Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Продуктивність праці та працездатність людини

Вивчення умов праці показало, що існує багато факторів, я! впливають на продуктивність праці (рис. 2.5).

Ці фактори формують загальну налаштованість на працю та по­легшують або ускладнюють появу трудових зусиль.

Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характе­ристик праці) ступеня нервового напруження в процесі праці, корис­туються характеристиками, які відображають напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження, в ос­нову яких покладено такі показники:

• інтелектуальне та емоційне навантаження;

• тривалість зосередженого спостереження;

• кількість об'єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важливими;

• кількість сигналів на годину;

• темп;

• час активних дій;

• необхідність самостійного пошуку пошкоджень;

• монотонність праці;

• напруження зору;

• точність виконання роботи;

• змінність;

• режим праці та відпочинку.

Продуктивність праці тісно взаємопов'язана з працездатністю людини. Працездатність людини є фізіологічною основою продуктив­ності праці.

У найбільш загальному формулюванні можна дати таке визна­чення працездатності — це здатність людини витримувати наванта­ження (м'язові, нервові, енергетичні, інформаційні) у процесі праці.

Загальний рівень працездатності конкретної людини як макси­мально можливий і психофізіологічний потенціал визначається таки­ми факторами *:

* Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці. - К,, 2000.

• стан здоров'я;

• м'язова сила і витривалість та їх співвідношення;

• властивості нервових процесів (сила, рухливість, урівноваженість);

• біоенергетичні процеси, резерви організму;

• психічні функції.

Загалом вона залежить від віку та статі людини, соціально-економічних умов життя і праці.

Загальна працездатність, яка характеризується фізичною і розумовою працездатністю та емоційною стійкістю людини, реалізується в процесі праці як професійна працездатність. Ефективність професійної працездатності залежить:

• від трудових навантажень;

• умов виробничого середовища;

• професійної підготовки і професійної придатності до конкретного виду праці;

• мотивації.

Типову криву працездатності протягом робочої зміни показано на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Характеристика фізичної і розумової працездатності протягом робочої зміни

а — налаштування; b — стійка працездатність; с — зниження працездатності; d - емоційний порив

Особливе значення в комплексі заходів, які забезпечують висок продуктивність праці і рівень працездатності працівника, має раціональний режим праці та відпочинку. Під режимом праці і відпочинку розуміють загальну тривалість трудової діяльності протягом доби, тижня, місяця, року, частоту і тривалість періодів трудової активності та пе­рерв у процесі цієї активності, співвідношення і чергування цих періодів. Зверніть увагу! Дослідження показують, що впровадження раціонального режиму праці і відпочинку на підприємствах за­безпечує підвищення продуктивності праці на 8—10%, сприяє поліпшенню фізіологічного стану працівників.

Раціональний, фізіологічно обґрунтований режим праці і від­починку повинен відповідати таким вимогам:

• запобігати ранньому і надмірному розвиткові втоми працівників;

• сприяти збереженню високої працездатності та оптимального функціонального стану організму працівників протягом зміни;

• сприяти ефективному відновленню фізіологічних функцій під час відпочинку.