|
Читайте также: |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
Тема: Законодавча та нормативно-правова база України про охорону праці.
Мета роботи: вивчити основні положення Закону України „Про охорону праці” та законодавчі і нормативні акти про охорону праці.
План підготовки до вивчення теми і виконання роботи:
1. Вивчити Закон України „Про охорону праці”(додаток).
2. Ознайомитись із Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
3. Дати письмові відповіді на питання для контролю та самоконтролю.
Методичні поради до вивчення теми
Загальні відомості
Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України – це ст.43- „кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом”;ст. 45-„кожен має право на відпочинок”;ст.46- вказує на те, що громадяни мають право на соціальний захист.
Питання охорони праці регламентують і Закони України „Про охорону праці”, „Про пожежну безпеку”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про охорону здоров’я”, „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Кодекс законів про працю (КЗпП). Розділ ХІ вищеназваного Кодексу повністю присвячений охороні праці - це наступні статті: „Трудовий договір”, „Робочий час”, „Час відпочинку”, „Професійні спілки”, „Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю”.
Основоположним законодавчим документом є Закон України „Про охорону праці”, для якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від сфери власності та видів їх діяльності (див. додаток).
Положення вказаних законів конкретизуються у правилах, стандартах, нормах, положеннях, яким надано чинність правих норм, обов’язкових для виконання. Це державні нормативні акти про охорону праці(ДНАОП), які можуть бути міжгалузевими або галузевими.
Міжгалузевий ДНАОП – це ДНАОП загально державного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від їх галузевої належності та форм власності.
Галузевий ДНАОП – це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, що належать до певної галузі.
Крім законодавчих актів України, правові відносини регулюються підзаконними нормативними актами, які наведені у „Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих актів про охорону праці” (1995р.). Реєстр включає в себе понад 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), 350 міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) та близько 40 державних стандартів України (ДСТУ).
На основі ДНАОП власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи, організації. Відповідно до ДНАОП 0.00-8.03-93 „Порядок розробки і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємствах” наведемо деякі основні нормативні акти:
- Положення про службу охорони праці підприємства;
- Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;
- Положення про організацію і проведення первинного та вторинних інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму;
- Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників;
- Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт.
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб, органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань вищі особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.
Роботодавець (ст.13) зобов’язаний створити на робочому місці в належному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охорони праці (СУОП), а саме:
- створює відповідні служби і призначає посадових осіб з охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
- розробляє і реалізує комплексні заходи для підвищення рівня охорони праці;
- впроваджує прогресивні технології, позитивний досвід з охорони праці тощо;
- забезпечує усунення причин, що призводить до нещасних випадків;
- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, установи, організації;
- здійснює контроль за додержанням працівником виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці;
- вживає термінові заходи для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професій-ні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення аварій та нещасних випадків.
Дія Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (ст.2) поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору, осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності. Згідно зі ст.10 для страхування на виробництві не потрібно згоди працівника, страхування здійснюється в безособовій формі. Усі застраховані є членами фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Страхові виплати (ст.28) складаються із страхової виплати: втраченого заробітку; одноразової допомоги потерпілому; пенсії по інвалідності; пенсії у зв’язку з втратою годувальника; дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; на медичну та соціальну допомогу; за моральну шкоду (за наявності фонду).
Фінансування фонду здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів; прибутку; штрафів; добровільних внесків.
Питання для контролю та самоконтролю
1. Назвати статі Конституції України, пояснити їх, що стосується питань охорони праці?
2. Які закони України ви знаєте, що регламентують питання охорони праці?
3. Назвати спеціальні законодавчі акти. Дати визначення ДНАОП?
4. Якимпідзаконними нормативними актами регулюються правові відносини?
5. Коли прийнятий Закон України „Про охорону праці”, на кого поширюється його дія, що він визначає, регулює та встановлює?
6. На яких принципах базується державна політика в галузі охорони праці?
7. Які гарантії прав громадян на охорону праці передбачено статтями Закону України „Про охорону праці”?
8. Назвати основні нормативні акти установ, організацій, підприємств.
9. Пояснити ст.13 Закону України „Про охорону праці”. Що таке СУОП?
10. Як здійснюється державний нагляд і громадянський контроль за охороною праці?
11. До яких видів відповідальності притягуються винні у порушенні законодавства про охорону праці згідно із статтями Закону України „Про охорону праці”?
12. Пояснити ст. 2, 10, 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 51 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |