МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЗАПОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Циклова комісія Професіної та практичної підготовки відділення «Сестринська справа»____________
ЛЕКЦІЯ
"МЕДСЕСТРИНСТВО В ІНФЕКТОЛОГІЇ"
ТЕМА № 2
Методи діагностики інфекційних хвороб.
"Медсестринський процес при інфекційних хворобах"
(2 години)
Для студентів відділення:
Сестринська справа
Запоріжжя 2012
Лекцію підготував: викладач медсестринство в інфектології Носенко Валентина Григорівна, спеціаліст.
Рецензенти:
Схвалено на засідання циклової комісії _______________________________.
Протокол №___від_______2012року.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ :
1. Методи діагностики інфекційних хвороб: суб’єктивні,об’єктивні та лабораторні методи дослідження.
2. Медсестринський процес при інфекційних хворобах.
3. Характерні опорні симптоми та синдроми інфекційної патології.
4. Сучасні методи інструментальної діагностики. Лікувально-охоронний режим.
5. Особливості догляду за інфекційними пацієнтами.
6. Засоби специфічного та неспецифічного лікування.
7. Заходи професійної безпеки з інфекційним пацієнтом.
Література:
Основна:
1. Андрейчин М.А." Медсестринство при інфекційних хворобах",
2. Шегедин М.Б. "Медсестринство при інфекційних хворобах"
Література для поглибленого вивчення:
1.Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю. "Клінічне медсестринство в інфектології з елементами епідеміології" 2002 р.
Додаткова:
1. Возіанова Ж. І "Інфекційні і паразитарні хвороби" 2003р. Київ
2. Запорожан В. М., Аряєв М.Л. "ВІЛ інфекція і СНІД" 2004
МЕТА ЛЕКЦІЇ:
Дидактична: вивчити причини виникнення інфекційних захворювань, механізми передачі інфекції та основні методи лабораторної та інструментальної діагностики, принципи лікування інфекційних хвороб (етіотропна та патогенетична терапія).
Виховна: Виховати у студентів почуття відповідальності під час обстеження хворих, вміння увійти в контакт з ними для утворення сприятливих умов лікування.
ВСТУП
Рання діагностика інфекційних хвороб – важливе завдання лікарів будь – якої спеціальності, особливо в первинній ланці організації охорони здоров’я. Від того, наскільки добре вони знають семіотику і вміють запідозрити інфекційну хворобу, часто залежить не тільки її клінічний перебіг, але й дальше поширення серед населення. Діагнорстичні можливості в плані лабораторного обстеження на до госпітальному етапі досить обмежені, але своєчасна діагностика має велике значення для раціонального лікування. Чим раніше розпізнається хвороба, тим своєчасніше забезпечується ізоляція хворого, і тим самим не допускається розповсюдження інфекції.
Принципи і методи діагностики інфекційних хвороб:
1) Діагностика повинна здійснюватися з клініко – епідеміологічних позицій, з урахуванням епід анамнезу.
2) Діагностика має бути не тільки клінічною, а й проти епідемічною, профілактичною.
Клінічна діагностика – базується на збиранні анамнезу та данних об’єктивного обстеження.
Анамнез: розпитування потрібно вести вичерпно і детально, з’ясувати особливості розвитку і перебігу хвороби, провідний синдром, виникнення ускладнень.
Епід анамнез: необхідно з’ясувати від кого, де, як, коли міг заразитися зхворий. Розпитування слід починати з питання з чим пов’ язує своє захворювання, з’ясовують чи не спілкувався пацієнт з інфекційними хворими. Збирають данні про перенесені хвороби, профілактичні сщеплення.
Об’єктивне обстеження: починають із загального огляду хворого, визначають його стан, вимірювання температури, оцінка свідомості, зовнішнього вигляду, виразу обличчя, положення (пози), поведінки, змін збоку зовнішніх покривів, лімфатичнх вузлів, наявності судом і паралічів = отримують певні синдроми.
Симптом – це ознака патологічного стану або хвороби, яку можна визначити під час обстеження хворого.
Синдром – група симптомів, поєднаних спільністю патогенезу.
1) Гарячка – часто буває однією з основних ознак інфекційної хвороби.Розрізняють основні типи гарячок:
а) постійна
б) ремітуюча
в) інтермітуюча
г) гектична
д) спотворена
є) неправильна
і) зворотна
2) Свідомість – порушення свідомості може спостерігатись у хворих на менінгіт, енцефаліт, тифозному стані, енцефалопатії. Розрізняють різні порушення свідомості: ясна свідомість, сонливість, сопор, кома.
3) Зовнішній вигляд – при деяких інфекційних хворобах може бути дуже характерним наприклад вираз обличчя при у хворих на холеру, епідемічний енцефаліт (маско подібне обличчя).
4) Зміни шкіри і слизових оболонок – звертають увагу на колір (блідість, ціаноз, почервоніння, жовтяниця). Звертають увагу на вологість шкіри, еластичність і її тургор. Багато інфекційних захворювань супроводжуються шкірною висипкою (екзантемою):
Пляма – це ділянка шкіри круглої форми знаходиться на рівні поверхні шкіри.
Еритема – великі ділянки гіперемованої шкіри, які утворилися під час зливання плям.
Розеола – вигляд ериматозних плям дещо підвищуються над рівнем шкіри.
Геморагії – кровили ви в шкіру різного розміру.
Папула – це ущільнена ділянка зміненої шкіри, частіше виступає над поверхнею.
Везикула – це утворення круглої форми які підвищуються над рівнем шкіри і містять рідину.
Горбик – відрізняється від папули наявністю щільного утворення в шкірі, після нього уворюється виразка.
Пухир – це кругле або сплющене блідо – червоне підвищення шкіри з червоним вінчиком.
Ерозія – це елемент, що знаходиться нижче від рівня шкіри і утворюється внаслідок розривання міхурця.
Телеангікетазія (судинні зірочки) – розширенні ділянки дрібних судин.
6) Лімфоаденопатія – важливо виявити їх збільшення, кількість, консистенцію, болючість, рухомість, спаяність між собою.
7) Гепатолієнальний синдром – характеризується збільшенням печінки та селезінки, які втягуються в патологічний процес при більшості інфекційних хвороб.
8) Менінгеальний синдром – ураження мозкових оболонок буває при багатьох інфекціях: менінгококовій інфекціх, епідпаротиті, кліщовому менінгоенцефаліті, сепсисі. Включає в себе різкий головний біль, блювання, висока температура плюс меннгіальні симптоми: Брудзінського, Керніга та ригідність потиличних м’язів у дітей симптом підвішування Лесажа.
9) Діарейний синдром – гострі кишкові інфекції, спричинені патогенною та умовно патогенною флорою, супроводжуються діарей ним синдромом (часті кишкові випорожнення). У разі ураження тонкої кишки – розвивається ентеритичний синдром у ріхзі товстої кишки – колітичний синдром.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 215 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |