Читайте также:
|
Найскладнішим та найвідповідальнішим етапом у розслідуванні нещасних випадків є встановлення їх причин. Виділяють організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні причини травматизму.
До організаційних причин травматизму відносяться:
― незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
― недоліки під час навчання безпечним прийомам праці;
― неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність;
― відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'язків з питань охорони праці;
― порушення режиму праці та відпочинку;
― невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;
― виконання робіт з несправними засобами колективного захисту;
― залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
― порушення технологічного процесу;
― порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;
― порушення трудової і виробничої дисципліни;
― незастосування засобів індивідуального й колективного захисту (за їх наявності);
― невиконання вимог інструкцій з охорони праці.
До технічних причин травматизму належать:
― конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів виробництва;
― конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність транспортних засобів;
― неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;
― неякісне виконання будівельних робіт;
― недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;
― незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;
― незадовільний стан виробничого середовища.
До психофізіологічних причин травматизму відносяться:
― алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння;
― низька нервово-психічна стійкість;
― незадовільні фізичні дані або стан здоров'я;
― незадовільний «психологічний» клімат у колективі;
― інші причини.
Дослідження свідчать, що технічні причини складають приблизно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні − близько 25 % і психофізіологічні − приблизно 10−12 %.
Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій. Значна кількість їх відбувається через суб'єктивні причини, пов'язані з особистістю людини, її поведінкою. Врахування індивідуально-особистісних характеристик має велике значення у створенні безпечних умов праці. Звичайно, людина, яка прийшла на роботу в хворобливому стані, наражається на небезпеку значно більше, ніж здорова. З робітниками, що регулярно вживають алкогольні напої, нещасні випадки трапляються в 0,35 раза частіше, а ушкодження внаслідок травм у них тяжчі, ніж в осіб, котрі не вживають алкоголю.
Крім того, людина може робити помилкові дії через стомлення, викликане великими фізичними (статичними і динамічними) перевантаженнями, розумовим перевантаженням, перевантаженням аналізаторів (зорового, слухового), монотонністю праці, стресовими ситуаціями, хворобливим станом. До травми може призвести невідповідність анатомо-фізіологічних та психічних особливостей організму людини характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах, у конструкціях машин, приладів і систем керування ще недостатньо враховуються фізіологічні, психофізіологічні, психологічні й антропометричні особливості та можливості людини.
Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 109 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |