Читайте также:
|
|
Розповідаючи про те, що відбувається, людина окреслює свої проблеми та формулює запит до психолога.
Проблема - це сукупність психологічних труднощів клієнта, що переживаються як дискомфорт, дисгармонія, дезадаптація. В психології такі переживання описуються як стрес, конфлікт, фрустрація, криза.
Та як би не класифікувався подібний стан, в його основі майже завжди лежить внутрішній конфлікт: дуже сильне бажання чи потреба і неможливість їх задовольнити, тобто відчуття перепони, яку не можна подолати.
Здебільшого формулювання проблеми дається в дієслівній формі: „не знаю - хочу знати", „не можу - хочу навчитися", „не розумію – хочу зуміти".
На перший погляд, усе досить просто. Та навіть так, по-діловому, трактуючи вій конфлікт, людина до кінця не усвідомлює його, бо:
1) внутрішнє протистояння не береться до уваги,
2) воно засноване на травматичному досвіді, котрий витіснився,
3) відбулося психологічне заміщення почуттів, і тепер клієнт може свідомо бажати зовсім не того, чого прагне його єство.
Те, про що говорить людина, не завжди повинно сприйматися як істина і бути в центрі обговорення. Проблеми нерідко теж мають приховану форму і визначаються з контексту розмови. Наприклад, жінка, боячись розлучення, звертається до психолога і формулює свої труднощі приблизно так: „Хочу втримати чоловіка, але не знаю як". Психолог, знаючи, що „людина завжди діє в найкращий для себе спосіб, який на даний час засвоїла", трохи згодом виявляє, що клієнтка буквально „витискує" чоловіка з сімейної ситуації: велика кількість наведених нею фактів спільного життя засвідчує, що саме розлучення з коханою людиною є несвідомою метою клієнтки. Чому жінка так сама собі шкодить? Відповідь приходить завдяки психоаналітичному аналізу образів активної уяви, в яких основною причиною дисгармонійності стосунків стала вікова інверсія. Жінка не витримує психологічної напруги своєї життєвої ситуації: вона набагато старша від свого чоловіка і, вступаючи в пору бабиного літа", не може змиритися з цим фактом, тому несвідомо Доводить ситуацію до розладу, аби "залишитися в його пам'яті молодою".
Запит
Запит - це певним чином мотивоване звернення до психолога з проханням надати конкретну форму психологічної допомоги.
Переважно саме проблема визначає психологічний запит клієнта, але непоодинокими є випадки, коли запит стосується проблеми лише опосередковано. Кожна людина формулюватиме запит до психолога згідно своєї психологічної компетентності, освіченості та рівня усвідомлення своїх труднощів. Так, з наведеного вище прикладу може витікати безліч запитів: „навчіть як зробити так, щоб він нікуди не йшов", „які психологічні хитрощі існують для таких ситуацій?", „як владнати ситуацію, що склалася?", „як вижити в цій ситуації?", „як розлучитися з найменшими психологічними втратами?", „як підготувати до цього дітей?", тощо.
Існує суттєва різниця між скаргою та психологічним запитом, яка визначається рівнем усвідомлення існуючих проблем, здатністю об'ємно бачити загальну картину ситуації, мірою проникнення консультанта в психологію переживань клієнта.
Запит як очікуваний результат консультативної роботи виступає системоутворюючим чинником, котрий організовує та направляє комунікацію. Головне, щоб його зміст стосувався психології, а не, скажімо, морального вибору чи питань соціального нормування життя тощо. Досвідчений психолог не перейде до постановки терапевтичного завдання до тих пір, поки клієнт не визначиться з тим, яких саме змін він очікує.
Чітко сформульований результат в термінах НЛП має такі характеристики:
1) Позитивне формулювання.
2) Залежить лише від власних можливостей особи.
3) Має достатній рівень конкретизації.
4) Передбачає те, що станеться після досягнення бажаного.
5) Ці наслідки екологічні для клієнта та оточуючих його людей.
6) Клієнт знає, як зробити перший крок.
7) Йде і робить!
Треба визнати, що чітке формулювання дається нелегко, бо запит теж часто має як явну, так і приховану складову. Однак, є сенс працювати над формулюванням запиту дуже ретельно, доки бажання (навіть потаємні) не стануть метою, котра має більш-менш зрозумілий спосіб досягнення. Якщо результат не витримує перевірки за якимось із вказаних вище критеріїв, отрібно повертатись до цьому ще і ще раз, щоб уточнити або переформу-ювати його. По суті, запит деталізує змістовну сторону контракту.
Тема
Тема - це виокремлений аспект психічної реальності, що стає предметом взаємодії психолога і клієнта. Виділення теми виглядає як позначення психологом психічної реальності та її властивостей. Як правило, зафіксувати тему можна тоді, коли в скарзі людини з'являється Ф1гУра Іншого (близьких або чужих людей, свого другого „Я", що перебуває у внутрішньому конфлікті, та ін). Тоді проявляється ставлення, що супроводжується відчуттями, переживання, почуттями та думками. В тексті скарги теми представлені смисловими мовними одиницями -уловами або фразами, за якими вгадується напруженість та проблемність, варто виділити та опрацювати більш детально.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 100 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |