Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Встановлення структури ремонтного циклу.

Читайте также:
  1. PR как рационально структурированная система коммуникационного обеспечения деятельности организации
  2. Аналіз обсягів і структури виробництва продукції
  3. Аналіз складу, структури та динаміки оборотних активів СТОВ «НІКА» (станом на кінець року) за 2011-2013 рр.
  4. Аналіз формування, структури та динаміки фінансових результатів діяльності СТОВ «НІКА» за 2011-2013 рр.
  5. Аналізу впливу структури персоналу на ефективність діяльності підприємства
  6. БАНКРОТСТВО И ФИНАНСОВАЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ
  7. Вплив потужності множини і структури формули на її виконуваність
  8. Встановлення психологічного контакту
  9. Геометрические параметры ремонтного котлована, допустимая крутизна откосов.

Під ремонтним циклом розуміється період часу від моменту введення обладнання в експлуатацію до першого капітально ремонту, або між двома капітальними ремонтами.

Основними характеристиками ремонтного циклу є його структура і тривалість.

Структура ремонтного циклу – перелік та послідовність планових ремонтів та процесів ТО в межах одного ремонтного циклу. Структура ремонтних циклів проведення в таблиці 1.

 

Таблиця 1 – Структура ремонтних циклів

Устаткування Клас точності Категорія маси Структура ремонтного циклу Кількість
Поточних ремонтів в ремонтному циклі Планові огляди
В міжремонтнім В ремонтнім
Верстати з ЧПУ Н До 10 т   Введення в експлуатацію - ПР- ПР- ПР- ПР- ПР- КР      
Більше 10 т – до 100 т   Введення в експлуатацію - ПР- ПР- ПР- ПР- ПР- КР      
П, В, А До 10 т   Введення в експлуатацію -ПР-ПР-ПР-ПР-ПР-ПР-ПР-ПР-КР      
Більше 10 т – до 100 т    

 

 

Позначення: ПР – поточний ремонт;

КР – капітальний ремонт.

 

1.3 Визначення тривалості ремонтного циклу, міжремонтного та між оглядового періоду.

Ремонтний цикл вимірюється оперативним часом роботи обладнання. Час простою в ремонті до циклу не включається. Формули для визначення тривалості ремонтних циклів і їх частин наведені в таблиці 2, а значення коефіцієнтів до формул наведено в таблиці 3.

Таблиця 2 – Залежності для визначення тривалості ремонтного циклу міжремонтного та міжоглядового періодів

Устаткування Клас точності Категорія маси Тривалість ремонтного циклу в роках, Тр.ц. Міжремонтного періоду в місяцях, Тр.ц. Міжоглядового періоду в місяцях, Тр.ц.
Верстати з ЧПУ Н До 10 т  
Більше 10 т – до 100 т
П, В, А До 10 т
Більше 10 т – до 100 т

 

Позначення до таблиці 2:

А – номінальний ремонтний цикл у відпрацьованих годинах оперативного часу, год. (для верстатів з ЧПУ А = 16800, для електродвигунів А = 12000).

 

Таблиця 3 – Значення коефіцієнтів, що входять в емпіричні формули

Коефіцієнт Визначаючий параметр Числове значення коефіцієнта
Кок Оброблюваний матеріал Сталь конструкційна Інші матеріали   1,00 0,75
Кзі Застосований інструмент Металевий Абразивний   1,00 0,80
Ктс Клас точності Н – нормальний П – підвищений В,А – високий, особливо високий   1,00 1,50 2,00
Ккс Категорія маси До 10 т До 10 т більше 10 до 100 т   1,00 1,35
Кв Вік верстата До 10 років Коефіцієнт довговічності   1,00 1,00
Кд Коефіцієнт ремонтних особливостей. Виконання двигуна Відкрите Закрите і захищене     1,00 0,60
Ку Коефіцієнт умов експлуатації приміщень Сухе, чисте Сухе, забруднене Сухе, гаряче, забруднене   1,00 0,90 0,70

 

Fe – оперативний річний фонд часу роботи устаткування (год.), який розраховується за формулою:

(6)

де Fн – номінальний річний фонд часу роботи устаткування, год.

Номінальний річний фонд часу роботи устаткування Fн, год, визначається за формулою:

(7)

де Dr - кількість днів за рік,

Dv – кількість днів відпочинку.

T – тривалість зміни, год.,

Ksv – кількість скорочених на 1 год. змін, що передують святковим дням,

m – кількість змін.

Коефіцієнт простою устаткування в ремонті , %, визначається за формулою:

(8)

де - процент простою устаткування в ремонті, %.

а) для металорізальних верстатів = 3%, = 0,97.

б) для металорізальних верстатів особливої складності Р = 6%, = 0,94.

 

1.4 Складання плану – графіка ППР.

План-графік ремонту верстатів складається на кожну одиницю устатакуваня.

Календарні строки ремонту визначаються, виходячи з фактично відпрацьованих верстатом годин на період від останнього ремонту.

Річний план – графік ремонту містить технічні огляди і планові ремонти верстата. Місяць, в якому має проводитись черговий ремонт або огляд визначається шляхом додавання тривалості міжремонтного або між оглядового періоду в місяцях, до місяця попереднього ремонту верстата. Вид чергового ремонту встановлюється за структурою ремонтного циклу в залежності від попереднього ремонту.

Графік планово-попереджувального ремонту верстата з ЧПУ повинен мати наступний вигляд:

Таблиця 4 – План-графік планово-попереджувальних ремонтів

Рік    
Місяць    
Вид роботи    

 

Рядок 3 містить структуру ремонтного циклу верстата з ЧПУ. Рядок 1 та 2 – строки виконання планових ремонтів або технічний огляд, верстата.


2. Обсяг робіт і чисельність персоналу служби ТО та ремонту верстата з ЧПУ

2.1 Розрахунок річного обсягу робіт

Річний обсяг ремонтних робіт Трем.заг., нормо-годин, визначається за формулою:

(1)

де Тк, Тс, Тп, То - середня трудомісткість ремонтних робіт: капітального, середнього, поточного ремонтів і оглядів на одиницю ремонтної складності, нормо-годин;

Ri – кількість одиниць ремонтної складності і-ї одиниці устаткування (механічної частини), рем. од.;

Сі – число одиниць устаткування і-го найменування, шт..

2.2 Чисельність ремонтників та налагоджувальників

Чисельність ремонтників Чр., чол. обчислюється за формулою:

(чол.); (2)

де Чр – чисельність ремонтників (слюсарів, верстатників);

- річна трудомісткість ремонтних робіт (слюсарів, верстатників), год;

Fеф.р. – річний ефективний фонд часу одного ремонтника, год.

 

Fеф.р. = Fн.р. * Кн; (3)

 

де Fн.р. – номінальний фонд часу одного робітника, год;

Кн – коефіцієнт, що враховує невиходи на роботу без поважних причин, при розрахунках прийняти Кн = 0,8…0,9.

 

; (4)

Середній тарифний розряд ремонтників визначається за формулою:

 

; (5)

де - тарифний розряд даних ремонтників.

Чисельність налагоджувальників визначається за нормами обслуговування. Чисельність налагоджувальників по кожному типу верстатів визначається за формулою:

 

; (6)

де Vоб – обсяг обслуговування (число верстатів з урахуванням змінності роботи, одиниць складності ремонту встановленого обладнання);

Ноб – норма обслуговування на одного налагоджувальника в зміну, шт.

 

 

3. Калькуляція собівартості робіт по налагодженню та регулюванню системи

Непрямі витрати в цеху поділяються на витрати, пов'язані з обслуговуванням і експлуатацією устаткування і цехові витрати.

Таблиця 5. Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання

№ п.п. Найменування статей витрат Зміст витрат Методика розрахунків  
         
1. Амортизація виробничого обладнання і транспортних засобів. 1.Амортизація виробничого обладнання. Норма амортизації верстатів і автоматичних ліній 6,7% від повної первісної вартості обладнання. 47087,75 * 0,122  
    2.Амортизація транспортних засобів. Норма амортизації 20% від повної первісної вартості транспортних засобів  
2. Експлуатація обладнання/окрім витрат на поточний ремонт/. 1.Витрати на допоміжні матеріали. Приймаєм по укрупненому нормативу 18 грн. в рік на один верстат 80х10  
    2.Витрати на електроенергію на технологічні цілі. де: Wал.- витрати на силову електроенергію грн. - сумарна потужність електродвигуна обладнання ділянки. КВт; Fеф. – ефективний фонд часу роботи обладнання, год. Кв – коефіцієнт одночасної роботи обладнання/ прийняти Кв=0,75; Ко – коефіцієнт навантаження електродвигунів с врахуванням режиму роботи обладнання Ко=Кор.; -коефіцієнт, врахування втрати в мережі/ прийняти ; -коефіцієнт корисної дії електродвигунів/прийняти – вартість одного КВт/год. /прийняти      
    3.Витрати на воду для виробничих потреб. Qпр.вод.=Sвод. Qвод. Kор. Z де: Sвод – ціна за 1м3 води,грн. прийняти Sвод = 0,15 грн. Kор – середній коефіцієнт завантаження обладнання; Z – число змін роботи обладнання за добу; Qвод – річна витрата води на верстат в зміну,м3; Qвод = q /25; де: q – річна витрата води на 1 верстат / прийняти q=25 м3; - кількість верстаті на дільниці.  
    4.Витрати на стиснуте повітря де: - витрати на річну витрату стиснутого повітря для всіх повітроприймачів,м3 /прийняти збільшено: кількість верстатів, споживаючих стиснуте повітря - 20% від загальної кількості верстатів на дільниці; витрата повітря 1м3/год на кожен верстат. Витрати повітря на пневматичні інструменти і підйомники в середньому 0,1м3/год на один верстат; Fеф – ефективний фонд часу роботу обладнання, год. Кср – середній коефіцієнт завантаження обладнання на ділянці; Sв – вартість 1м3 стиснутого повітря/ прийняти Sв=2,0 грн.  
    5.Заробітня плата допоміжних працівників зайнятих обслуговуванням обладнання. Вибираємо річний фонд заробітної плати слюсарів-ремонтників, наладчиків, електриків, шорників.  
  Поточний ремонт обладнання і транспортних засобів. 1.Затрати на поточний ремонт обладнання.   Витрати на поточний ремонт обладнання прийняти в розмірі 7% від первинної вартості.  
    2.Витрати на поточний ремонт транспортних засобів. Витрати на поточний ремонт транспортних засобів прийняти в розмірі 3% від первинної вартості транспортних засобів.  
    3.Вартість поточного ремонту цінних інструментів і пристосувань. Прийняти в розмірі 60% заробітної плати робітників, зв’язаних з обслуговуванням обладнання.  
  Витрати на утримання і експлуатацію транспортних засобів. 1.Витрати транспортних працівників. Таблиця 13  
    2.Витрати на експлуатацію транспорта. Прийняти в розмірі 40% від фонду заробітної плати транспортних працівників.  
  Знос малоцінних і швидкозношувальних інструментів і пристосувань, витрати на їх відновлення.   Прийняти в розмірі 800 грн. в рік на 1 виробничий верстат.  
  Інші витрати 1.Заробітня плата/основна і додаткова/контролерів, і ін. допоміжних працівників чия заробітня плата не ввійшла в кошторис. Таблиця 13  
    2.Відчислення на соціальне страхування фонда заробітної плати допоміжних працівників. Таблиця 16  
    3.Інші витрати, не перераховані в попередніх статтях. Прийняти 3% від суми всіх попередніх статей.  


Література

1. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс», 2004. – 400 с.

2. Великанов К.М., Власов В.Ф. Экономика и организация производства в дипломных проектах М.: Машиностроение. 1998.

3. Граділь В.П., Моргун Л.К. Справочник по ЕСКД. Харьков, «Прапор», 1998.

4. Неферов Н.А. Дипломное проектирование в машиностроительных техникумах.

5. Рациональная система технического обслуживания и ремонта станка с ЧПУ – М.: ЭМИНС. 1979.

6. Типовые укрупненные нормы времени на работы станков с ЧПУ. М.: Экономыка. 1989.

 

 




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 47 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | <== 2 ==> |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав