Читайте также:
|
136. Виникнення християнства.
137. Епоха патристики.
138. Виникнення схоластики у філософії західної Європи.
1.
Середньовічна філософія - досить тривалий і значний період в розвитку філософії, який безпосередньо пов'язаний з розвитком християнської філософії і релігії.
Християнство виникає у 2 столітті до н. е. в сх. провінціях римської імперії.
Формування християнської філософії на початковому етапі відноситься до стародавнього світу коли християнство стикається з філософськими системами античного світу.
Перший період розвитку християнської / середньовічної філософії -
139. патристика.
22. Виділяють ранню (були сформульовані основні християнські догмати, ств. сильна і єдина церква);
23. пізню патристику (розробка різних форм догматичної філософії).
140. Схоластика (8-15 ст. н. е.)
1. Рання схоластика
2. Середня (13 ст. н. е.)
3. Пізня (14-15 ст. н. е.).
2.
Період зародження середньовічної філософії; в цей період постало питання що є найбільш важливим і яким чином буде розвиватись середньовічна філософія.
Для формування середньовічної філософії існувало декілька принципів / методологія.
З одного боку - повністю відкидається раціоналізм античної філософії, цей напрямок започаткував Тертуліан (один з перших представників зристичнської філософії). З другого боку - напрямок який визнає раціональні методи для визначення і пізнання Бога - гностика. Третій напрямок визнавав що пізнання бога може бути лише завдяки божественній мудрості; це гармонійне поєднання божественної і філософсько мудрості при визнанні....; апологети - представники Александрійської школи. Тертуліан - юрист, філософ; основна праця "Апологетикум" або "Захист".
Найяскравіше відобразились поєднання філософій християнської й античної у концепції Августина (354-430 рр. н. е.). Народився він в пн. Африці. Спочатку вивчав риторику, філософію. Був язичником, а мати була християнкою. Після себе залишив велику християнську спадщину. Філософія АВГУСТИНА виникає як симбіоз християнства і стародавніх доктрин.
Теоретичною основою була філософія Платона. Центральною проблемою був Бог, він за Августином постає вищою істотою, він один, його час існування незалежний, все інше існує тільки завдяки божественной волі, Бог є причиною існування всього сущого, всіх його змін, він не тільки створив світ, але й постійно його оберігає і продовжує його творити.
Вчення про душу Августина: засноване на філософії Платона; душа не може бути ні тілесною властивістю, ні видом тіла; душа не містить в собі нічого матеріального, а є лише функцією волі, мислення і пам'яті; від тіла душа відрізняється своєю досконалістю; досконалість і ідеальні та душі пов'язана з її близькістю до Бога.
Вчення Августина про буття: абсолютне буття це є Бог, тому світ має значення як Боже творіння і його відображення; включає раціональні форми пізнання і світ як вільний акт Блга є творінням розумним, оскільки Бог створив світ на основі власної ідеї. Августин створює свою концепцію про ідеї у теологічному і персоніфікованого сенсі. За Августином Бог є ідеальним взірцем реального світу. Але як і у Платона,у Августина реально існують 2 різновиди світу:
141. Ідеальний у Богові
142. Реальний у світі і в просторі, що виник завдяки втіленню ідеї у матерію.
Теорія пізнання за Августином: вважає що відкидання про можливість визнання пов'язане з уявленням пізнання як чуттєвого; душа людини і іі свідомість є вічними цінностями у світі; впроваджує теорію самопізнання, яка заснована на апріорності (позадослідних істинах). Вирішує 1 з центральх проблем середньовічної філософії - співвідношення віри і розуму, за Августином вони взаємно доповнюють одне одного. Августин говорить "розумій щоб вірити і вір, щоб розуміти".
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 89 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |