Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Лабораторна робота №18

Пакети

Мета роботи: отримання практичних навичок програмування задач з використанням пакетів для ізольованого зберігання класів.

Завдання: Нехай у пакеті pack1 визначені три класи: Prot, Deriv і X. Клас Deriv є підкласом класу Prot. Клас Х не є ні підкласом ні суперкласом.

У класі Prot визначені чотири змінні зі всіма можливими правами доступу:

int n=1;

private int n_pri=2;

protected int n_pro=3;

public int n_pub=4;

Класи Deriv і Х використовують всі ці змінні наскльки це можливо.

Нехай у пакеті pack2 визначені два класи Prot2 і Demo. Клас Prot2 є підкласом класу Prot, а клас Demo не залежить від Prot. Ці класи також у міру можливості використовують змінні класу Prot.

Продемонструвати призначення доступа до елементів класу Prot із різними модифікаторами із класів Prot, Deriv, X пакету pack1 і класів Prot2 та Y пакету pack2.

Використовувати клас Prot як головний клас програми з пакету pack1, а клас Demo - як головний клас програми з пакету pack2.

Вигляд екрану працюючого додатка може бути такий:

Основні теоретичні положення:

Пакети служать для ізольованого зберігання класів. Вони розв’язують дві важливі задачі.

По-перше, створюють простори імен класів, обмежені рамками пакета. Це дозволяє програмісту, який розробляє деякий модуль програми, розташований в створених їм пакетах, не пілкуватися про узгодження введених імен з іменами класів, що знаходяться в інших пакетах, і які знадобиться використовувати.

По-друге, обмежують доступ до елементів класу рамками пакета. Природно припустити, що набір класів, що входять в один пакет, розробляється одним програмістом або групою програмістів, тісно взаємодіючих. Тому елементи одного пакета мають право мати привілейований доступ до членів класів цього ж пакета.

Всі варіанти доступу до членів класу в одному і різних пакетах наведені в таблиці.

Таблиця 1. Варіанти доступу до членів класу

Для створення пойіменованого пакета достатньо на початку файла програми записати оператора

package ім’я пакета;

У даному випадку файл, що містить такий опис пакета, а також і інші файли, що належать цьому ж пакету, мають зберігатися в одному каталозі з ім’ям, збіжним з ім’ям пакета.

Наприклад, файли, де визначені оператори вигляду package Pack1; усі повинні знаходится в каталозі Pack1.

Є можливість створити ієрархію пакетів. Для цього потрібно записати послідовність імен пакетів, розділених крапками:

package ім’я_пакета[.ім’я_пакета[.ім’я_пакета[…]]];

Наприклад, пакет, визначений як

package level1.level2.level3

має знаходитися в каталозі level1\level2\level3.

Контрольні запитання і завдання:

1. Для чого призначені пакети?
2. Що означає висловлювання: «Пакети створюють пространство імен класів»?
3. Що означає висловлювання: «Пакети обмежують доступ до елементів класу»?
4. Які варіанти доступу до членів класу з усіма можливими модифікаторами доступу в одному і в різних пакетах?
5. Як визначається пакет?
6. Для чого призначений оператор import?
7. Поясніть текст програми.