Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення сутності професійної компетентності викладача.

Читайте также:
  1. Аналіз психолого-педагогічних підходів до визначення понятійного апарату дослідження
  2. Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва
  3. визначення збалансованих структур споживання для усього світу, що Земля зможе витримати протягом тривалого часу.
  4. Визначення кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт або капітального ремонту.
  5. Визначення місткості і частки ринку : степень насиченості ринку
  6. Визначення моторної щільності уроку
  7. Визначення основних понять
  8. Визначення поняття «логістична система» і її основні підсистеми
  9. Визначення потреби в оборотних коштах
  10. Визначення прибутку з точки зору різних авторів

Тема. Педагогіка спілкування. Комунікативна компетентність викладача вищої школи. Складові професійної компетентності викладача вищої школи. Основи майстерності публічних виступів.

 

Література

Архангельский С.А. Лекции по теории обучения в высшей школе.-М.: Высш. шк. 1976.

Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. – Ростов-Дон, 2000.

Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Симонов В.П. Педагогический менеджмент. – М.,1997.

Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. – М.: Высш. шк., 1990.

Занина Л.В., Меньшикова Н.П. Основы педагогического мастерства. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

 

Визначення сутності професійної компетентності викладача.

Професія викладача вищої школи – одна із найбільш творчих і складних професій, в яких поєднано науку і мистецтво. Ця професія споріднена з працею письменника (творчість у підготовці матеріалу), режисера і постановника (створення замислу і його реалізація), актора (в педагогічній діяльності інструментом є особистість викладача), педагога, психолога та науковця.

Професійна педагогічна діяльність викладача може розглядатися як цілісна динамічна система. Н.В. Кузьміна виділяє такі структурні складники і функціональні компоненти педагогічної діяльності як суб’єкт педагогічного впливу, об’єкт педагогічного впливу, предмет їх спільної діяльності, цілі навчання, засоби педагогічної комунікації. Всі ці компоненти знаходяться у прямій та зворотній взаємозалежності.

Успішність реалізації основних завдань педагогіки в значній мірі базується на рівні розвитку особистісних, професійних здібностей педагога, його професійної компетентності, оскільки, як вказують В.А. Сластьонін, І.Ф. Ісаєв, О.І. Міщенко, Є.Н. Шиянов, для того, щоб управляти розвитком особистості, необхідно бути компетентним.

Сучасний стан наукової психолого-педагогічної літератури визначається наявністю великої кількості понять, які характеризують певний рівень розвитку і професійного становлення особистості педагога, здатного до ефективної реалізації педагогічної діяльності.

В різних тлумачних словниках тлумачення поняття “компетентний” відрізняються за своїм змістом. У вітчизняній науковій літературі до поняття компетентності в основному включають певну сукупність знань, рівень умінь і певний досвід їх використання.

Бути компетентним – значить уміти мобілізувати у даній ситуації набуті знання і досвід. Компетентність не може бути ізольована від конкретних умов її реалізації. Вона органічно пов’язує одночасну мобілізацію знань, умінь і способів поведінки, спрямованих на умови конкретної діяльності.

Компетентність визначається як властивість особистості і підрозділяється на декілька видів (Н.В.Кузьміна), на яких базується зрілість людини в професійній діяльності (А.К.Маркова):

- соціально-психологічну компетентність, яка визначається як властивість індивіда ефективно взаємодіяти з людьми, які її оточують в системі між особистісних відносин;

- комунікативна компетентність-конгломерат знань, вербальних і невербальних вмінь та навиків спілкування;

- професійно-педагогічна компетентність, як здатність до продуктивного спілкування в умовах, які визначені педагогічною системою.

Основними елементами професійно-педагогічної компетентності є наступні:

1.Спеціальна і професійна компетентність в сфері дисципліни, яка викладається.

2. Методична компетентність в сфері способів формування знань, вмінь та навичок.

3. Соціально-психологічна компетентність в сфері процесів спілкування.

4. Диференційно-психологічна компетентність в сфері мотивів, здібностей, спрямованості.

5. Ауто психологічна компетентність в сфері достоїнств та недостатків своєї діяльності і особистості.

В цілому професійна компетентність педагога представлена як складне індивідуально-психологічне утворення на основі інтеграції досвіду, теоретичних знань, практичних вмінь і значимих особистісних властивостей, які обумовлюють готовність до актуального виконання педагогічної діяльності.

Професійну діяльність педагога вищої школи характеризує і таке поняття як “педагогічна майстерність”. В Українському педагогічному словнику педагогічна майстерність визначається як характеристика високого рівня педагогічної діяльності, який ґрунтується на високому фаховому рівні педагога, його загальній культурі та педагогічному досвіді. Необхідними умовами педагогічної майстерності є гуманістична позиція й професійно значимі особистісні риси і якості. ( )

За думкою Н.В. Кузьміної, поняття майстерності відноситься до сукупності вмінь, які роблять процес діяльності своєрідним, індивідуальним. Вищим проявом педагогічної майстерності є педагогічне мистецтво, педагогічна творчість.

Педагогічна майстерність включає:

- особистісний компонент, як єдність мотиваційно-ціннісної складової (професійно-педагогічної направленості) і індивідуально-психологічних особливостей (загальних і професійно-педагогічних здібностей);

- інформаційно-теоретичний компонент: спеціальні, методологічні, психолого-педагогічні знання;

- діяльнісний компонент, який поєднує педагогічну технологію та техніку.

За визначенням І.А.Зязюна, педагогічна майстерність – це комплекс якостей особистості, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності педагога. Її складовими є гуманістичне спрямування, теоретичні знання, педагогічні здібності, педагогічна техніка.

Основним компонентом професійної зрілості педагога вищої школи є само актуалізація. Представники гуманістичної педагогіки та психології (А.Маслоу, К.Роджерс та ін.) розглядали самоактуалізацію як базову основу і головну умову професійної діяльності.

Професійна зрілість педагога вищої школи виражається в єдності індивідуально-особистісного, процесуально-технологічного і самоактуалізаційного компонентів.

Отже, професійна компетентність, педагогічна майстерність та професійна зрілість визначаються активністю самого педагога як суб’єкта діяльності в процесі підготовки і в результаті реалізації соціально-педагогічних вимог до його праці.


Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав

<== 1 ==> | 2 | 3 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав