАТРИЧНОГО ПРОФІЛЮ
  2. Стаціонарні установки автоматичного пожежегасіння.
  3. Схема медичної карти стаціонарного хворого.

У планах переводу ЛПЗ на роботу в умовах суворого протиепідемічного режиму необхідно передбачити:

роздільний прийом хворих з підвищеною температурою (підозрілих на інфекційні захворювання) і хворих з нормальною температурою;

зосередження уваги на ранній діагностиці інфекційних хвороб; епідеміологічний аналіз показників інфекційної захворюваності; забезпечення приймальних відділень ЛПЗ дезінфікуючими засобами. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити створення резервного ліжкового фонду. Цього можна досягти виконанням наступних заходів:

створення стаціонарів для хворих особливо небезпечними інфекціями на базі існуючих інфекційних лікарень і відділень;

перепрофілізація ліжкового фонду, створення стаціонарів для хворих особливо небезпечними інфекціями на базі дільничних лікарень за допомогою спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги (інфекційних) Державної служби медицини катастроф;

розгортання інфекційних стаціонарів на базі відомчих лікувальних закладів або інших об'єктів з використанням сил і засобів Державної служби медицини катастроф.

Усі інфекційні лікарні в осередку надзвичайної ситуації, пов'язаної з особливо небезпечними інфекціями , повинні працювати в режимі стаціонару для хворих з особливо небезпечними інфекціями , персонал їх переводиться на казармене положення, забезпечується цілодобова охорона. Час повного розгортання таких лікарень 10-12 годин.

Лікувально-діагностична служба має приймальне та лікувальні відділення, а також відділення або палату інтенсивної терапії. У крупних інфекційних лікарнях є ще відділення рентгенолопчної та ультразвукової діагностики, клінічна, біохімічна, бактеріологічна, вірусологічна та імунолопчна лабораторії. У багатопрофільних лікарнях загального типу, що мають одне або декілька спещалізованих інфекційних відділень, обстеження проводиться в лікарняних лабораторіях, які працюють у відповідно- протиепідемічному режимі.

Адміністративно-господарська служба необхідна для організації лікувально-діагностичного процесу і його матеріально-технічного забезпечення. Вона складається з адміністрації лікарні (головний лікар, його заступники, головна медична сестра), бухгалтерії, канцелярії, архіву, харчоблоку, дезінфекційного відділення з пральнею, центральної стерилізаційної та інших технічних розділів.

На організаційно-методичну службу покладається керівництво роботою лікарів і медичних сестер щодо попередження, виявлення і

лікування інфекційних хвороб на території, яку обслуговує лікарня. Цей розділ роботи здійснюється у тісній співпраці з місцевою санепідемстанцією, а також профільними кафедрами медичних університетів і академій, профільними науково-дослідними інститутами.

Перевезення хворих до інфекційної лікарні здійснюється на санітарному транспорті місцевої санітарно-епідеміологічної станції. Доставкою займається бригада працівників, яка складається з фельдшера (медичної сестри), санітарки та водія. Не можна перевозити в одній машині декількох хворих з різними хворобами. Після виконання роботи салон машини піддають дезінфекції на спеціально відведеній площадці.

Допомогу інфекцційному хворому надають, дотримуючись поточно-пропускної системи. Вона полягає в тому, що з моменту вступу і до виписки хворий переміщується в одному напрямку не зустрічаючись із жодним хворим у санпропуснику та з хворими на інші інфекційні захворювання, що перебувають на стаціонарному лікуваннні. Дотримання цієї системи забезпечує попередження внутрішньолікарняних заражень.

Приймальне відділення належить до дуже важливих і відповідальних структурних підрозділів лікарні. Воно розташовується в окремому павільйоні або на першому поверсі лікарні централізованого типу. Внутрішнє планування має бути таким, щоб виключити можливість зустірічі двох хворих і забезпечити максимум зручностей для обслуговування пацієнта.

У приймальному відділенні повинно бути декілька боксів і оглядових кімнат. Бокси призначені для хворих на інфекційні хвороби, шо розповсюджуються з повітрям (пилом) і кровосисними комахами. У загальній оглядовій кімнаті можна приймати хворих на малоконтагіозні хвороби (харчова токсикоінфекція, ботулізм, бешиха, гельмінтози тощо).

Типовий бокс складається із зовнішнього передбоксника, що сполучений з подвір'ям, кімнати для огляду хворого, санітарного вузла (туалет і ванна) та внутрішнього передбоксника, з'єднаного із загальним коридором. У внутрішньому передбокснику знаходиться умивальник і халати для персоналу.

Порядок користування боксом:

Загрузка...

-зайти у внутрішній передбоксник, зачинити за собою двері, одягнути другий халат, шапочку і маску;

- перейти в палату, зачинивши за собою внутрішні двері передбоксника, та обслужити хворого;

-повернутись у внутрішній передбоксник, зачинивши внутрішні двері, зняти другий халат, шапочку і маску, помити руки з милом;

-вийти у загальний коридор і зачинити двері передбоксника;

-дати вказівку провести дезінфекцію в усіх приміщеннях боксу після звільнення його хворим.

Застереження! У випадку поступлення в бокс хворого на висококонтагіозну інфекційну хворобу (вітряна віспа, кір) внутрішні двері боксу і двері внутрішнього передбоксника заклеюють папером, щоб не допустити проникнення в загальний коридор вірусу з потоком повітря. Для обслуговування хворого медичні працівники користуються зовнішнім входом.

При підозрі на чуму, легеневу форму сибірки, карантинні геморагічні гарячки медичні працівники перед входом у бокс одягають спеціальний захисний костюм.

Кожного хворого, що поступає на стаціонарне лікування, зустрічає медична сестра приймального відділення. Вона ознайомлюється із супровідною документацією і залежно від зазначеного діагнозу спрямовує хворого до відповідного боксу чи оглядової кімнати. Тут лікар оглядає пацієнта, встановлює попередній або остаточний діагноз, у разі потреби надає йому негайну медичну допомогу.

Медична сестра заповнює "Термінове повідомлення про інфекційне захворювання..." і відправляє його у санепідемстанцію. Вона заводить на хворого карту стаціонарного хворого: заповнює її лицевий листок, заносить дані вимірювання температури тіла, маси і зросту, огляду на наявність педикульозу, корости, про те, чи хворів на вірусний гепатит, чи не виходять членики гельмінтів з калом (наявність теніозу), а також записує адресу і номери телефонів найближчих родичів. На окремому бланку медсестра переписує речі хворого, які залишаються в лікарні. Необхідно хворого ознайомити з лікарняним режимам і, при потребі, пояснити, чому його потрібно дотримуватися. Відомості про хворого медсестра заносить також у "Журнал реєстрації інфекційних захворювань" (форма № 060-лік/

За призначенням лікаря медична сестра надає хворому необхідну допомогу (наприклад, промиває шлунок, вводить серцеві засоби), забирає від нього матеріал для лабораторного дослідження, засіває його на живильні середовища і кладе тимчасово в термостат або негайно відсилає в лабораторію.

 

Основні завдання інфекційної лікарні:

надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги хворим і ураженим бактеріологічною (біологічною) зброєю;

застосування сучасних методів діагностики і лікування, найбільш доступних для використання в умовах надзвичайної ситуації.

На інфекційну лікарню в умовах суворого протиепідемічного режиму покладається:

прийом, реєстрація, медичне сортування, госпіталізація (ізоляція) інфекційних хворих у лікувальні відділення за нозологічними і клінічними формами хвороб;

проведення дозиметричного контролю, санітарної обробки уражених, дезінфекції ,дезінсекції, дегазації і дезактивації їх одягу та взуття;

організація і проведення комплексу режимно-обмежувальних заходів і дезінфекційних робіт з метою попередження поширення госпітальної інфекції за межі лікарні; ведення медичного обліку і звітності; санітарно-просвітницька робота.

В період розгортання інфекційної лікарні персоналу проводиться екстрена неспецифічна профілактика (до індикації збудника) і специфічна - після його індикації.

Інфекційна лікарня розгортається з врахуванням вимог протиепідемічного режиму і поділяється на дві частини:

зона суворого протиепідемічного режиму; зона обмеження.

На межі двох зон створюється санітарний пропускник для персоналу лікарні і місця для передачі продуктів харчування, медичного і господарчого майна.

На контрольно-пропускному пункті, розташованому поруч із сортувальним майданчиком, проводиться розподіл хворих за характером і тяжкістю ураження, вказується напрям руху транспорту з хворими.

В приймально-діагностичному відділенні встановлюється діагноз, оформляється історія хвороби, призначається лікування і вид санітарної обробки. При необхідності хворим і ураженим надається екстренна медична допомога, здійснюється забір матеріалу для бактеріологічного (вірусологічного) дослідження. В приймально-діагностичному відділенні прийом хворих з різними групами інфекційних хвороб і підозрілих на інфекційне захворювання здійснюється роздільно.

Останніх до встановлення попереднього діагнозу затримують в ізоляторі, а уражених з психомоторними розладами направляють в спеціальний ізолятор лікувального відділення. Хворі і уражені, які потребують інтенсивного лікування безпосередньо направляються у лікувально-діагностичне або лікувальні відділення. Останні призначені для прийому і лікування уражених збудниками особливо небезпечними інфекціями , інфекційних хворих з однією або декількома нозологічними формами в умовах, що виключають можливість госпітального зараження. Лікувально-діагностичне відділення складається із боксів для повної ізоляції хворих із різними інфекціями, полубоксів для хворих з гострими респіраторними інфекціями, загальних палат та палат інтенсивної терапії. Окрім того,до складу інфекційної лікарні входять:

- аптека, рентгенкабінет, клініко-діагностична лабораторія з бактеріологічним відділенням , морг;

- мийно-дезінфекційне відділення;

- підрозділи обслуговування (їдальня, пральня, господарче і транспортне відділення).

Весь персонал інфекційної лікарні для лікування і догляду за хворими використовує спецодяг, що захищає дихальні шляхи та шкіру від невідомого агресивного агенту, а після ідентифікації збудника особливо небезпечної інфекції - протичумні костюми. їх існує чотири типи.

Протичумний костюм призначений для захисту від збудників особливо небезпечної інфекції при всіх основних шляхах зараження і складається із піжами або комбінезона, протичумного халата, капюшона або великої косинки розміром 90x90x125 см, ватно-марлевої маски або респіратора, захисних окулярів, гумових, кирзових або шкіряних чобіт чи глибоких калош, шкарпеток або панчох, гумових рукавичок, рушника. Для деяких робіт костюм доповнюється прогумованим або поліетиленовим фартухом, такими ж нарукавниками, другою парою гумових рукавичок.

Протичумний костюм одягають до входу в осередок або приміщення, де знаходяться хворі чи заразний матеріал в наступній послідовності: піжама або комбінезон, шкарпетки, чоботи або глибокі калоші, фонендоскоп,капюшон або велика косинка, протичумний халат, респіратор або ватно-марлева маска, окуляри, рукавички і за пасок рушник. При розтині трупів додатково одягають прогумований або поліетиленовий) фартух, таки ж нарукавники, другу пару гумових рукавичок.

Протичумний костюм знімають у спеціальному приміщенні повільно, у суворо установленій черговості. :Спочатку миють руки в рукавичках в дезінфекційному розчині, виймають із-за паска і занурюють у дезрозчин рушник, потім змоченим антисептиком рушником протирають фартух, нарукавники, знімають їх і акуратно згортають зовнішньою стороною до середини. Чоботи або калоші протирають змоченими у дезінфекційному розчині тампонами (для кожного чобота окремий тампон). Акуратно знімають фонендоскоп, занурюють його в банку з 70% спиртом , таким же чином поступають і із окулярами. Ватно-марлеву пов'язку згортають так, щоб її зовнішній бік опинився усередині. Таким же способом знімають халат і капюшон. Ще раз протирають чоботи і знімають їх. Руки обробляють 70% спиртом, а потім миють з милом.

Після роботи в протичумному костюмі рекомендується прийняти душ.

Після госпіталізації хворого в інфекційну лікарню транспорт і предмети, що використовувались, знезаражуються на майданчику спеціальної обробки, а супроводжуючий персонал проходить повну санітарну обробку.

Персоналу, який працює в зоні суворого протиепідемічного режиму, щоденно, перед початком роботи, вимірюють температуру тіла. В санітарному пропускнику для медичного персоналу він переодягається у захисний одяг. Після закінчення роботи вихід в зону обмеження дозволяється тільки через санітарний пропускник і проходження повної санітарної обробки. Захисний одяг підлягає знезараженню. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

працювати натще, без захисного одягу; їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом; виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції; виходити із приміщень на територію і в господарські служби в захисному одязі (халати, піжами);

передавати хворим продукти харчування та інші предмети від відвідувачів.

Історії хвороби, рецепти та інші медичні документи, що підлягають зберіганню, необхідно заповнювати в приміщеннях для медичного персоналу простим олівцем. Перед виносом із зони медичні документи знезаражуються в дезінфекційних камерах пароповітряним або газовим методами.

Із лікарні реконвалесценти виписуються після повного клінічного одужання, закінчення термінів

ізоляції і виділення збудника у зовнішнє середовище. Перед випискою пацієнти проходять повну

санітарну обробку, і отримують продезинфіковані одяг і особисті речі.

Після виписки всіх інфекційних хворих, медичний персонал проходить обсервацію, повну санітарну обробку, і інфекційна лікарня згортається. У всіх приміщеннях проводиться заключна дезінфекція.

Висновок: Ознайомилися з класифікацією інфекційних хвороб за Громашевським,принципами роботи кабінету інфекційних захворювань та кабінету щеплень, структурою інфекційної лікарні , мед сестринським процесом. Усвідомили роль санітарно- гігієнічних заходів при всіх інфекціях та методів особистого захисту при роботі з інфекційними хворими.

 


Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2018 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав