Читайте также:
|
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розділу «Охорона праці»
В дипломних роботах магістрів
Дніпропетровськ, 2014 рік
ЗМІСТ
| ВСТУП…………………………………………………………………………. | |
| 1 МЕТА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ».. | |
| 2 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»………………... | |
| 3 СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»………………. | |
| 3.1 Аналіз умов праці……………………………………………………….. | |
| 3.2 Заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії…….. | |
| 3.2.1 Засоби індивідуального захисту…………………………………. | |
| 3.2.2 Санітарно-побутові приміщення та пристрої…………………… | |
| 3.3 Пожежна безпека………………………………………………………... | |
| РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………..... |
ВСТУП
Випускник вищого навчального закладу повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки як для себе, так і для осіб, за яких він відповідає на виробництві. Тому однією з важливих складових випускної роботи є розділ «Охорона праці».
Державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці незалежно від форм власності і видів діяльності підприємства. Це закріплюється Конституцією України, Законом України «Про охорону праці», іншими нормативно-правовими актами.
При виконанні розділу «Охорона праці» в дипломних роботах ОКР магістр студент повинен: залучити знання і навички, які були отримані при вивченні нормативних дисциплін «Охорона праці» та «Охорона праці в галузі»; продемонструвати знання вимог охорони праці; спроможність використовувати матеріали щодо організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, які були вивчені ним під час проходження переддипломної практики.
При виконанні дипломних робіт зміст розділу «Охорона праці» має бути оригінальним у кожній роботі, при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.
Таким чином, науково-технічна сторона дипломної роботи має бути органічно пов’язана з розділом «Охорона праці» та з прогресивними заходами та засобами безпеки працівників під час виконання робіт.
1. МЕТА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»
Враховуючи пріоритет життя і здоров’я людини, метою розділу «Охорона праці» є розробка питань щодо створення безпечних і здорових умов праці в виробничому приміщенні, на робочих місцях та в робочих зонах, виключення можливості виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, пожеж, вибухів.
Виконання розділу вимагає від студента вміння вирішувати конкретні технічні, організаційні та санітарно-гігієнічні задачі створення безпечних та комфортних умов праці та дозволяє, завдяки цьому, виявити відповідність його підготовки з цих питань сучасним вимогам до освітньо-кваліфікаційного рівня магістр.
2. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»
Розділ є складовою частиною дипломної роботи, тому його зміст має бути узгоджений з темою роботи та враховувати вимоги з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, спрямовані на те, щоб заходи та засоби, що розробляються, усували або зменшували вплив можливих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Розділ «Охорона праці» повинен враховувати тему дипломної роботи та умови праці базового підприємство або організації;
У залежності від специфіки роботи розділ може дещо відрізнятися від вимог даних вказівок, при умові погодження з керівником дипломної роботи.
Розділ студент виконує самостійно, за необхідності отримує консультації з окремих питань у керівника дипломної роботи за встановленим розкладом.
Не допускається підміна розкриття конкретних питань охорони праці переліком обов'язків працюючих, заборон або закликів до необхідності дотримання обережності, компіляцією правил, інструкцій, навчальних посібників, наукових робіт та інших джерел без самостійної творчої розкриття питань, що розглядаються у роботі.
За змістом розділ має відповідати діючій системі стандартів безпеки праці, міжгалузевим і галузевим правилам з охорони праці. Оформлення повинно цілком відповідати вимогам ЄСКД, ЄСТД та методичних вказівок випускової кафедри щодо виконання дипломних робіт.
3. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»
Розділ «Охорона праці» починається зі вступної частини, де вказується мета розділу і умови розробляються питання охорони праці, тобто для виробничого приміщення, технологічного процесу, офісу чи для приміщення, в якому виконувалася робота, а також соціальне значення рішення задач охорони праці.
На початку розділу необхідно коротко викласти основні завдання охорони праці, привести основні напрями по поліпшенню умов праці для виробництва, новітні досягнення науки і техніки в області охорони праці.
Посилаючись на нормативно-правову і законодавчу базу обґрунтувати необхідність даного розділу в дипломній роботі (Конституція України, Закон України «Про охорону праці», КЗоТ, постанови Кабінету Міністрів України та ін.).
Розділ «Охорона праці» складається з наступних підрозділів:
· аналіз умов праці (2-3 с.);
· заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії (3-4 с.);
· пожежна безпека (1-2 с.).
Загальний обсяг розділу «Охорона праці» до 6-10 с.
Аналіз умов праці
Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.
Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення.
Для студентів, які виконують дипломну роботу необхідно вказати найменування підприємства або установи, приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Вказати розмір приміщення, віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів. Виходячи з норм для виробничих приміщень або на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та об′єм для адміністративних приміщень згідно зДБН В.2.2-28:2010, для приміщень з комп’ютерною технікою у відповідності до ДСанПіН 3.3.2.007-98. Також необхідно вказати системи опалювання та кондиціювання відповідно до БНіП 2.04.05-91*вказати яке оформлення інтер′єру приміщення; забарвлення стін, стелі, підлоги, обладнання. Стіни, стелі і внутрішні конструкції приміщень мають бути забарвлені згідно з СН 181-70.
Розгляд потенційно небезпечних та шкідливих виробничих чинників починають з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, загазованості, запиленості, освітленості робочих поверхонь, наявності шуму та вібрації, випромінювань та ін. При цьому обов’язково встановлюють можливі джерела небезпечних та шкідливих виробничих чинників, їх характеристику за фактичними або літературними даними. На основі проведеного аналізу умов праці визначають за ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002 клас умов праці для кожного шкідливого або небезпечного фактора.
При аналізі шкідливих та небезпечних чинників встановлюють:
· оптимальні та допустимі параметри метеорологічних умов для теплої та холодної пори року за ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 в залежності від визначеної категорії важкості робіт та типу приміщення (виробниче або допоміжне, суспільне; з надлишками тепла або без);
· наявність теплових випромінювань, їх дію на організм та гранично допустимий рівень (ГДР)за ГОСТ 12.1.005-88;
· місця можливого витоку шкідливих речовин (процеси, обладнання); види шкідливих речовин (гази, пари, пил), які з них володіють ефектом сумації; дію на організм, гранично допустиму концентрацію (ГДК) та клас небезпеки кожної з них згідно з
ГОСТ 12.1.005-88 та ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002; можливу наявність алергенів
(ГН 1.1.2.140-2007)або канцерогенів (ГН 1.1.2.123-2006);
· джерела генерації механічного, аеродинамічного, гідродинамічного, електромагнітного шуму у приміщенні, ультразвуку, інфразвуку, виникнення вібрації; вплив шуму, ультра - та інфразвуку, загальної та локальної вібрації на здоров′я та працездатність людини; ГДР шуму за ГОСТ 12.1.003-83, ультразвуку, інфразвуку за ДСН 3.3.6.037-99;
· параметри локальної та загальної вібрації за ГОСТ 12.1.012-90,
ДСН 3.3.6.039-99;
· систему освітлення у приміщенні у світлий і темний періоди доби; характеристику зорової роботи у приміщенні; вплив недостатнього та неякісного освітлення на персонал; нормативні значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) та освітленості на робочих поверхнях при штучному освітленні згідно з ДБН В.2.5-28-2006, нормовану освітленість для аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення;
· наявність електромагнітних полів (ЕМП) промислової частоти та електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону; вплив їх на людину; ГДР напруженості ЕМП частотою 50 Гц згідно з
ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН 3.3.6.096-2002 та гранично допустимі значення енергетичної експозиції для персоналу за електричною та магнітною складовою, за щільністю потоку енергії згідно з
ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН 3.3.6.096-2002;
· застосування ультрафіолетового та лазерного випромінювання у приміщенні; їх дію на людину; допустимі норми УФ-випромінювання за
ДНАОП 0.03-3.17-88, енергетичну експозицію і лазерне випромінювання (ЛВ) згідно з ДНАОП 0.03-3.09-91;
· використання іонізуючих випромінювань у технологічному процесі, при виконанні досліджень або у приладах контролю; їх біологічну дію; граничні еквівалентні дози згідно з «Нормами радіаційної безпеки України» (НРБУ-97);
· джерела іонізації повітря у приміщенні; дію негативних та позитивних аероіонів на людину; мінімально та максимально допустимі рівні іонізації повітря за показником полярності згідно з ДНАОП 0.03-3.06-80;
· можливе виділення до приміщення речовин з неприємним запахом, їх джерела та види, вплив на організм.
Потім необхідно розглянути потенційно небезпечні чинники, властиві даним умовам праці:
· види електричного струму та напруга мережі, частота, основні електроспоживачі; категорія приміщення за небезпекою ураження електричним струмом згідно з «Правилами устрою електроустановок» (ПУЕ),
НПАОП 40.1-1.32-01, умовно безпечна напруга для цієї категорії; можливі причини та види електротравм; ГДР напруги дотику та струму згідно з
ГОСТ 12.1.038-82;
· незахищені частини машин і механізмів, що обертаються та рухаються; передаточні і транспортні пристрої; вантажопідйомні машини і пристрої; устаткування, що працює під тиском; робота на висоті; завантажувально-розвантажувальні роботи; гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхнях заготівель, інструментів та обладнання; потенційна небезпека отримання механічних травм, їх види;
· хімічні реактиви та матеріали, що використовуються у технологічному процесі або у лабораторних дослідженнях; імовірність отримання хімічних опіків, гострих отруєнь від їх дії;
· з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників.
Слід також проаналізувати можливість фізичних та нервово-психічних перевантажень (розумове та емоційне перевантаження; перевантаження аналізаторів; монотонність праці) при виконанні робіт.
Для цього треба охарактеризувати умови праці за показниками напруженості трудового процесу:
· інтелектуальні навантаження (зміст роботи; сприймання інформації та її оцінка; ступінь складності завдання; характер виконуваної роботи);
· сенсорні навантаження (тривалість зосередженого спостереження, щільність сигналів та повідомлень, кількість об′єктів одночасного спостереження, розмір об′єкта розрізнення, робота з оптичними приладами, спостереження за екранами відео терміналів, навантаження на зоровий та слуховий аналізатори);
· фізичні навантаження (ступінь відповідальності за помилку, ступінь ризику для власного життя та інших осіб);
· монотонність навантажень, режим праці.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 45 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |