Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Причини пожеж

Читайте также:
  1. Автоматичні установки пожежогасіння
  2. Вибухонебезпечні зони поділяються на 6 класів: В1, В1а, В1б, В1г, ВІІ, ВІІа; пожежонебезпечні — на 4 класи: П-1, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.
  3. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
  4. Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
  5. Вимоги охорони праці і пожежної безпеки до улаштування і утримання підприємств і цехів.
  6. Вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання. Загальні положення
  7. Вимоги пожежної безпеки до території підприємства.
  8. Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
  9. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння через гідранти
  10. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки

Безпосередньою причиною пожеж є поява того чи іншого компоненту, який бере участь к процесі горіння у тих випадках, коли це не допустимо з точки зору вимог пожежної безпеки.

До найбільш розповсюджених і характерних причин пожеж можна віднести:

- недосконалість технологічних процесів;

- недоліки монтажу електрообладнання;

- недоліки в облаштуванні та обслуговуванні опалювальних систем;

- недопустиме підвищення температури речовин, що обробляються до температури самозаймання;

- порушення режиму зберігання, транспортування та обробки самозаймистих речовин;

- розряди блискавки, занесення високих потенціалів у виробничі приміщення;

- поява горючого середовища в умовах де є джерело займання;

- недбале ставлення до вимог нормативних документів, необережне поводження з вогнем, незнання правил пожежної безпеки, низький рівень кваліфікац.

Аналізом і обліком пожеж в державі займається Державний департамент пожежної безпеки МНС.ії і т.ін

Небезпекою для організму людини в умовах пожежі є:

- відкрите полум’я- наявність токсичних продуктів горіння. - оксид вуглецю – спричиняє найбільшу кількість жертв через те, що червоні кров’яні тільця втрачають здатність забезпечувати організм людини киснем через створення карбоксігемоглобіну.- дим – втрата видимості через задимлення, створює загрозу для евакуації людей. - низька концентрація кисню- нагріте повітря- руйнування будівельних конструкцій.

3 Причини нещасних випадків від електроструму

різноманітні та багаточисленні, але основними з них при роботі з електроустановками напругою до 1000В можна вважати: а) випадковий дотик до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою; б) дотик до частин електроустановок, які випадково виявились під напругою внаслідок недотримання правил техніки безпеки, дефектів конструкцій та неправильного монтажу електрообладнання, пошкодження ізоляції або іншої неполадки; в) попадання під напругу під час проведення ремонтних робіт на відключеному електрообладнанні внаслідок помилкового його включення; г) відсутність надійних захисних засобів.

 

4 Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці

У відповідності до закону України „Про охорону праці” (розділ 8, стаття 44) за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом

Дисциплінарна відповідальність - відповідальність посадових осіб, робочих і службовців за порушення правил і норм по ОП, котрі не призвели до тяжких наслідків. Вона полягає в накладанні дисциплінарних стягнень адміністрацією підприємства. На посадові особи накладаються такі стягнення: догана, звільнення з роботи (стаття 147 КЗпП)..

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб (керівники підприємств і їх заступники, головні інженери і ін. посадові особи), винних за порушення правил і норм охорони праці у вигляді грошового штрафу

Матеріальна відповідальність – настає тоді, коли в результаті порушення вимог охорони праці підприємство несе матеріальні збитки. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не може перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Матеріальна відповідальність може накладатися тоді, коли з прямої вини працівника підприємству нанесені значні матеріальні збитки.

Кримінальна відповідальність – настає тоді, коли порушення правил і норм по ОП потягнули за собою або могли привести до нещасних випадків з людьми, або коли нанесені значні матеріальні збитки. До кримінальної відповідальності можуть притягуватися лише ті посадові особи, котрі в силу своїх службових обов’язків або по спеціальному розпорядженню зобов’язані створювати або контролювати безпечні умови праці. Кримінальна відповідальність визначається в судовому порядку.

8. Законодавчі акти про охорону праці

Конституція – основний закон держави, прийнята верховною радою україни 28 червня 1996 року. Вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на соц.. захист у разі втрати працездатності та у старості. Законодавча база ОП Налічує ряд законів основними з яких є Закон України «про ОП»та кодекс законів про працю. До законодавчої бази також належать Закони України «Про загальнообов’язкове державне соц.. страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідермічного благополуччя населення», «про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «про дорожній рух», «Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти – це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових норм, обов’язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

 

6.Вплив шуму на організм на організм людини

Статистика свідчить про те, що улюдей, що працюють в лісі, біля річки, на морі, рідше, ніж у мешканців міст, зустрічаються захворювання нервової та серцево-судинної системи.

 

Основною метою досліджень є виявлення порога несприятливого впливу шуму та обгрунтування гігієнічних нормативів для різних контингентів населення,різних умов і місць перебування людини (житлові, громадські будівлі, виробничі приміщення, дитячі та лікувально-профілактичні установи, території житлових районів і місць відпочинку).Реакція людини на шум залежить від того, які процеси переважають вцентральної нервової системи - збудження або гальмування.

 

Можна виділити такі категорії впливу чутливої ​​акустичної енергії на людину:

 

1) вплив на слухову функцію, обусловливающую слухову адаптацію, слухове стомлення, тимчасову або постійну втрату слуху;2)порушення здатності передавати та сприймати звуки мовного спілкування;3) дратівливість, неспокій, порушення сну;4) зміна фізіологічних реакцій людини на стресові сигнали і сигнали, які не є специфічними для шумовоговпливу;5) вплив на психічне і соматичне здоров'я;6) вплив на виробничу діяльність, розумова праця.

 

Міський шум сприймається насамперед суб'єктивно. Першим поки зателем несприятливого його дії є скарги на дратівливість, неспокій, порушення сну. Так за даними медиків дія шуму може спричи­нити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо.

Крім безпосереднього впливу на орган слуху шум впливає на різні відділи головного мозку, змінюючи при цьому нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей, так званий, неспецифічний вплив шуму може виникнути навіть раніше ніж зміни в самому органі слуху. Характерними є скарги на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, роздратованість, апатію, послаблення пам'яті, погану розумову діяльність і т. п.Шкідливі та небезпечні наслідки дії шуму проявляються тим більше, чим вищий рівень сили звуку та триваліша його дія.

7. класифікація заходів та засобів безпечної експлуатації електроустановок

Згідно з ПУЕ в електроустановках використовують такі системи заходів: захисне заземлення;замулення; ізоляція струмопровідних частин; захисне вимикання; малі напруги; недоступність до неізольованих провідників та ін..

Захисне заземлення – це зумисне електричне з’єднання з землею металевих не струмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження електричної ізоляції.

Захисне заземлення – це захист людини від ураження струмом, якщо вона доторкнулася до металевих конструкцій електрообладнання, яке опинилося під напругою.

Занулення – це зумисне з’єднання металевих частин електроустановки, які зазвичай не перебувають під напругою з нульовим захисним провідником.

Безпека працюючих при експлуатації електроустаткування забезпечується також шляхом застосування стаціонарного огородження, блокування та сигналізації.

Захисне вимикання окремо чи сукупно з іншими засобами захисту виконує такі функції: захист при замиканні на землю або корпус обладнання; захист при появі небезпечних струмів витікання; захист при переході вищої напруги на сторону нижчої; автоматичний контроль кола захисного заземлення і занулення.

У цілому безпечна експлуатація електроустановок забезпечується: - конструкціями електроустановок;(забезпечувати захист персоналу від випадкового контакту із струмопровідними частинами, а також від потрапляння всередину сторонніх предметів та вологи.) - технічними способами та засобами захисту; (Відімкнення установки (або її частини) від джерела живлення.,Механічне блокування приводів апаратів, які здійснюють вмикання.,Зняття запобіжників, Від'єднання кінців лінії, яка здійснює електропостачання та інші заходи,, Встановлення знаків безпеки та захисних огорож біля струмопровідних частин, що залишаються під напругою і до яких у процесі роботи можливе доторкання працівника або наближення його на недопустиму відстань, Використання захисного заземлення. - організаційними та технічними заходами.

19.НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Навчання та систематичне підвищення рівня знань працівників, населення Укра­їни з питань охорони праці — один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова удосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної профілактич­ної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.

 

Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є ^ ДНАОП 0.00-4.12-99 «Типове положення про навчання з питань охорони праці». Даний нормативний документ спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яка проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти.

На підприємствах на основі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва та вимог державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, розробляються і затверджуються наказом керівника відповідні поло­ження підприємств та формуються плани-графіки проведення навчання і перевірки знань працівників з охорони праці, з якими вони повинні бути ознайомлені. Відпо- відальність за організацію цієї роботи на підприємстві покладається на його керівни-ка, а в структурних підрозділах — на керівників цих підрозділів. Контроль за її і своєчасним проведенням здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладені ці обов'язки..Працівники підприємств при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи, а вихованці, учні і студенти під час навчально-виховного процесу повинні проходити навчання і перевірку знань згідно з вимогами Типового положення. До-пуск до роботи (виконання навчальних практичних завдань) без навчання і перевір-ки знань з питань охорони праці забороняється.Контроль за дотриманням Типового положення про навчання з охорони праці здійснюють органи державного нагляду за охороною праці та служба охорони праці центральних та місцевих органів виконавчої влади.

23. Характеристика нещасних випадків на підприємстві

Нещасний випадок на виробництві -раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

1. Вид події, що призвела до нещасного випадку: дорожньо-транспортна пригода, падіння потерпілого,падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо,: дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, ураження електричним струмом, показники важкості праці, показники напруженості праці,ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, а також флори, утоплення, навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою, стихійне лихо,пожежа, вибух.

 

Згідно п. 29 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 25 серпня 2004 р. №1112 нещасні випадки, що сталися з працівниками, які тимчасово були переведені в установленому порядку на інше підприємство або виконували роботи за сумісництвом, розслідуються і беруться на облік підприємством, на яке їх було переведено або на якому вони працювали за сумісництвом.

28. Сучасний стан ОП в України

Заявивши про свій намір приєднатися до Європейського Союзу, Україна взяла на себе зобов'язання щодо приведення національного законодавства у відповідність із законодавством ЄС. З цією метою останнім часом прийнято нову редакцію закону "Про охорону праці" та закон "Про загальну безпеку продукції", розроблюються нові нормативно-правові акти, ведеться робота із внесення змін до діючих нормативних актів за такими напрямками: загальні вимоги безпеки праці та захисту здоров'я працюючих на робочих місцях, безпека машин, безпека електрообладнання, засоби індивідуального захисту, використання вибухових речовин, гірничі роботи, захист від шуму тощо.

З часів набуття Україною незалежності спостерігається стійка тенденція зниження виробничого травматизму як загального, так і зі смертельними наслідками.
Основними причинами нещасних випадків в нашій країні є: порушення технологічного процесу, трудової та виробничої дисципліни, вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів, незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць, незадовільна організація виконання робіт, невикористання засобів індивідуального захисту.

З метою зміцнення здоров'я населення, збереження працездатності, поліпшення демографічної ситуації та підвищення ефективності медико-санітарної допомоги затверджена міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації" на 2002-2013 роки. ля досягнення поставленої мети в Україні існує достатній науково-технічний потенціал. Перед усім – це Національний науково-дослідний інститут охорони праці.

16. Евакуація людей із будівель і споруд

Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф.

Проведення організованої евакуації з виробничих та інших приміщень і будівель, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом: планування евакуації, визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон;організації оповіщення керівників підприємств і людей про початок евакуації;організації управління евакуацією;навчання населення діям під час проведення евакуації.

 

Евакуація населення з будівель і приміщень проводиться способом, який передбачає організоване виведення основної частини людей із секторів надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через усі можливі виходи пішим ходом по заздалегідь розроблених маршрутах.

30.Види виробничого освітлення, основні вимоги

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцев е освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Вимоги: — створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;— не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);— повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

22. Вентиляція. Її призначення та різновиди

Призначенням вентиляції є підтримка хімічного та фізичного стану повітря, що задовольнить гігієнічним вимогам, тобто забезпечення певних метеорологічних параметрів повітряного середовища та чистоти повітря.

Види: Механічною або штучною вентиляцією називається спосіб подачі повітря в приміщення або видалення з нього за допомогою вентилятора. Такий спосіб повітрообміну є більш досконалим, так як повітря, що подається в приміщення, може бути спеціально підготовленим щодо його чистоти, температури і вологості.

 

За призначенням системи вентиляції поділяються на припливні і витяжні. Системи вентиляції, що видаляють забруднене повітря з приміщення, називаються витяжними. Системи вентиляції, що забезпечують подачу в приміщення зовнішнього повітря, що підігрівається в холодний період року, називаються припливними.

Канальними системами природної вентиляції називаються системи, в яких подача зовнішнього повітря або видалення забрудненого здійснюється по спеціальних каналах, передбачених у конструкціях будівлі, або приставним воздуховодам. Повітря в цих системах переміщається внаслідок різниці тисків зовнішнього і внутрішнього повітря.

24.Інструктажі з ОП на підприємстві

а характером і часом проведення інструктажі поділяються на: вступний(проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу), первинний(проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником), повторний (Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно), позаплановий.(- при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про ОП;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,- при порушенні працівником нормативних актів, - на вимогу працівника органу державного нагляду, - при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж ЗО календарних днів.).

Цільовий(проводиться у таких випадках:- при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;- при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;- при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами;- в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

 

25. характеристика мікроклімату робочої зони

Мікроклімат виробничих приміщень - це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на її робочому місці, у робочій зоні. Робоче місце - територія постійного або тимчасового знаходження людини у процесі праці. Робоча зона - частина простору робочого місця, обмежена за висотою 2 м від рівня підлоги.

 

Основні параметри мікроклімату це:· температура,· відносна вологість, %;· швидкість руху повітря, м/с;· іонізація, n+, n-;· інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м2.

Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, за котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість напруженої роботи механізму терморегуляції, що не виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття. Одним з ефективних засобів нормалізації повітря у приміщенні є вентиляція.Вентиляція - повітрообмін, завдяки якому забруднене повітря виводиться з приміщення, а замість нього вводиться свіже зовнішнє або очищене повітря. Задачі вентиляції - забезпечення чистоти повітря та заданих мікрокліматичних умов.

26. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта

Основними системами комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожеж­ної безпеки об'єкта є: система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів.

Всі заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна підрозділити на організаційні(передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної застосування наочних засобів проти­пожежної пропаганди та агітації, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.)., технічні(належать: суворе дотримання правил і норм при реконструкції приміщень, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т. п)., режимні(передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.) та експлуатаційні.(охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства.

18.Джерела штучного освітлення, що використовуються на виробництві.

В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Лампи розжарювання використовують для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.

Основною перевагою газорозрядних ламп е їх економічність. До недоліків цих ламп можна віднести також складність схеми включення, шум дроселів, значний час між включенням та запалюванням ламп, відносна дороговизна. Світильник — це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

Основними світлотехнічними характеристиками світильників є: світлорозподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.Залежно від конструктивного виконання розрізняють світильники: відкриті (лампа не відокремлена від зовнішнього середовища), захищені (лампа відокремлена оболонкою, що не перешкоджає вільному надходженню повітря), закриті (оболонка захищає від проникнення всередину світильника великих частин пилу), пилонепроникні, вологозахищені, вибухобезпечні та підвищеної-надійності проти вибуху.

27. загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання і процесів

- зведення до мінімуму контакту працюючих з вихідними матеріалами, заготовками (тканини з штучними волокнами), напівфабрикатами, готовою продукцією (особливо в процесі волого-теплової обробки) та відходами виробництва, що чинить шкідливу дію;- заміну технологічних процесів та операцій (таких як розкрій тканини, настилання вати для виготовлення прокладок тощо), що зв'язаний з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при яких указані фактори мають меншу інтенсивність;- своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих факторів на окремих технологічних операціях і негайне їх усунення;- систему контролю та управління технологічним процесом, що забезпечує захист працюючих та аварійне вмикання виробничого обладнання;- своєчасне видалення відходів виробництва, які є джерелом небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

29. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників на виробництві

Небезпечним називається виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я. Якщо ж виробничий фактор призводить до захворювання або зниження працездатності, то його вважають шкідливим.

До фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться: рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання, підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів; підвищена або знижена температура повітря робочої зони; підвищені рівні шуму, підвищений або знижений барометричний тиск і його різка зміна; підвищені або знижені вологість, рухливість, іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань; підвищене значення напруги в електричній ланцюга; підвищені рівні статичної електрики, електромагнітних випромінювань, підвищена напруженість електричного, магнітного полів; відсутність або нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність; прямий і відбитий блискіт; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні заготовок, інструментів та обладнання; розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги); невагомість. До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером впливу на організм людини поділяються на токсичні, дратівливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію. Шляхами проникнення в організм людини вони діляться на проникаючі через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки. До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).

До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні і нервово-психічні перевантаження.

13. Розслідування та облік на виробництві

Розслiдуванню пiдлягають нещасні випадки які трапились: на територiї пiдприємства, поза територiї при виконаннi робiт по завданню пiдприємства, а також при слiдуваннi на роботу або з роботи. При нещасних випадках адмiнiстрацiя пiдприємства створює комiсiю.

Нещасник випадки пов'язанi з виробництвом згiдно “Положень про розсліду-вання...... " оформляються актом за формою Н-1, для учнiв та студентiв за формою Н-2. Нещасний випадок пiдлягає розслiдуванню, якщо працюючий згiдно медичному висновку втратив працездатнiсть на один та бiльш днiв, а також при необхiдностi переведення його на бiльш легку роботу строком не менше, нiж на один день. Акти за формою Н-1 та Н-2 складає комiсiя у складi: керівника служби охорони праці пiдприємства (голова), керiвника структурного пiдроздiлу, представника профспiлкової органiзацiї (при отруєннях фахiвцi санепiдстанцiї).Комiсiя повинна на протязі 24 годин розслiдувати обставини та причини не-щасних випадків, скласти акт за формою Н-1, повинна оформити його у 3-х денний термін у 5-ти примірниках, на протязі доби керiвник пiдприємства повинен затвердити 5 примірників акта, якi посилаються:

потерпiлому, начальнику цеха або iншого структурного підрозділу, iнспектору з охорони праці, профорганiзацiї пiдприємства, керiвнику.Акт Н-1 у службi охорони праці зберiгається 45 рокiв. Спеціальне розслідування проводиться при групових (декілька потерпілих), тяжких чи смертельних нещасних випадках, проводиться протягом не бі-льше 10 днів

10. Види відповідальності що передбачені за порушення ОП

В Україні встановлені такі види відповідальності за порушення вимог охорони праці:-Дисциплінарну;-Адміністративну;

-Кримінальну (кримінальну);-Матеріальну.

До дисциплінарної відповідальності залучаються всі категорії робітників і службовців у порядку підлеглості. На них накладається стягнення особою або органом, від якого, у відповідності з існуючими правилами, залежить призначення працівника на цю посаду.

Кодекс Законів про Працю України встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. До адміністративних правопорушень відносяться:

1) порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці;

2) створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників професійних спілок. Кримінальна відповідальність настає за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя чи здоров'я громадян. Окремим видом кримінального злочину, передбаченого ст. 220 КК України, порушення виробничо-технічної дисципліни або правил, які забезпечують безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах (цехах), що карається позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом у розмірі до 25 мінімальних розмірів заробітної плати.

Одне і те саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк до десяти років. Законодавством передбачено два види матеріальної відповідальності робітників і службовців: обмежену і повну, які залежать від того, ким заподіяно шкоду і за яких обставин.

5. нормативно правові акти з ОП

Конкретні вимоги охорони праці до виробничого середовища, обладнання, устаткування, порядку ведення робіт, засобів захисту працюючих, порядку навчання працюючих тощо регламентуються відповідними нормативно-правовими актами, які розробляються відповідно до законодавства про охорону праці і становлять нормативно-технічну базу охорони праці, зокрема розділом V (ст. 28-30) Закону України "Про охорону праці".

Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Серед нормативно-правових актів з охорони праці важливе місце посідають державні стандарти України (ДСТУ) та відповідні нормативні акти (правила, норми, інструкції тощо) колишнього Радянського Союзу, які є чинними в Україні на даний час. Нормативно-правові акти з охорони праці потрібно відрізняти від відомчих документів, що можуть розроблятися на їх основі і затверджуватися міністерствами, відомствами України або асоціаціями, корпораціями та іншими об'єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог нормативно-правових актів залежно від специфіки галузі. Нормативні акти підприємства конкретизують вимоги нормативно-правових актів і не можуть містити вимоги з охорони праці менші або слабкіші ніж ті, що містяться в державних нормах.

11. Види інструктажів з питань ОП. Їх характеристика

За характером і часом проведення інструктажі поділяються на: вступний(проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу), первинний(проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником), повторний (Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно), позаплановий.(- при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про ОП;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,- при порушенні працівником нормативних актів, - на вимогу працівника органу державного нагляду, - при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж ЗО календарних днів.).

Цільовий(проводиться у таких випадках:- при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;- при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;- при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами;- в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

20. надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);- при раптовій зупинці серці – нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку;- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)- викличте швидку допомогу. Неприпустимо:- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;- закопувати ураженого блискавкою в землю.

33. Засоби індивідуального захисту що використовують на виробництві

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колектив­ного захисту.Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 10) на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, в особливих температурних умовах, в забрудненому середовищі робітникам та службовцям безплатно видаються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Засоби захисту рук — це різні види рукавиць, рукавичок, напальчників, дерматологічних засобів (мазі, пасти, креми). Для захисту очей від твердих частинок, бризок кислот, лугів та Інших хімічних речовин, а також випромінювань застосовують такі засоби Індивідуального захисту, як окуляри. До спецодягу відносяться: куртки, штани, комбінезони, халати плащі тощо. Респіратор — полегшений засіб захисту органів дихання відшкідливих газів, парів, аерозолей.

17. Комісія з питань ОП на підприємстві

Комісія з питань охорони праці підприємства може створюватися у відповідності з Законом України "Про охорону праці" (ст. 26) на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік, До складу Комісії від власника включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства, від трудового колективу — рекомендуються працівники усіх професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники- профспілки (профспілок). Основними завданнями комісії є: захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;— підготовка, на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві, рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики н області охорони праці на підприємстві; узгодження, шляхом двосторонніх консультацій, позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою

забезпечення поєднання інтересів держави, власника та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;— вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства.

14. характеристика систем запобігання пожеж на підприємстві:

Запобігання пожежам значною мірою досягається виконанням чинних правил пожежної безпеки

В Україні робота щодо запобігання пожежам здійснюється на загальнодержавному рівні. Від 29 січня 1994 року діє Закон України "Про пожежну безпеку",

9. Небезпечні та шкідливі чинники що повязані з пожежами

До небезпечних чинників пожежі, що можуть діяти на людей та матеріальні цінності, належать:- токсичні продукти горіння- вогонь;- підвищена температура навколишнього середовища;- дим;- знижена концентрація кисню.До вторинних проявів небезпечних чинників пожежі належать: уламки та частини зруйнованих апаратів, устаткування, конструкцій; радіоактивні та токсичні речовини та матеріали, що вийшли із зруйнованих апаратів і устаткування; небезпечні чинники вибуху, що стався внаслідок пожежі; вогнегасні речовини тощо.

12. Основні причини електротравматизму на виробництві

Основними причинами електротравматизму є: поява напруги там, де її в нормальних умовах не повинно бути (металоконструкції, корпуси электро- і промислового устаткування, будівельні елементи споруд). Причина - пошкодження ізоляції кабелів, дротів або обмоток електричних машин і апаратів;можливе доторкання до неізольованих струмопровідних частин. Всі клеми, шини повинні розташовуватися на висоті або під обгороджуванням;утворення електричної дуги між струмопровідною частиною і людиною (при U > 1000 B). Нормами встановлені наступні найменші допустимі відстані: у електроустановках U = 6-35 кВ - 0,6 м; 60 – 110 кВ - 1 м; до 150 кВ - 1,5 м: до 220 кВ - 2 м; 500 кВ - 3,5 м;інші причини - неузгоджені і помилкові дії персоналу; залишення електроустановки під напругою без нагляду; виникнення крокової напруги на поверхні землі; допуск до робіт на відімкнення струмопровідних частин без перевірки відсутності напруги і наявності заземлення.

15. Природна вентиляція виробничих приміщень

дійснюється за рахунок різниці температур повітря у приміщенні та зовнішнього повітря (тепловий напір) або дії вітру (вітровий напір). Неорганізована природна вентиляція (провітрювання) здійснюється за рахунок витиснення зовнішнім холодним повітрям через вікна, щілини та двері внутрішнього теплого повітря. Організован у природну вентиляцію, при якій подачу та віддалення повітря регулюють точно, згідно із зовнішніми метеорологічними умовами та у заздалегідь заданих об'ємах, називають аерацією. Аерація здійснюється через спеціально передбачені отвори у зовнішніх стінах з використанням природних вимушених рухів повітря, гравітаційних сил та вітру. Аерація - основний вид вентиляції одноповерхових виробничих будинків, перш за все з надлишками тепла. Не можна застосовувати аерацію у цехах, де є виділення шкідливих речовин, пил та штучний клімат. Недоліком природної вентиляції є те, що вона мало ефективна за високих температур зовнішнього повітря, особливо у безвітряну погоду.

21. Пожежна безпека. Порядок дій у разі пожежі.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння, до яких відносяться: полум'я, дим, запах диму, характерне для горіння потріскування тощо) кожний громадянин зобов'язаний: негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. Для виклику державної пожежної охорони в автоматичній телефонній мережі встановлено єдиний номер - 101. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище; вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей; якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту; у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо). По прибутті на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску.Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі чи споруди зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об'єкта.

31. Причини виробничого травматизму та проф. захворюваності. Заходи щодо їх попередження

Причини: організаційні(відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту);, технічні(есправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.), санітарно-гігієнічні(підвищений (вище ГДК) вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.), економічні(нерегулярна виплата зарплати; низький заробіток; неритмічність роботи; прагнення до виконання понаднормової роботи; праця за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.), психофізіологічні.(помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі; незадоволення роботою; несприятливий психологічний мікроклімат у колективі.) Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні. До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації та пропаганди з питань охорони праці;

32. Характеристика системи оповіщення та автономних систем пожарогасіння

автоматичне водяне пожежогасіння

Зниження збитків та уникнення жертв від пожеж на об'єктах з наявністю людей забезпечується застосуванням автоматичних систем водяного пожежегасіння, які дозволяють згасити полум'я на місці його виникнення не створюючи при цьому додаткової небезпеки для людей. Водяні системи пожежегасіння складаються з пожежних ємкостей, насосів, клапанів, трубопроводів та зрошувачів. Зрошувачі рівномірно розміщуються на трубопроводах під стелею в кожному пожежонебезпечному приміщенні.Автоматичне газове пожежогасіння

Для гасіння пожежі в обмежених по обсягу технічних приміщеннях застосовуються автоматичні системи газового пожежегасіння.Модульні установки можуть бути встановлені безпосередньо в приміщенні, що захищається. Це дає можливість значно зменшити довжину мережі трубопроводу, не руйнувати конструктивні елементи (стіни, перекриття) приміщень.Нормативно-технічна база дозволяє застосування установок газового пожежегасіння в сховищах, серверних, гаражах, сушильних камерах, камерах фарбування, трансформаторних і т.п.

Система оповіщення про пожежу – це комплекс технічних засобів, що в автоматичному режимі забезпечують безпеку об’єкту, а у випадку позаштатної ситуації, забезпечують оповіщення людей про пожежу та керування їх евакуацією.

Для різних за площиною та призначенням об’єктів, системи автоматичного оповіщення можуть використовуватись декількох типів– системи мовного оповіщення– системи звукового оповіщення; Для ефективної праці системи оповіщення при пожежі вимагається достатньо високий, але не надмірний рівень звукових сигналів.

34. Загальна характеристика методів безпечної експлуатації електроустановок. Електрозахисні заходи і засоби.

Безпечна експлуатація електроустановок забезпечується: конструкцією електроустановок; технічними способами та засобами захисту; організаційними та технічними заходами





Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 55 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.025 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав