Читайте также:
|
До позаурочних форм навчання належать:
Домашня навчальна робота. Вона доповнює діяльність учнів на уроках, відрізняється великою самостійністю, проводиться без керівництва учителя. Існують різноманітні види домашніх завдань: а) робота з текстом підручника; б) виконання різноманітних вправ і розв'язування задач; в) виконання письмових і графічних робіт. У нормативних документах про школу вказано норми часу для виконання домашнього завдання: 1 клас — до 1 години; 2-3 класи — до 1,5; 4 клас — до 2;.
Семінарські заняття— одна з поширених форм організації повторення і контролю за вивченим матеріалом. Учитель вибирає тему, складає план та програму, підбирає літературу, залучає всіх учнів, розподіляє завдання, проводить консультації. Теми повідомлень, рефератів і доповідей формулюються в проблемній формі.
Практикуми — це лабораторні і практичні заняття в лабораторіях, майстернях, навчальних кабінетах, дослідних ділянках, Під час практикумів учні проявляють більше самостійності, творчості, завдання дається всім однакове.Кожен учень виконує всі роботи.
Факультативні заняття проводяться на добровільних засадах. Факультативи поділяються на теоретичні, практичні і комбіновані залежно від дидактичної мети. Факультативні заняття проводяться за спеціальними програмами, у зв'язку з уроками, поєднуються лекції і практичні заняття; учні багато працюють самостійно з додатковою літературою. Відповідно до типу факультативу формуються групи учнів, підбираються форми і методи роботи, форми проведення факультативних занять — уроки, семінари, екскурсії, дискусії тощо.
Навчальні екскурсії. Екскурсія — форма навчання, при якій учні сприймають і засвоюють знання шляхом виходу до місця розміщення об'єктів, які вивчаються (природи, заводів, історичних пам'яток) Типи екскурсій: програмні і позапрограмні; тематичні і комбіновані; вступні, поточні, заключні; ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні, виробничі.Методика проведення екскурсії включає в себе підготовку екскурсії, вихід (виїзд) учнів на об'єкти, обробку (опис) матеріалів екскурсії, підбиття підсумків.
Предметні гуртки і наукові товариства організуються в школі для учнів, які прагнуть до розширення і поглиблення своїх знань, до технічної творчості, до дослідницької роботи. Гуртки створюються на добровільних засадах Керівництво гуртками здійснюють учителі, батьки учнів, спеціально запрошені люди. Зміст гурткової роботи включає в себе: поглиблене вивчення питань програми; ознайомлення з життям і творчістю видатних учених, письменників, діячів культури,
Консультації, заліки, екзамени — це теж позаурочні форми навчання, крім того, вони ще виконують контролюючі функції
37. Сутність контролю за навчально-пізнавальною діяльністю школярів. Педагогічні вимоги до контролю.
Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів – невід’ємна складова частина навчального процесу. У широкому розумінні термін „контроль” означає виявлення, вимірювання та фіксацію результатів у вигляді оцінного балу. Звідси, основними компонентами контролю є перевірка – виявлення знань і умінь, оцінка – вимірювання знань, умінь і навичок, встановлення їх рівня і облік – фіксація результатів оцінювання у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику, табелі, відомостях тощо.
Мета контролю – забезпечення ефективності навчання. Об'єктами контролю у процесі навчання є знання учнями основних понять, правил, принципів і т. д., уміння учнів оперувати знаннями, навчальні навички, діяльність учнів, уміння працювати самостійно, сформований в учнів комплекс компетенцій.
Основні вимоги до контролю:
– об'єктивність – оцінювання за встановленими критеріями;
– регулярність – контроль на всіх етапах навчання;
– індивідуальний характер – контроль за роботою кожного, недопущення групової оцінки;
– гласність – повідомлення учневі результатів перевірки його роботи, мотивація оцінки;
– всебічність – контроль за усіма темами і розділами програми;
– різноманітність форм контролю.
38. Види контролю. Сучаснiкритерiї оцiнюваннянавчальних досягнень учнiв.
Контроль – виявлення, вимірювання та оцінка знань. Види контролю: 1. За місцем у навчальному процесі розрізняють: - попередній-здійснюють з діагностичною метою на початку уроку, теми з метою актуалізації. – поточний-здійснюють в ході засвоєння нових з метою корекції. – періодичний-передбачає оцінку знань засвоєних на кількох попередніх уроках з метою успішного оволодіння знаннями. – підсумковий-здійснюють в кінці семестру або року, за результатом тематичного контролю.
39. Функції контролю за навчально-пiзнавальноюдiяльнiстюшколярiв.
1. освітня – полягає в систематичному спостереженні вчителя за навчальною діяльністю учнів, виявляти їх результати і корегувати. 2. Виховна – виховує дисципліну, наполеглевісь у роботі, працьовитість, почуття відповідальності. 3. Розвивальна – розвиває мовлення, мислення, пам'ять. 4. Діагностична – контроль забезпечує виявлення успіхів і недоліків у знаннях і усунення їх. 5. Стимулююча – схвалення успіхів учня сприяє розвитку мотивів до навчання. 6. Управлінська – вчитель керує станом успішносі і запобігає неуспішності.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 312 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |