Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Встановлення структури ремонтного циклу.

Під ремонтним циклом розуміється період часу від моменту введення обладнання в експлуатацію до першого капітально ремонту, або між двома капітальними ремонтами.

Основними характеристиками ремонтного циклу є його структура і тривалість.

Структура ремонтного циклу – перелік та послідовність планових ремонтів та процесів ТО в межах одного ремонтного циклу. Структура ремонтних циклів проведення в таблиці 1.

Таблиця 1 – Структура ремонтних циклів

Позначення: ПР – поточний ремонт;

КР – капітальний ремонт.

1.3 Визначення тривалості ремонтного циклу, міжремонтного та між оглядового періоду.

Ремонтний цикл вимірюється оперативним часом роботи обладнання. Час простою в ремонті до циклу не включається. Формули для визначення тривалості ремонтних циклів і їх частин наведені в таблиці 2, а значення коефіцієнтів до формул наведено в таблиці 3.

Таблиця 2 – Залежності для визначення тривалості ремонтного циклу міжремонтного та міжоглядового періодів

Устаткування	Клас точності	Категорія маси	Тривалість ремонтного циклу в роках, Тр.ц.	Міжремонтного періоду в місяцях, Тр.ц.	Міжоглядового періоду в місяцях, Тр.ц.
Верстати з ЧПУ	Н	До 10 т
Більше 10 т – до 100 т
П, В, А	До 10 т
Більше 10 т – до 100 т

Позначення до таблиці 2:

А – номінальний ремонтний цикл у відпрацьованих годинах оперативного часу, год. (для верстатів з ЧПУ А = 16800, для електродвигунів А = 12000).

Таблиця 3 – Значення коефіцієнтів, що входять в емпіричні формули

F_e – оперативний річний фонд часу роботи устаткування (год.), який розраховується за формулою:

(6)

де F_н – номінальний річний фонд часу роботи устаткування, год.

Номінальний річний фонд часу роботи устаткування F_н, год, визначається за формулою:

(7)

де D_r - кількість днів за рік,

D_v – кількість днів відпочинку.

T – тривалість зміни, год.,

K_sv – кількість скорочених на 1 год. змін, що передують святковим дням,

m – кількість змін.

Коефіцієнт простою устаткування в ремонті , %, визначається за формулою:

(8)

де - процент простою устаткування в ремонті, %.

а) для металорізальних верстатів = 3%, = 0,97.

б) для металорізальних верстатів особливої складності Р = 6%, = 0,94.

1.4 Складання плану – графіка ППР.

План-графік ремонту верстатів складається на кожну одиницю устатакуваня.

Календарні строки ремонту визначаються, виходячи з фактично відпрацьованих верстатом годин на період від останнього ремонту.

Річний план – графік ремонту містить технічні огляди і планові ремонти верстата. Місяць, в якому має проводитись черговий ремонт або огляд визначається шляхом додавання тривалості міжремонтного або між оглядового періоду в місяцях, до місяця попереднього ремонту верстата. Вид чергового ремонту встановлюється за структурою ремонтного циклу в залежності від попереднього ремонту.

Графік планово-попереджувального ремонту верстата з ЧПУ повинен мати наступний вигляд:

Таблиця 4 – План-графік планово-попереджувальних ремонтів

Рядок 3 містить структуру ремонтного циклу верстата з ЧПУ. Рядок 1 та 2 – строки виконання планових ремонтів або технічний огляд, верстата.

2. Обсяг робіт і чисельність персоналу служби ТО та ремонту верстата з ЧПУ

2.1 Розрахунок річного обсягу робіт

Річний обсяг ремонтних робіт Т_{рем.заг.}, нормо-годин, визначається за формулою:

(1)

де Т_к, Т_с, Т_п, Т_о - середня трудомісткість ремонтних робіт: капітального, середнього, поточного ремонтів і оглядів на одиницю ремонтної складності, нормо-годин;

R_i – кількість одиниць ремонтної складності і-ї одиниці устаткування (механічної частини), рем. од.;

С_і – число одиниць устаткування і-го найменування, шт..

2.2 Чисельність ремонтників та налагоджувальників

Чисельність ремонтників Ч_р., чол. обчислюється за формулою:

(чол.); (2)

де Ч_р – чисельність ремонтників (слюсарів, верстатників);

- річна трудомісткість ремонтних робіт (слюсарів, верстатників), год;

F_еф.р. – річний ефективний фонд часу одного ремонтника, год.

F_еф.р. = F_н.р. * К_н; (3)

де F_н.р. – номінальний фонд часу одного робітника, год;

К_н – коефіцієнт, що враховує невиходи на роботу без поважних причин, при розрахунках прийняти К_н = 0,8…0,9.

; (4)

Середній тарифний розряд ремонтників визначається за формулою:

; (5)

де - тарифний розряд даних ремонтників.

Чисельність налагоджувальників визначається за нормами обслуговування. Чисельність налагоджувальників по кожному типу верстатів визначається за формулою:

; (6)

де V_об – обсяг обслуговування (число верстатів з урахуванням змінності роботи, одиниць складності ремонту встановленого обладнання);

Н_об – норма обслуговування на одного налагоджувальника в зміну, шт.

3. Калькуляція собівартості робіт по налагодженню та регулюванню системи

Непрямі витрати в цеху поділяються на витрати, пов'язані з обслуговуванням і експлуатацією устаткування і цехові витрати.

Таблиця 5. Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання

№ п.п.	Найменування статей витрат	Зміст витрат	Методика розрахунків
1.	Амортизація виробничого обладнання і транспортних засобів.	1.Амортизація виробничого обладнання.	Норма амортизації верстатів і автоматичних ліній 6,7% від повної первісної вартості обладнання. 47087,75 * 0,122
		2.Амортизація транспортних засобів.	Норма амортизації 20% від повної первісної вартості транспортних засобів
2.	Експлуатація обладнання/окрім витрат на поточний ремонт/.	1.Витрати на допоміжні матеріали.	Приймаєм по укрупненому нормативу 18 грн. в рік на один верстат 80х10
		2.Витрати на електроенергію на технологічні цілі.	де: Wал.- витрати на силову електроенергію грн. - сумарна потужність електродвигуна обладнання ділянки. КВт; Fеф. – ефективний фонд часу роботи обладнання, год. Кв – коефіцієнт одночасної роботи обладнання/ прийняти Кв=0,75; Ко – коефіцієнт навантаження електродвигунів с врахуванням режиму роботи обладнання Ко=Кор.; -коефіцієнт, врахування втрати в мережі/ прийняти ; -коефіцієнт корисної дії електродвигунів/прийняти – вартість одного КВт/год. /прийняти
		3.Витрати на воду для виробничих потреб.	Qпр.вод.=Sвод. Qвод. Kор. Z де: Sвод – ціна за 1м3 води,грн. прийняти Sвод = 0,15 грн. Kор – середній коефіцієнт завантаження обладнання; Z – число змін роботи обладнання за добу; Qвод – річна витрата води на верстат в зміну,м3; Qвод = q /25; де: q – річна витрата води на 1 верстат / прийняти q=25 м3; - кількість верстаті на дільниці.
		4.Витрати на стиснуте повітря	де: - витрати на річну витрату стиснутого повітря для всіх повітроприймачів,м3 /прийняти збільшено: кількість верстатів, споживаючих стиснуте повітря - 20% від загальної кількості верстатів на дільниці; витрата повітря 1м3/год на кожен верстат. Витрати повітря на пневматичні інструменти і підйомники в середньому 0,1м3/год на один верстат; Fеф – ефективний фонд часу роботу обладнання, год. Кср – середній коефіцієнт завантаження обладнання на ділянці; Sв – вартість 1м3 стиснутого повітря/ прийняти Sв=2,0 грн.
		5.Заробітня плата допоміжних працівників зайнятих обслуговуванням обладнання.	Вибираємо річний фонд заробітної плати слюсарів-ремонтників, наладчиків, електриків, шорників.
	Поточний ремонт обладнання і транспортних засобів.	1.Затрати на поточний ремонт обладнання.	Витрати на поточний ремонт обладнання прийняти в розмірі 7% від первинної вартості.
		2.Витрати на поточний ремонт транспортних засобів.	Витрати на поточний ремонт транспортних засобів прийняти в розмірі 3% від первинної вартості транспортних засобів.
		3.Вартість поточного ремонту цінних інструментів і пристосувань.	Прийняти в розмірі 60% заробітної плати робітників, зв’язаних з обслуговуванням обладнання.
	Витрати на утримання і експлуатацію транспортних засобів.	1.Витрати транспортних працівників.	Таблиця 13
		2.Витрати на експлуатацію транспорта.	Прийняти в розмірі 40% від фонду заробітної плати транспортних працівників.
	Знос малоцінних і швидкозношувальних інструментів і пристосувань, витрати на їх відновлення.		Прийняти в розмірі 800 грн. в рік на 1 виробничий верстат.
	Інші витрати	1.Заробітня плата/основна і додаткова/контролерів, і ін. допоміжних працівників чия заробітня плата не ввійшла в кошторис.	Таблиця 13
		2.Відчислення на соціальне страхування фонда заробітної плати допоміжних працівників.	Таблиця 16
		3.Інші витрати, не перераховані в попередніх статтях.	Прийняти 3% від суми всіх попередніх статей.

Література

1. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс», 2004. – 400 с.

2. Великанов К.М., Власов В.Ф. Экономика и организация производства в дипломных проектах М.: Машиностроение. 1998.

3. Граділь В.П., Моргун Л.К. Справочник по ЕСКД. Харьков, «Прапор», 1998.

4. Неферов Н.А. Дипломное проектирование в машиностроительных техникумах.

5. Рациональная система технического обслуживания и ремонта станка с ЧПУ – М.: ЭМИНС. 1979.

6. Типовые укрупненные нормы времени на работы станков с ЧПУ. М.: Экономыка. 1989.