Читайте также:
|
У статті 24 Конституції України зазначено: "Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних прав з чоловіками можливостей у громадсько-політичний і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям".
Статтею 14 Закону забороняється застосування праці жінок на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджується Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Державним Комітетом України з нагляду за охороною праці.
Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітніх дітей, регулюється чинним законодавством.
Статті гл. XII Кодексу законів про працю України забезпечують права жінок на максимально досконалі режими праці і відпочинку, обмеження праці жінок на роботах у нічний час (ст. 175) і т.ін.
Надзвичайно важливе значення мають нормативи, які враховують материнську функцію жінок: переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 178); не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176); жінкам надаються відпустки по вагітності і родах тривалістю сімдесят календарних днів до
родів і п'ятдесят шість календарних днів після родів (ст. 179), перерви для годування дитини (ст. 183).
Гарантії трудових прав жінок чітко визначені ст. 184 Кодексу. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років.
Основна мета нашої держави - це соціальний захист працюючоїмолоді. Неповнолітні (особи, що не досягай вісімнадцяти років) у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187).
Законом України "Про охорону праці" (ст. 196) забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб, віком до вісімнадцяти років, на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаний з цими роботами, визначається положенням, яке затверджується Держнаглядохоронпраці.
Забороняється також залучати неповнолітніх дітей до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Перелік важких робіт і робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджується Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Держнаглядохоронпраці.
Усі особи, молодші вісімнадцяти років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191). За згодою одного із батьків або особи, що його заміняє, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягай п'ятнадцяти років (ст. 188).
Ст. 192 Кодексу забороняється залучати працівників, молодше вісімнадцяти років, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні. А статтею 51 передбачено тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років - 24 години на тиждень.
Щорічні відпустки працівникам, молодше вісімнадцяти років, (стаття 75 Кодексу), надаються в літній час або, на їх бажання, в будь-яку іншу пору року тривалістю один календарний місяць.
Категорії робіт для жінок і неповнолітніх затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.
Охорона праці інвалідів зобов'язує керівника підприємства (далі -власника) у випадках, передбачених законодавством, організовувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень і створювати пільгові умови праці на прохання інвалідів. Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час без їх згоди не допускається. Керівники підприємств, на яких працюють інваліди, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендаціймедико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 114 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |